Рішення № 39250318, 10.06.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 922/1342/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків про стягнення 740994,24 грн. за участю представників:

позивача - Кролевецький К.І., довіреність від 20.01.2014 року;

відповідача - Нікуліна І.В., довіреність від 11.09.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків про стягнення 740994,24 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором підряду № 772 від 22.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 квітня року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1342/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2014 року о 12:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 27 травня 2014 року, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

27 травня 2014 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29 травня 2014 року до 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 травня 2014 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 17399 від 26.05.2014р.) та розгляд справи відкладено на 10 червня 2014 р. о 12:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

10 червня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 19229) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

10 червня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшли пояснення (вх. №№ 19223, 19224).

Позивач в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених в наданих раніше запереченнях.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

22 грудня 2010 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (підрядником) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (замовником) укладено договір підряду № 722 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач прийняв на себе зобов'язання на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством, за завданням замовника (відповідача) на свій ризик виконати та здати замовникові (відповідачу) в установлений цим Договором строк всі роботи, визначені у Договірній ціни (Додаток № 1 до цього Договору), а також в закупівлю та поставку всіх необхідних матеріалів та обладнання, організацію та виконання всіх необхідних будівельно - монтажних та інших робіт, отримання необхідної дозвільної документації для виконання робіт, проходження всіх необхідних комісій та експертиз, передачу замовнику в обумовлений у цьому Договорі строк (термін) завершених належним чином робіт, а також усунення дефектів під час Гарантійного Строку Експлуатації, а відповідач (замовник) прийняв на себе зобов'язання надати підряднику (позивачу) будівельний майданчик, проектну документацію, прийняти від позивача виконані належним чином та відповідно до умов цього Договору роботи та оплатити виконані належним чином та у відповідності до умов Договору виконані роботи (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 15.1 вищенаведеного Договору № 722 від 22.12.2010р., роботи (етапи робіт) за цим Договором, будуть прийматися відповідачем (замовником) щомісяця після їх виконання шляхом підписання сторонами та скріплення печатками сторін Довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3 та Акту приймання виконаних підрядником робіт з розрахунком вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць (Форма КБ-2в).

Позивач наголошував, що з огляду на умови пункту 15.6 Договору № 722 від 22.12.2010р., підписання сторонами Актів виконаних робіт свідчить про те, що роботи виконані в повному обсязі та на належному рівні якості, виконавча документація передана в повному обсязі, недоліки в роботах відсутні та вказані роботи виконані позивачем (підрядником) у відповідності до стандартів та вимог Договору № 722 від 22.12.2010р.

Відповідно підписаних сторонами актів виконаних робіт, позивач (підрядник) виконав підрядних робіт на загальну суму 1406570,84 грн.

Пунктом 13.2.3 Договору № 722 від 22.12.2010р., сторони погодили, що замовник (відповідач) перераховує підряднику (позивачу) кошти згідно затвердженого замовником (відповідачем) розрахунку вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць протягом 10 (десяти) календарних днів з дати затвердження замовником (відповідачем) платіжного пакету підрядника (позивача) та з урахуванням положень п. 13.3 цього Договору.

З огляду на вищевикладене, відповідач (замовник) повинен був виконати свої зобов'язання з оплати підрядних робіт за договором не пізніше 07.03.2013 року.

Пунктом 13.4.1 спірного Договору № 722 від 22.12.2010р. передбачено встановлення Гарантійного фонду у розмірі 5 % від ціни Договору, який формується шляхом щомісячного утримання замовником (відповідачем) 5 % вартості фактично виконаних робіт.

Зі змісту п. 13.4.2 Договору від 22.12.2010р., замовник перераховую позивачу (підряднику) 50 % суми гарантійного фонду після підписання комісією актів приймання - передачі об'єкту будівництва в експлуатацію та виконання п. 13.4.3 цього Договору та отримання замовником (відповідачем) відповідного рахунку - фактури від підрядника.

Таким чином, після здійснення оплати згідно з п.п. 13.4.2 утримує у себе 50 % Гарантійного фонду на умовах, викладених у статті 16 Договору.

З огляду на умови пунктів 13.3.1 Договору передбачено формування гарантійного фонду у розмірі 4 % вартості фактично виконаних у звітному місяці робіт, в той же час, пунктом 13.4.1 Договору встановлений гарантійний фонд у розмірі 5 % від вартості виконаних робіт.

Суд зазначає, що зміст підписаних сторонами довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання - передачі виконаних будівельних робіт також не дозволяє встановити який саме розмір гарантійного фонду був погоджений сторонами, оскільки вказані документи містять інформацію про різні розміри утриманого гарантійного фонду.

Проте, у підписаних сторонами первинних документах: довідках № КБ-3 та актах № КБ2 погоджені сторонами наступні розміри гарантійного фонду: в акті за грудень 2010 року № 1 на суму 416071,15 грн. - 20803,56 грн.; в акті за січень 2011 року на суму 112339,50 грн. - 4493,58 грн.; в Акті за січень 2011 року № 1 на суму 847562,28 грн. - 42378,12 грн.; в Акті за березень 2011 року на суму 20659,51 грн. - 1032,92 грн., в Акті за серпень 2011 року на суму 9938,40 грн. - 496,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума гарантійного фонду, яка погоджена сторонами у підписаних вищенаведених Довідках № КБ-3 та Актах КБ2 становить 69205,15 грн.

Відповідно до пунктів 13.4.5 Договору від 22.12.2010р., перерахування замовником на рахунок підрядника решти коштів Гарантійного фонду (з урахуванням положень п. 16.14 цього Договору) здійснюється протягом 30 календарних днів після закінчення одного календарного року з моменту приймання об'єкту будівництва в експлуатацію, та отримання замовником (відповідачем) від позивача відповідного рахунку - фактури.

Тобто, підставою для оплати решти Гарантійного фонду, відповідно до вищенаведеного пункту Договору є настання відповідної події - прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію і надання рахунку - фактури, та закінчення строку - 30 календарних днів після закінчення одного календарного року з моменту приймання об'єкту будівництва а експлуатацію.

Об'єкт будівництва за Договором був прийнятий до експлуатації на підставі Сертифікату відповідності № ХК 16412013918 від 30.01.2012р. та Акту готовності об'єкта до експлуатації від 18.01.2012 року.

Як свідчать Лист за вих. № 96 від 11.02.2013року та рахунок - фактура № 12 від 11.02.2013р., відповідачу виставлено рахунок на оплату заборгованості за гарантійним фондом.

Окрім того, позивачем, своїм Листом за вих. № 399 від 02.09.2013 року був виставлений відповідачу рахунок № 193 від 02.09.2013 року.

Проте, відповідач, в порушення умов спірного Договору від 22.12.2010р., виконані позивачем роботи оплатив несвоєчасно та не в повному обсязі, на підставі чого, у відповідача перед позивачем за спірним Договором наявна заборгованість за виконані підрядні роботи в розмірі 566767,77 грн. та заборгованість з гарантійного фонду, який залишився несплаченим в розмірі 69205,15 грн., що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин за підрядними договорами застосовуються положення параграфа 3 глави 61 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 1 і не випливає із суті підрядного договору.

За приписами ст. 875 Цивільного Кодексу України, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт роботи), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Отже, укладений між сторонами договір підряду, підписані на його підставі акти приймання передачі виконаних робіт без розбіжностей та зауважень, є належними підставами для виникнення у відповідача грошових зобов'язань зі сплати у повному обсязі сум визначених договорами та узгоджені актами приймання передачі виконаних робіт.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 566767,77 грн. боргу за виконані роботи та заборгованість з гарантійного фонду, який залишився несплаченим в розмірі 69205,15 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт позивачем пред'явлено до стягнення 34068,18 грн. пені та суму пені за несвоєчасну сплату гарантійного фонду, який залишився несплаченим в розмірі 4406,38 грн.

З огляду на умови пункту 17.5 спірного Договору від 22.12.2010 року, в якому сторони передбачили, що у випадку, якщо замовник (відповідач) безпідставно прострочив виконання свого грошового зобов'язання, встановленого цим Договором, затримує оплату заборгованості підряднику (позивачу), замовник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, а у випадку розірвання цього Договору - від суми заборгованості - за кожен день прострочення, але в будь - якому випадку не більше 10 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт в розмірі 34068,18 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 34037,11 грн., в частині стягнення 31,07 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Суд, перевіривши надані позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату відповідачем гарантійного фонду, який залишився несплаченим в розмірі 4406,38 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 4402,57 грн., в частині стягнення 3,81 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Також, позивачем пред'явлено до стягнення за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт 3 % річних в розмірі 20589,97 грн. та індекс інфляції в розмірі 38766,01 грн., а також, за несвоєчасну сплату відповідачем гарантійного фонду 3 % річних в розмірі 2457,26 грн. та 4733,52 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт 3 % річних в розмірі 20589,97 грн. та індексу інфляції в розмірі 38766,01 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд, перевіривши надані позивачем нарахування за несвоєчасну сплату відповідачем гарантійного фонду 3 % річних в розмірі 2457,26 грн. та індексу інфляції в розмірі 4733,52 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даному разі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 530, 610, 625, 846, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ", (61115, м. Харків, проспект Косіора, буд. 81, код ЄДРПОУ 35133822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", (61106, м. Харків, просп. Московський, буд. 283, код ЄДРПОУ 21191412) - 566767,77 грн. заборгованості за виконані будівельні роботи за Договором підряду № 722 від 22.12.2010р.; 69205,15 грн. заборгованості по сплаті гарантійного фонду за Договором підряду № 722 від 22.12.2010р.; 34037,11 грн. пені за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт; 4402,57 грн. пені за несвоєчасну сплату відповідачем гарантійного фонду; 20589,97 грн. 3 % річних; 38766,01 грн. індексу інфляції за несвоєчасну сплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт; 2457,26 грн. 3 % річних; 4733,52 грн. індексу інфляції за несвоєчасну сплату відповідачем гарантійного фонду; 14819,18 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

В частині стягнення пені в сумі 34,88 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя Є.М. Жиляєв