Рішення № 39250279, 12.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.14р. Справа № 904/2542/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у сумі 3 687 775,10 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Кукурудз Р.О., дов. б/н від 19.05.2014 року, представник;

Від відповідача: Кудін М.В., дов. № 52-16/72 від 23.01.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 2 929 991, 10 грн. суми інфляційних втрат та 757 784 грн. суми річних, з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 19.05.14 р.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 34/5005/8758/2011 порушено провадження про банкрутство підприємства останнього та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, дія якого розповсюджується і на спірні правовідносини. У зв'язку з викладеним та відповідно до ст. 19 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних, на думку відповідача, є неправомірним.

10.06.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2010 року господарським судом Дніпропетровської області розглянуто спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвестекскавація" до Відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення за первісним позовом заборгованості в сумі 45 073 521, 60 грн. та про визнання договору підряду № 2590а від 24.12.2007 року недійсним за зустрічним позовом.

Зазначене рішення залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2011р., частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Промінвестекскавація" (надалі - Позивач), стягнуто з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Відповідач) на користь Позивача 12 454 466,13 грн заборгованості за виконані підрядні роботи за договором підряду №2590а від 24.12.2007р.; 2 556 905,32 грн інфляційних втрат; 3% річних в розмірі 594 196,42 грн; а також заборгованість за виконані підрядні роботи за договором підряду №1307а від 25.06.2008р. у сумі 26 612 082 грн, 5 382276,23 грн інфляційних втрат, 3% річних - 1 248 844,50 грн, судові витрати в розмірі 25 736 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

17.03.2011р. на виконання рішення суду у справі №6/538-09 видано наказ.

Станом на 08.04.14 р. судове рішення не виконано.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Відповідача 2 929 991, 10 грн. суми інфляційних втрат та 757 784 грн. суми річних (з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 19.05.14 р.) та повідомив про повне погашення Відповідачем, 23.04.2014 р., заборгованості за судовим рішенням у справі № 6/538-09.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Статтею 1 Закону передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем рішення суду виконано 25.04.2014 р., тому правомірними є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми річних за період 31.08.2013 року по 23.04.2014 року в сумі 757 784 грн та суми інфляції за вересень 2013 р. по квітень 2014 р. в сумі 2 929 991, 10 грн.

Стосовно заперечень Відповідача з приводу безпідставності нарахування річних та інфляції на заборгованість у зв`язку із забороною їх нарахування з моменту порушення справи про банкрутство, про що зазначено у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-ІУ, який набрав чинності 19.01.2013р., визначено, що протягом дії мораторію не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми.

Разом з тим, відповідно до п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень цього Закону його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Вказана правова позиція також викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 27.12.2012р. № 01-06/1941/2012.

Ухвалою від 11.07.2011р. порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про банкрутство Відповідача, відповідно до ухвали від 27.06.2013р. провадження у цій справі зупинено.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2014р. провадження у зазначеній вище справі припинено.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовується редакція Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов`язань", що діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство (станом на 25.05.2011р.), яка не містить заборони щодо нарахування втрат від інфляції та річних.

Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвестекскавація" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118-а, код ЄДРПОУ 33273087) 2 929 991, 10 (два мільйона дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня) 10 коп. інфляції, 757 784 (сімсот п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні) річних, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено:16.06.14 р.