Ухвала суду № 39247860, 17.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2014 рокусправа № 804/15267/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ до Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ) 29.01.2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі по тексту - УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області), в якому просила суд визнати протиправними відмову УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на відшкодування в установленому законодавством об'ємі, а саме: відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 23-24 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу», «Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії»,зобов'язати УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.06.2012 року по 01.12.2012 року в розмірі 5494 грн. 44 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідач УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року адміністративний позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ, постачає споживачам електричну енергію з урахуванням 100% пільги в межах норм по пільговим категоріям, відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357.

Між УПСЗН Запорізької районної Державної адміністрації Запорізької області та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ підписані акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, станом на 01.01.2013 року, 01.12.2012 року, 01.11.2012 року, 01.10.2012 року, 01.09.2012 року, 01.08.2012 року, 01.07.2012 року, відповідно до яких заборгованість розпорядника коштів складає 5493 грн. 44 коп..

При розрахунках пільговим категоріям споживачів, таких як «Сільській працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Сільській міліціонер на пенсії», позивачем ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ у період з 01.06.2012 року по 01.12.2012 року нараховувалася плата за спожиту електроенергію із застосуванням 50-ти відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої електроенергії (з ПДВ).

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідач УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області відшкодовує нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норм споживання, у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ), в результаті чого утворилася розбіжність (заборгованість) за спірний період у сумі 5493 грн. 44 коп.

Згідно із Законами України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII, «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року №2713-IV, відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацію зазначених законів, здійснюється за рахунок Державного бюджету України та відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до приписів ст. 22 Закону України «Про міліцію», працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством.

Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються в межах таких норм: а) споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби: у сільських і міських населених пунктах (крім будинків, які обладнано електричними плитами і електроопалювальними установками) - у розмірі 75 кВт. год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку і додатково 15 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 150 кВт. год. на місяць; у сільських і міських населених пунктах у будинках, які обладнано стаціонарними електричними плитами, - у розмірі 100 кВт. год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку і додатково 25 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 200 кВт. год. на місяць; у сільських і міських населених пунктах у будинках, обладнаних електроопалювальними установками, - 28 кВт. год. на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період з розрахунку 21 кв. метр опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, але не більше загального розміру опалюваної площі; у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) у розмірі 30 кВт. год. на місяць.

Величина норми споживання залежить від кількості мешканців приміщення, у тому числі тих, які мають право на пільги, але пільга використовується тільки стороною договору.

Споживачем електричної енергії є особа, яка укладає договір (власник або наймач) квартири, незалежно від наявності у квартирі інших мешканців - членів сім'ї власника. І саме ця особа може реалізувати надані їй законом права з пільгової оплати спожитих енергоносіїв.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Законами України встановлені певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 22, ст. 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

З огляду на це, застосування постанови Кабінету Міністрів України №879 від 01.08.1996 року «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» (із змінами та доповненнями) є невірним, виходячи з загальних засад пріоритетності Законів над підзаконними актами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електроенергетику», збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання електричної енергії.

Приписами статей Закону України «Про міліцію» та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» передбачено, що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією вказаних положень здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

За змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування видатків за рахунок субвенцій з Державного бюджету України, передбачений «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256.

Відповідно до п. 2, п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, відповідач є розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, та повинен здійснювати заходи по відшкодуванню позивачу вартості електроенергії, що відпущена пільговим категоріям населення у розмірі, встановленому Законами України.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що за відповідачем УПСЗН Запорізької райдержадміністрації Запорізької області утворилася заборгованість по відшкодуванню позивачеві пільг з оплати за спожиту у період з 01.06.2012 року по 01.12.2012 року електроенергію пільговими категоріями споживачів, а саме: «міліціонер на пенсії» та «працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії» у розмірі 5493 грн. 44 коп.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова