Ухвала суду № 39247648, 11.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/3313/14 Головуючий 1 інстанції: Березовська І.В.

Справа № 635/1039/14ц Доповідач: Івах А.П.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Коростійової В.І.

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Білопільська районна державна адміністрація Сумської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом та просив встановити факт помилки допущеної в графі місця проживання власника у державних актах на право власності на земельні ділянки.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 12 березня 2008 року № 154 йому передано у приватну власність дві земельні ділянки, що розташовані на території Товстянської сільської ради Білопільского району Сумської області розміром 0,1460 га та 3,4184 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На його ім'я було виготовлено два Державних акти на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 414427 та серії ЯЕ № 414428, в яких було допущено технічну помилку в адресі його місця проживання, а саме: населений пункт зазначений як с. Будки замість с. Буди, внаслідок допущеної помилки він позбавлений можливості оформити свої спадкові права у встановленому законом порядку.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про встановлення факту.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27 березня 2014 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким встановити факт помилки в графі місця проживання власника у державних актах на право власності.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також ухвалене з порушенням норм процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено розглядом справи, розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 12 березня 2008 року № 154 ОСОБА_1 передано у приватну власність дві земельні ділянки, що розташовані на території Товстянської сільської ради Білопільского Сумської області розміром 0,1460 га та 3,4184 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На ім'я ОСОБА_1 було виготовлено два Державних акти на право приватної власності на землю серії ЯЕ №414427 та серії ЯЕ № 414428, в яких було допущено технічну помилку у графі щодо місця проживання власника, а саме: населений пункт зазначений як с. Будки замість с. Буди.

Частиною 1 ст. 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

В частині 1 ст. 256 ЦПК України наведений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, за винятком вказаних в ч. 1 цієї статті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження державної реєстрації права на земельну ділянку орган державної реєстрації прав на нерухоме майно видає витяг з Державного реєстру прав про зареєстровані права, тобто земельна ділянка вважається зареєстрованою після відкриття Поземельної книги на таку ділянку та видачі витягу з Державного реєстру прав про зареєстровані права. При цьому суд прийняв до уваги, що відповідно до положень ст. ст. 15, 30 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст. 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про земельну ділянку, що включаються до Державного земельного кадастру, не містять інформації щодо зареєстрованого місця проживання власника земельної ділянки, а включають в себе для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); податковий номер; номер та серію паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні переконання або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер, серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкт, що здійснив його видачу, тощо).

Отже, суд дійшов правильного висновку, що заявник не позбавлений можливості отримати витяг з Державного земельного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження на підтвердження його права на земельні ділянки, а технічна помилка в назві населеного пункту, де проживає заявник, не створює для нього ніяких правових наслідків.

Висновок суду ґрунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, відповідає положенням ч. 1, 2 ст.. 256 ЦПК України.

Рішення суду відповідає вимогам ст.. ст.. 213, 214 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення їх задоволення, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -