Рішення № 39247612, 05.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/1789/14 Головуючий 1 інстанції - Горпинич О.В.

Справа № 2033/2-1907/11 Доповідач - Коростійова В.І.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇН И

5 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Івах А.П., Гуцал Л.В.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про сплату грошової компенсації за частину житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Харківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про припинення спільної часткової власності та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виділ частки із спільної часткової власності.

В обгрунтування позову посилався на те, що він і відповідачі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1.

Йому, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належить по 1/6 частині; ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - по 1/4 частині.

Житловий будинок складається із двох квартир: квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_7 і ОСОБА_8; квартира АДРЕСА_1 належить йому, ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Просив виділити йому 1/6 частину житлового будинку у натурі та виділити йому у користування: у житловому будинку літ. "А-І" у квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату 2-2 площею 13 кв.м. та 2-3 площею 8,6 кв.м. з правом обладнання окремого виходу; гараж літ. "З". Визначити порядок користування земельною ділянкою.

У грудні 2012, лютому 2013 року ОСОБА_6 змінив свої позовні вимоги. Просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на його користь грошову компенсацію за належну йому 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 135300 грн., а їх частки збільшити за рахунок його 1/6 частини.

При цьому посилався на те, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31 жовтня 2012 року виділити належну йому 1/6 частину житлового будинку або визначити порядок користування нею, а також земельною ділянкою неможливо.

Ринкова вартість 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 складає 135300 грн.

У листопаді 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, який уточнили у січні 2013 року.

Просили: припинити право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину вказаного будинку - за кожним.

В обгрунтування позову посилались на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 складається із двох частин, кожна із яких має окремий вихід. Перша належить ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - по 1/4 частині кожному; друга - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 - по 1/6 частині кожному. ОСОБА_6 у спірному будинку не проживав, належною йому часткою за призначенням не користувався. У квартирі АДРЕСА_1 постійно мешкала ОСОБА_3 з сином - ОСОБА_4, які і користувались площею цієї квартири у повному обсязі.

1 березня 1998 року у житловому будинку сталася пожежа, внаслідок якої квартира АДРЕСА_1 була практично знищена, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 строком на три місяці були переселені до маневреного фонду.

Внаслідок пожежі квартира АДРЕСА_1 практично була знищена як об'єкт права власності та цивільних правовідносин.ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за спільні кошти створили новий об'єкт, що свідчить про втрату права власності ОСОБА_6 на 1/6 частину будинку, яка йому номінально належала.

Взаємних вимог один до одного сторони не визнали.

При цьому ОСОБА_3 пояснив, що після пожежі він разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 приймав участь у відновленні квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 - по 33825 грн. з кожного.

Припинено право власності ОСОБА_6 на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. ОСОБА_4, в особі свого представника ОСОБА_5, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у первісному позові ОСОБА_6 відмовити, а їхній зустрічний позов задовольнити.

При цьому посилаються на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; поорушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду першої інстанції не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

При цьому ОСОБА_7 і ОСОБА_8 апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4, подану в особі їх представника ОСОБА_5, визнали.

Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до ст.303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з підстав, передбачених ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_6 у первісному позові і про відмову ОСОБА_3, ОСОБА_4 у зустрічному позові з інших підстав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно п.4 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна.

Задовольняючи позов ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - по 33825 грн. - з кожного, суд першої інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_6 у житловому будинку АДРЕСА_1 належить 1/6 частина, яку неможливо виділити у натурі. ОСОБА_6 бажає виділу і має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації, яка за ринковою вартістю складає 135300 грн.

Відмовляючи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у зустрічному позові про припинення права власності ОСОБА_6 на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та визнанні за ними права власності на 1/4 частину вказаного житлового будинку - за кожним, суд першої інстанції виходив із того, що правових підстав для припинення права власності на 1/6 частину спірного житлового будинку не має.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи житловий будинок АДРЕСА_1 після пожежі, що сталася 1 березня 1998 року, зруйновано на 25%, квартиру АДРЕСА_1 - на 38%. Визначити, чи була знищена 1/6 частина ОСОБА_6, неможливо.

Погодитися з такими висновками не можна, оскільки суд дійшов їх по неповно з'ясованим та недоведеним обставинам справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами і визнається сторонами, що на підставі договору про право забудови житлового будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого Третьою Харківською нотаріальною конторою 2 липня 1953 року, ОСОБА_9 і його брат ОСОБА_10 побудували житловий будинок АДРЕСА_1

Встановлено також і визнається сторонами, що житловий будинок побудований на два господаря і мав два самостійних виходи.

При цьому у квартирі АДРЕСА_2 житлового будинку мешкав ОСОБА_10, у квартирі АДРЕСА_1 - ОСОБА_9, кожен зі своїми сім'ями.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №282 від 11 липня 1984 року АДРЕСА_1 перейменована на АДРЕСА_1, а житловому будинку присвоєно АДРЕСА_1.

Згідно довідки Харківського міського бюро технічної інвентаризації вказаний житловий будинок був зареєстрований за ОСОБА_9 і ОСОБА_10

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25 вересня 1982 року, половину вказаного житлового будинку в рівних частках успадкували дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_11 та його діти - донька ОСОБА_3 і син - ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_11

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 березня 1990 року 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_11, успадкував ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_10

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 1 лютого 2006 року 1/2 частину житлового будинку успадкували його діти - донька ОСОБА_7 і син - ОСОБА_8 у рівних частках.

На час розгляду справи судом житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровано за:

ОСОБА_7 - 1/4 частина;

ОСОБА_8 - 1/4 частина;

ОСОБА_3 - 1/6 частина;

ОСОБА_4 - 1/6 частина;

ОСОБА_6 - 1/6 частина,

що підтверджується довідкою комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 20 квітня 2011 року (а.с.8).

Задовольняючи первісний позов ОСОБА_6 і відмовляючи ОСОБА_3, ОСОБА_4 у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив саме із цих часток сторін у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

При цьому суд першої інстанції не врахував наступне.

Судом встановлено, підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи №7586 від 31 жовтня 2012 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса, і визнається сторонами, що між ними зберігся порядок користування спірним житловим будинком, який фактично склався між колишніми співвласниками - ОСОБА_10 і ОСОБА_9 А саме, спадкоємці ОСОБА_10 користуються квартирою АДРЕСА_2, спадкоємці ОСОБА_9 - квартирою АДРЕСА_1.

Із матеріалів інвентарної справи на вказаний будинок вбачається, що частки колишніх співвласників будинку - ОСОБА_10 і ОСОБА_9, а у подальшому - їх спадкоємців- сторін у справі визначені із будинку літ. "А-1".

Житловий будинок літ. "А-1" побудований у 1953 році ОСОБА_10 і ОСОБА_9

При цьому судом не враховано, що з часу побудови булинку літ. "А-1" до будинку були здійснені прибудови, а у інвентарну справу були внесені зміни.

Встановлено і визнається сторонами, що до квартири АДРЕСА_1, якою користуються спадкоємці ОСОБА_9 - ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, у 1977 році була зведена житлова прибудова літ. "АІ-І" житловою площею 22.2 кв.м., яка складається із двох житлових кімнат 2-1 і 2-2, яка введена в експлуатацію і на яку спадкоємці ОСОБА_10 - власники квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не претендують.

Крім того, до квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 були прибудовані нежитлові прибудови.

Відповідно до ст.119 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час зведення житлової прибудови літ. "АІ-І") коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом

прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.

Таким чином, у зв'язку із зведенням житлової прибудови літ. "АІ-І" до квартири АДРЕСА_1 (на яку ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не претендують) частки співвласників житлового будинку, який знаходиться у спільній частковій власності сторін, підлягали перерозподілу.

Судом апеляційної інстанції встановлено і визнається сторонами, що у зв'язку із зведенням прибудови до літ. "АІ-І", яка збільшила корисну площу квартири АДРЕСА_1, частки сторін у спільній частковій власності не перерозподілялись.

Звертаючись в суд з позовом про виділ частки із спільної часткової власності і стягнення грошової компенсації за 1/6 частину, ОСОБА_6 позовних вимог про перерозподіл часток не заявив.

Не заявили таких вимог і ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у своєму зустрічному позові про припинення права власності ОСОБА_6 на його долю у спільній частковій власності і визнання за ними права власності на 1/4 частину спірного будинку - за кожним, оскільки вважали, що їх частка у житловому будинку повинна бути збільшена за рахунок 1/6 частини, яка належала ОСОБА_6, і яка, на їх думку, була знищена внаслідок пожежі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд не може вийти за межі пред'явлених позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказані обставини до уваги не взяв, як і не взяв до уваги і той факт, що між сторонами фактично склався порядок користування спірним будинком, зазначений вище.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З огляду на це, суд скасовує рішення суду першої інстанції у повному обсязі і відмовляє у задоволенні первісного і зустрічного позову.

Відмова у позові не позбавляє права сторін звернутися з такими ж позовами після перерозподілу часток або одночасно з цими ж позовами і позовом про перерозподіл часток у зв'язку із зведенням житлової прибудови «АІ-І».

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 16 грудня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про сплату грошової компенсації за 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Харківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про припинення права власності ОСОБА_6 на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання за кожним із них права власності на ? частину вказаного житлового будинку- відмовити з інших підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: