Ухвала суду № 39247600, 13.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 622/1701/13-к Головуючий 1 інстанції: Шабас О.С.

Провадження № 11-кп/790/708/14 Доповідач: Шляхов М.І.

Категорія: ч.1 ст.164 КК України

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого-судді Шляхова М.І.,

суддів: Савченко І.Б., Плетньова В.В.,

секретаря Сєрих В.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області Кривцова В.О. на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 29 березня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Олександрівка Золочівського району Харьківської області, громадянка України, з неповною середньою освітою, не працююча, не заміжня, раніше судима останній раз вироком Золочівського районного суду Харківської області від 25.09.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, та яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

засуджена :

за ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням за вироком Золочівського районного суду Харківської області від 06 березня 2013 року остаточне покарання призначено у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покладено на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України:

- не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Як встановив суд, ОСОБА_1, згідно виконавчого листа №2015/2504/11 від 15.11.2011 року виданого Золочівським районним судом Харківської області, зобов'язана виплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 50 гривень з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11 березня 2008 року і до його повноліття.

ОСОБА_1 достовірно знаючи про вищевказане рішення суду, з березня 2008 року і по 18.12.2013 року не виплачувала аліменти, офіційно не працює, при цьому не маючи постійного заробітку. Будь-яку іншу матеріальну допомогу на утримання сина у будь-якому вигляді не надавала і не надає. На неодноразові виклики до відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області не прибувала. Як безробітна на обліку у районному центрі зайнятості Золочівського району не перебуваєтим самим злісно ухиляється від сплати аліментів.

У зв'язку з чим, відповідно до розрахунку, здійсненого відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області станом на 31.10.2013 року заборгованість по аліментам складає 5614 гривень 40 копійок.

В апеляції прокурор просить вирок Золочівського районного суду Харківської області від 26.03.2014 року відносно ОСОБА_1 - скасувати в частині призначення покарання у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального праворорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді 1 року обмеження волі. В силу ч. 1, 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Золочівського районного суду Харківської області від 25.09.2013 року, остаточно призначити покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши прокурора про задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок районного суду скасуванню с призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно зі ст.374 КПК України у вступній частині вироку зазначаються крім того, відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи, закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Так суд в вступній частині вироку вказав, що ОСОБА_1 раніше судима вироком Золочівського районного суду Харківської області від 25.09.2013 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Але, в резулятивній частині вказаного вироку районного суду, призначено покарання обвинуваченій по ч.1 ст.164 КК України у вигляді 80 годин громадських робот і відповідно до ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України.

При вказаних обставинах районний суд не обґрунтував свою позицію, чому при зазначені покарання за ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочині , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 було призначено покарання 3 роки позбавлення волі, якщо в мотивувальній частині вироку вказано, що обвинувачена була засуджена за попереднім вироком до 1 року позбавлення волі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що районним судом були порушені вимоги 409,411,412,413 КПК України, право обвинуваченої на захист, що є безумовною підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Що стосується апеляційної скарги прокурора, де зазначається, що районним судом було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність і суд першої інстанції, при постановленні вироку, повинен був застосувати ч.1,4 ст.71 КК України і призначити покарання за сукупністю вироків, а не злочинів, а також невідповідністю призначеного судом покарання, то в даному випадку колегія суддів не розглядає ці доводи прокурора, тому що вирок районного суду скасовується з інших підстав, але ці доводи прокурора повинні бути перевірені при новому судовому провадженні в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області - задовольнити частково.

Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 26 березня 2014 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Призначити новий розгляд в тому ж суді в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Головуючий :

Судді :