Вирок № 39243022, 13.06.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5920/13-к

Провадження № 1-кп/344/15/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Руденка Д.М.

суддів : Болюк І.І., Поповича В.С.

з участю : секретарів Росоловської Н.І., Вербовської Н.В., Канюк Х.І.

прокурора Свірідова Д.І.

захисника ОСОБА_1

представників потерпілої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, код ДРФО НОМЕР_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, освіта середня, неодруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Злочин скоєно за наступних обставин.

ОСОБА_4, діючи шахрайським шляхом, з метою заволодіння майном комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська - нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 271,6 кв. м., що знаходиться АДРЕСА_3, вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, та в період часу з вересня 2008 по квітень 2009 року заволодів та реалізував вказане приміщення за кошти в сумі 314 241 грн.

Обвинувачений, достовірно знаючи план і шляхи реалізації злочинного умислу, переслідуючи корисливі мотиви направлені на власне збагачення, спільно з невстановленою слідством особою підробили свідоцтво про право власності на вказане вище приміщення, витяг з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області № 370 від 28.09.2006 р. «Про акти державної комісії приймання в експлуатацію об'єктів, присвоєння поштової адреси», які долучили до заяви ОСОБА_4 від 12.09.2008 на ім'я голови Івано-Франківської міської ради ОСОБА_5 про оформлення права власності на торгово-офісні приміщення загальною площею 271,6 кв. м. АДРЕСА_3

На підставі поданих, завідомо неправдивих документів, 23.09.2008 рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 440 «Про оформлення права власності на нерухоме майно» вирішено оформити право власності на ці приміщення за ОСОБА_4

06.11.2008 року рішенням реєстратора ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 відмовлено в оформленні права власності на вказані приміщення у зв'язку із невідповідністю рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради матеріалам технічної документації.

З метою усунення перешкод на шляху реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 15.12.2008 р. оформив у нотаріуса ОСОБА_6 довіреність на представництво його інтересів в Івано-Франківському адміністративному суді на свідка ОСОБА_7, а вона від імені обвинуваченого звернулась з адміністративним позовом на незаконні дії працівників ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» і 10.03.2009 р. постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду зобов'язано ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на торгово-офісні приміщення АДРЕСА_3

З метою отримання матеріальної вигоди ОСОБА_4, спільно з невстановленою слідством особою, вирішили реалізувати набуте злочинним шляхом нерухоме майно. Для цього, підшукавши покупця на зазначене приміщення, здійснили його відчуження, шляхом укладення договору купівлі-продажу з свідком ОСОБА_8, а в подальшому останній відчужив його фактичному покупцю свідку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних частинах.

Обвинувачений, з метою прикриття своєї участі у шахрайських діях, вирішує покинути територію України, а для реалізації свого злочинного плану 23.01.2009 р. оформляє нотаріальну довіреність на гр. ОСОБА_11 для здійснення відчуження вказаного приміщення, проте у зв'язку із його смертю 14.02.2009 р., ОСОБА_4 залучає свідка ОСОБА_12 та 18.02.2009 р. оформляє на неї нотаріальну довіреність на представництво його інтересів під час продажу торгово-офісних приміщень АДРЕСА_3, які перебувають у його власності та ОСОБА_8 з яким попередньо домовляється про здійснення операцій з вказаною нерухомістю, а саме, їх купівлі та продажу за грошову винагороду.

10 квітня 2009 р. ОСОБА_12, не будучи обізнаною у злочинних намірах ОСОБА_4, діючи за його проханням, на підставі виданої їй довіреності здійснила у нотаріуса ОСОБА_13 продаж торгово-офісних приміщень АДРЕСА_3 за , вартістю 314241 грн. ОСОБА_8, а останній 15 квітня 2009 р., в того ж нотаріуса за тією вартістю відчужив вказані приміщення ОСОБА_9 та ОСОБА_14, який діяв від імені ОСОБА_10

В результаті здійснення вказаних операцій щодо отримання у власність та відчуження торгово-офісних приміщень АДРЕСА_3, загальною площею 271,6 кв.м., оціночною вартістю 314 241 грн., ОСОБА_4 спільно з невстановленою слідством особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи завідомо підроблені документи заволодів чужим майном - належним територіальній громаді м. Івано-Франківська, нежитловими підвальними приміщеннями загальною площею 271,6 кв. м. вартістю 314 241 грн., шляхом обману, що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив територіальній громаді м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, яка проявилась у протиправному вилученні вказаного приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому не взнав, пояснив, що до нього звернувся знайомий ОСОБА_15 та запропонував гроші в сумі 150 доларів США за те, щоб він підписав документи на право власності невідомого йому приміщення і запевняв, що з документами все в порядку, на що він погодився, але що це були за документи йому не було відомо. Пізніше він у нотаріуса підписав документи на незнайомого йому хлопця з смт. Богородчани Івано-Франківської області, якого привів ОСОБА_15. Згодом той хлопець помер. Після чого він запропонував переписати те майно на ОСОБА_12, з якою він проживав. Його копія паспорта була у ОСОБА_16. Він щось підписував у нотаріуса, але що саме не знає, документів не читав. В ОБТІ щодо реєстрації майна не звертався, так само як і про вирішення спорів в суд. Всім, що стосувалось переоформлення документів займався ОСОБА_15. Гроші в сумі 150 доларів США у гривневому еквіваленті заплатив йому ОСОБА_16. ОСОБА_17 не знав, що він переписував приміщення на ОСОБА_12 - його сестру. Згодом ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що позичив у ОСОБА_15 гроші, а потім просто погодився допомогти йому переоформити нерухоме майно на себе.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 своєї вини за ч. 4 ст. 190 КК України, його вина за вказаним звинуваченням повністю доведена як частково показаннями самого обвинуваченого, зазначеними вище, так і показаннями представника потерпілої особи, свідків, дослідженими судом письмовими та речовими доказами.

Так, представник Івано-Франківської міської ради ОСОБА_2 в своїх показаннях ствердив, що нежитлові приміщення АДРЕСА_3 перебували у комунальній власності Івано-Франківської міської ради, а в результаті незаконних дій ОСОБА_4 вибули з власності і Івано-Франківській міській раді завдано майнову шкоду на суму 314241 гривень.

Свідок ОСОБА_12, в той час цивільна дружина обвинуваченого, в своїх показаннях підтвердила, що 18.02.2009 року ОСОБА_4, повідомивши, що їхатиме за кордон, привіз її до нотаріуса та оформив на неї довіреність на продаж належного йому приміщення та сказав, що потім треба буде його продати іншій особі про, що їй ще скажуть. В нотаріальній конторі під час цього був присутній і невідомий їй чоловік з яким ОСОБА_4 спілкувався, але про що саме їй не відомо. А у квітні місяці укладала зі свідком ОСОБА_8 договір купівлі - продажу приміщення від імені ОСОБА_4 Всі документи були підготовлені, вона їх лише підписала. При укладенні договору постійно був присутній невідомий їй чоловік. Жодних документів чи коштів ні вона, ні ОСОБА_8 не отримували, жодних рахунків вона не оплачувала і не бачила, щоб оплачував ОСОБА_8 Після того ОСОБА_8 повідомив, що він зробить те, що потрібно і коли все вийде, то зателефонує і розрахується, тобто мав віддати суму коштів, домовлену з ОСОБА_4, після чого вона поїхала додому. Підтвердила наявність свого підпису на договорі купівлі - продажу від 10.04.2009 року реєстраційний номер 726 та заявах № № 724,725 від 10.04.2009 року. Заперечила замовлення в ОБТІ витягів з реєстру, жодних заяв не писала, квитанцій не оплачувала.

Свідок ОСОБА_8 в своїх показаннях підтвердив, що на початку квітня 2009 року ОСОБА_17, який був шваґром ОСОБА_4, запропонував підписати деякі документи та отримати за це гроші, пояснивши, що в цьому нічого кримінального немає. Підтвердив, що підписав у нотаріуса документи не читаючи, поставивши два чи три підписи. Що саме підписував йому не відомо. Тоді в нотаріальній конторі з ним був присутній ОСОБА_17 та ОСОБА_12 Приблизно через тиждень підписав ще один документ, тоді в нотаріальній конторі з ним був тільки ОСОБА_17 За підписання документів отримав гроші в сумі 880 гривень. Згодом його викликали працівники міліції від яких дізнався, що підписав документи про продаж нерухомості. В ОБТІ з заявами про реєстрацію та отримання витягів не звертався, інших документів не підписував, рахунків не сплачував. Оголошення в газету про продаж приміщення не давав, приміщення не показував, ОСОБА_12 кошти не передавав і від неї нічого не отримував. ОСОБА_9 з ним не зв'язувався.

В своїх показаннях свідок ОСОБА_9 підтвердив, що у 2009 році придбав нежитлове приміщення в чоловіка на ім'я ОСОБА_4, прізвище якого він не запитував, однак це був не обвинувачений ОСОБА_4 Продавця приміщення знайшов по оголошенню, при зустрічі з ОСОБА_4 узгодили умови продажу і приблизно через місяць - у квітні 2009 року оформив у нотаріуса документи купівлі-продажу на свою дружину і ОСОБА_14 пополам. У нотаріуса був він з дружиною та ОСОБА_14, а також чоловік по імені ОСОБА_4 з людьми, яких він не знає, а прізвища не пригадує. До придбання приміщення воно було оформлено на ОСОБА_8 Всі кошти за придбання приміщення він передавав ОСОБА_4, який його продавав. У нотаріуса всі документи були підготовлені, вони їх тільки підписали і розійшлись. В подальшому, приблизно у 2011 році дане приміщення було повністю ним переоформлено на його дружину.

Свідок ОСОБА_14 в своїх показаннях підтвердив, що ОСОБА_9 знайшов інформацію про продаж нежитлового приміщення по вул. Галицькій, в м. Івано-Франківську та запропонував його спільно придбати. Оскільки кошти на це приміщення йому дала сестра, то приміщення він оформляв по довіреності на свою сестру. Оформлення документів на придбання приміщення відбувалось в нотаріуса по вул. С.Бандери, в м. Івано-Франківську. Всі документи були підготовлені у нотаріуса, він тільки поставив свій підпис. Кому належало приміщення і з ким домовлявся ОСОБА_9 йому не було відомо, всі документи оформлялись у нотаріуса, де були присутні крім нього ОСОБА_9 з дружиною та двоє чоловіків. Припускає, що міг бачити ОСОБА_4 в нотаріальній конторі, однак не впевнений в цьому. Хто отримав кошти за придбане приміщення він не бачив, він передав гроші ОСОБА_9 за свою частину, яка складала половину вартості приміщення, а кому передав гроші ОСОБА_9 йому не відомо. Договір у нотаріуса він підписував особисто, а з боку продавців - особа по імені ОСОБА_4, прізвище якого він не знає. Право власності на частину вказаного приміщення він не оформляв. Згодом придбану частку приміщення передав ОСОБА_9

Допитана в якості свідка ОСОБА_18, в своїх показаннях підтвердила, що в квітні 2009 року її чоловіком, свідком ОСОБА_9, для неї придбано приміщення АДРЕСА_3. За яких обставин відбувалось придбання приміщення їй не відомо. Вказала, що була у нотаріуса для оформлення за нею права власності на вказане приміщення і на даний час право власності на це приміщення залишається оформлено за нею. Її чоловікові нотаріус підтвердив, що з документами все було гаразд. Про те, що вказане приміщення частково приватизоване іншими людьми їй не було відомо.

Свідок ОСОБА_19, у 2008 році працівниця Івано-Франківському ОКП ОБТІ, в своїх показаннях, підтвердила, що підпис на замовленні № 05912 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.04.2009 року оформлене на ОСОБА_18 належить їй, як і підпис на заяві про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2008 року оформлене на ОСОБА_4 З обвинуваченим, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 вона не знайома і вказані прізвища їй не відомі. Пояснила, що при замовленні свідоцтва про право власності на торгово-офісні приміщення, які раніше перебували на балансі як нежитлові приміщення замовник подає технічний паспорт на нерухоме майно нежитлового приміщення, рішення міськвиконкому або сільської ради на оформлення торгово-офісних приміщень, свідоцтво про право власності в оригіналі на приміщення нежитлового призначення, копію паспорта та ідентифікаційного номеру. Виготовляється свідоцтво протягом місяця, або терміново за чотири дні. Чи подавав ОСОБА_4 документи на виготовлення свідоцтва про право власності не пригадує.

Свідок ОСОБА_20 в своїх показаннях підтвердила, що працювала приймальником замовлень в Івано-Франківському ОКП ОБТІ приблизно 15 років. В її обов'язки входило приймання замовлень від громадян по технічній інвентаризації та реєстрації нерухомості. При прийомі документів необхідно було встановити особу і ідентифікувати її, переконавшись, що це саме та особа або необхідна була наявність довіреності на вчинення відповідних дій від імені іншої особи. З ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вона не знайома і ці прізвища їй ні про що не говорять. Протягом 2008-2011 років вона працювала на прийомі замовлень. У 2010 році з нею працювала ОСОБА_19 Якщо приймались документи, то вони повинні були відповідати тим вимогам, які ставились до переліку документів, які необхідно подати, встановлювалась особа заявника і тільки після того приймали документи. ОСОБА_21 міг її заміняти під час її перебування у відпустці.

У своїх показаннях свідок ОСОБА_7 підтвердила, що у 2008 році працювала в адвокатському об'єднанні «Західноукраїнська правнича компанія» і представляла інтереси ОСОБА_4 в суді, однак обвинуваченого бачить вперше. Спір розглядався в Івано-Франківському окружному адміністративному суді у справі пов'язаною з правом власності на нерухоме майно. Від кого отримала пакет документів на ведення справи не пригадує, однак довіреність на ведення нею справи уже була виписана. В судовому засіданні ОСОБА_4 участі не приймав, учасником провадження в справі було ОБТІ. Не пригадує чи отримала рішення суду по вказаній справі.

Вина обвинуваченого у вчиненні вказаного йому злочину підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи :

Відповідно до Звіту №79/1108 Про належну оцінку ринкової вартості торгово-офісного приміщення АДРЕСА_3, ринкова вартість вказаних приміщень становить 314 241 гривню (т. 2 а. п. 79-121).

Інформацією про перетин кордону ОСОБА_4 підтверджено, що він виїжджав за межі України 15.03.2009 р., 27.07.2009 р., 07.08.2009 р. (т. 2 а. п. 210).

Висновком експерта № 09/03-93 від 22.04.2010 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_22 у витязі з рішення № 370 від 28.09.2006 року «Про акти державної комісії приймання в експлуатацію об'єктів, присвоєння поштової адреси» голови Івано-Франківської міської ради виконаний не ОСОБА_22, а іншою особою (т. 3 а. п. 143-144).

Висновком експерта № 09/07-92 від 21.04.2010 року встановлено, що відтиск печатки на витязі із рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області № 370 від 28.09.2006 року виконаний не печаткою Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (т. 3 а. п. 150-156).

Згідно висновку експерта № 09/03-96 від 22.04.2010 року підпис від імені ОСОБА_23 у витязі з рішення № 370 від 28.09.2006 року «Про акти державної комісії приймання в експлуатацію об'єктів, присвоєння поштової адреси» голови Івано-Франківської міської ради виконано не ОСОБА_23, а іншою особою (т. 3 а. п. 160-161).

Відповідно до протоколу виїмки від 02.03.2010 року вилучено оригінали документів, подані ОСОБА_4 в міськвиконком 12.09.2008 року для оформлення права власності на нежитлові приміщення, серед яких заява ОСОБА_4 на ім'я міського голови про оформлення права власності (т. 3 а. п. 184-185).

Згідно оригіналу рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 370 від 28.09.2006 року «Про акти державної комісії приймання в експлуатацію об'єктів, присвоєння поштової адреси» торгово-офісне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 у затвердженому списку об'єктів прийнятих в експлуатацію не міститься (т. 3 а. п. 194-198).

Протоколом виїмки від 02.03.2010 року вилучено інвентаризаційну справу №5933 на будинок АДРЕСА_3 з додатком (т. 3 а. п. 243), яка визнана речовим доказом та долучена до матеріалів справи (т. 3 а. п. 247).

Згідно довіреності від 23.01.2009 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_24 здійснювати відчуження нерухомого майна АДРЕСА_3 (т. 5 а. п. 41-42).

Протоколом виїмки від 09.03.2010 року в приватного нотаріуса ОСОБА_6 вилучено довіреність ОСОБА_4 на відчуження нерухомого майна АДРЕСА_3, оформленого на ОСОБА_12 від 18.02.2009 року (т. 4 а. п. 14-15).

Протоколом виїмки від 09.03.2010 року в приватного нотаріуса ОСОБА_13 вилучено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.04.2009 року та оригінали документи щодо відчуження торгово-офісних приміщень АДРЕСА_3 (т. 4 а. п. 21-69).

Згідно позовної заяви про визнання дій протиправними і зобов'язання зареєструвати право власності ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду на незаконні дії працівників ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» з метою усунення перешкод в оформленні права власності, оформивши довіреність на ОСОБА_7 на представництво його інтересів у суді (т. 4 а. п. 207-208, т. 5 а. п. 44).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2009 року зобов'язано ОКП «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на торгово-офісні приміщення АДРЕСА_3 (т. 2 а. п. 58, т. 4 а. п. 229-230).

Оглянутий в судовому засіданні речовий доказ - інвентаризаційна справа №5933 на будинок АДРЕСА_3 з додатком підтверджує належність вказаного вище підвального приміщення до будинку АДРЕСА_3 та його перебування у власності територіальної громади міста Івано-Франківська.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Суд вважає, що позиція обвинуваченого щодо невизнання своєї вини не ґрунтується на досліджених доказах, і направлена на уникнення відповідальності за фактично скоєне та не знайшла свого підтвердження дослідженими судом, доказами, а факт вчинення саме ОСОБА_4 спільно з невстановленою слідством особою цього злочину достовірно підтверджується зазначеними вище доказами, а вказані фактичні обставини, з врахуванням способів, місця та часу вчинення ОСОБА_4 протиправних дій підтверджують, що умисні дії обвинуваченого та невстановленої слідством особи були спрямовані саме на вчинення зазначеного злочину шляхом залучення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_8 для прикриття своєї злочинної діяльності.

Правдивість показань свідка ОСОБА_12 в тому, що саме ОСОБА_4, перебуваючи в нотаріуса та спілкуючись з іншою, невідомою їй особою, підписав на її ім'я довіреність, якою уповноважив здійснити відчуження приміщення від його імені та вказав, що її буде додатково повідомлено про час та місце такої дії, підтверджує те, що обвинуваченому було достовірно відомо про наступні протиправні діяння невстановленої слідством особи щодо відчуження нежитлового приміщення, на яке він видав довіреність, і підтверджується тим, що і сам обвинувачений визнав, що зі свідком він перебуває у добрих відносинах і, що не може назвати підстав з яких свідок оговорювала би його.

А досліджені судом, вказані вище документи, зокрема, довіреність підписана ОСОБА_4, на вчинення правочину по відчуженню належного йому нежитлового приміщення за вказаною вище адресою спершу на одну особу, а потім і на ім'я свідка ОСОБА_12, довіреність на представництво інтересів в суді у спорі, пов'язаному саме з цим приміщенням, видана дійсно ним, що він і сам пояснив, підтверджує його умисел на вчинення протиправних дій по відношенню до зазначеного майна і була завуальована шляхом використанням інших осіб, яким про такий намір обвинуваченого не було відомо.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує як ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого, так і особу винного, фактичні обставини справи і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, суд вважає те, що він має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю проживання і, що обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі з конфіскацією майна в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи заявлений Івано-Франківською міською радою цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в сумі 314 241 гривень, суд виходить з наступного.

Вказаними вище встановленими судом доведеними фактичними обставинами кримінального правопорушення, достовірно підтверджено факт заподіяння обвинуваченим майнової шкоди, яка полягала у протиправному заволодінні нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 271,6 кв. м., що знаходиться АДРЕСА_3, чим і було спричинено територіальній громаді міста Івано-Франківська шкоду. Тобто, протиправними діями обвинуваченого та невстановленої слідством особи, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, в супереч волі власника, з його володіння вибуло вказане приміщення.

При викладених вище обставинах, відповідно до ст. ст. 128, 129 КПК України, предмет вказаного цивільного позову, а саме, стягнення з обвинуваченого вартості зазначеного приміщення, не відповідає фактичним обставинам вчиненого злочину, які знайшли своє підтвердження.

За таких обставин, цивільний позов не може бути задоволений за вказаною в ньому вимогою, а Івано-Франківській міській ради, як уповноваженій особі від імені територіальної громади міста Івано-Франківська, слід звернутись з відповідним позовом про визнання недійсним укладених договорів купівлі-продажу, про які зазначено вище та витребовування майна з чужого незаконного володіння, тим самим і забезпечити повернення вказаного приміщення у комунальну власність міста, оскільки фактичними обставинами даного провадження достовірно встановлено незаконність вибуття цього майна. Саме в такий спосіб може буде відновлено порушене право громади міста на вказану власність. А тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів , -

З А С У Д И Л А :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити покарання - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання обчислювати з 17 жовтня 2012 року - з дня затримання.

У задоволенні цивільного позову Івано-Франківської міської ради про стягнення ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 314 241 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, код ДРФО НОМЕР_1 на користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 04 коп. витрат за проведення експертиз.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладених арештів на майно - залишити без змін для забезпечення можливого цивільного позову.

Речові докази по справі :

- письмові документи, які визнано речовими доказами і які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження ;

- інвентаризаційну справу на будинок АДРЕСА_3 у двох томах, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - повернути ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації».

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку, може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому та представнику потерпілої особи негайно після його проголошення, а для відома, контролю та виконання в частині підстав відмови від цивільного позову - направити міському голові та прокурору міста Івано-Франківська.

Головуючий суддя Д.М. Руденко

Судді: І.І. Болюк

В.С. Попович