ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2014 року Справа № 813/2867/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кузана Р.І.
з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,
представників:
позивача Микитин Б.Ф.,
відповідача Шпак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Горигляди» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «Горигляди» (далі - ПП «Горигляди», позивач) звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі, відповідач, податковий орган) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000492204 від 04.02.2014р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган, при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад-грудень 2011 року та лютий 2012 року, безпідставно прийшов до висновку про порушення позивачем п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що, на думку ДПІ у Сихівському районі, призвело до завищення податкового кредиту за вказані періоди. Позивач зазначає, що в акті камеральної перевірки податковим органом не вказано податкові періоди коли позивачем вперше були відображені в податкових деклараціях податкові накладні, які отримані ним від контрагентів - ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс». Вказує, що отримані ним від вказаних контрагентів податкові накладні були своєчасно відображені позивачем у складі податкового кредиту в податкових деклараціях за листопад - грудень 2011 року та лютий 2012 року та включені ним в Реєстр виданих та отриманих податкових накладних та Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за ці періоди. Однак, в подальшому, на вимогу податкового органу, ним було подано уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за вказані періоди, якими зменшено суму податкового кредиту по таких податкових накладних. Після проведення аудиторської перевірки позивач повторно 14.12.2013р. та 16.12.2013р. подав уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за листопад-грудень 2011 року та лютий 2012 року, якими знову збільшив розмір податкового кредиту на суму податку на додану вартість згідно з податковими накладними від вказаних вище контрагентів. Вважає, що він діяв відповідно до вимог п.50.1 ст. 50 та ст. 102 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000492204 від 04.02.2014р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення. Вказав, що відповідно до положень п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних зберігається у платника податку протягом 365 днів з дати виписки податкових накладних. Позивач, подаючи 14.12.2013р. та 16.12.2013р. уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за листопад-грудень 2011 року та лютий 2012 року, порушив вказані строки, а тому відповідачем правомірно зменшено спірним податковим повідомленням-рішенням суму податкового кредиту за вказані періоди.
З цих підстав представник відповідача в судовому засіданні просив в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих Приватним підприємством «Горигляди» за листопад-грудень 2011 року, лютий 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 4/22-11/34814932 від 15.01.2014р. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492204 від 04.02.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 29324,00 грн., в тому числі 23459,0 грн. основного платежу та 5865,0 грн. штрафних санкцій.
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що вплинуло на розрахунки з бюджетом. Так, ПП «Горигляди» подано:
- 14.12.2013р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року (№ 9080415350) та додаток № 5 (уточнюючий) - розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно з якими збільшено суму податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» в сумі ПДВ 9683,0 грн., з періодом виписки податкових накладних - листопад 2011 року;
- 14.12.2013р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року (№ 9080419932) та додаток № 5 (уточнюючий) - розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно з якими збільшено суму податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Гарант-буд-сервіс» в сумі ПДВ 11309,0 грн., з періодом виписки податкових накладних - грудень 2011 року;
- 16.12.2013р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року (№ 9080532815) та додаток № 5 (уточнюючий) - розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, згідно з якими збільшено суму податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» в сумі ПДВ 2467,0 грн., з періодом виписки податкових накладних - лютий 2012 року.
Вказані уточнюючі розрахунки були подані поза межами встановленого п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України строку, а саме понад 365 днів з дати складанню податкових накладних.
Судом встановлено, що ПП «Горигляди» 20.12.2011р. було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року разом з додатками - розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в яких було відображено у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 9683,50 грн., згідно з податковими накладними № 121 від 25.11.2011р. та № 182 від 30.11.2011р., складеними ТзОВ «Інтеграл Ай Ті».
04.10.2013р. позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року, згідно з яким зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за вказаний період на 9683,0 грн., згідно з податковими накладними № 121 від 25.11.2011р. та № 182 від 30.11.2011р.
Таким чином, станом на 04.10.2013р. сума податку на додану вартість за податковими накладними № 121 від 25.11.2011р. - сума ПДВ 3107,09 грн. та № 182 від 30.11.2011р. - сума ПДВ 6576,41 грн., виданих ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», залишилась не включеною позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2011 року.
20.01.2012р. ПП «Горигляди» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року разом з додатками. Згідно з вказаною декларацією позивачем відображено у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 11309,21 грн. згідно з податковими накладними № 881 від 30.12.2011р. (сума ПДВ 5863,40 грн.) та № 714 від 28.12.2011р. (сума ПДВ 5445,80 грн.), виданих ТзОВ «Гарант-буд-сервіс». В подальшому, 04.10.2013р. позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року, згідно з яким зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за вказаний період на 11309,21 грн., згідно з податковими накладними № 881 від 30.12.2011р. (сума ПДВ 5863,40 грн.) та № 714 від 28.12.2011р. (сума ПДВ 5445,80 грн.).
Таким чином, станом на 04.10.2013р. сума податку на додану вартість за податковими накладними № 881 від 30.12.2011р. (сума ПДВ 5863,40 грн.) та № 714 від 28.12.2011р. (сума ПДВ 5445,80 грн.), виданих ТзОВ «Гарант-буд-сервіс», залишилась невключеною позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2011 року.
19.03.2012р. позивачем подано до ДПІ у Сихівському районі м.Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року разом з додатками, в якій відображено у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 2466,96 грн. за податковою накладною № 245 від 15.02.2012р., виписаною ТзОВ «Інтеграл Ай Ті».
У зв'язку з самостійно виявленою помилкою, позивачем 04.10.2013р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2012 року, згідно з яким зменшено суму податкового кредиту за лютий 2012 року на 2466,96 грн. за податковою накладною № 245 від 15.02.2012р. Тому, станом на 04.10.2013р. вказана податкова накладна № 245 від 15.02.2012р., видана ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» залишилась невключеною позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2012 року.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно з п.201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТзОВ «Гарант-буд-сервіс» та ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» в листопаді-грудні 2011 року, лютому 2012 року відповідали вказаним вище вимогам законодавства та своєчасно були отримані ПП «Горигляди». Вказана обставина не заперечується сторонами.
Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Строк, протягом якого може бути поданий уточнюючий розрахунок передбачений ст. 102 Податкового кодексу України та становить 1095 днів. Вказана в ст. 102 Кодексу норма щодо строків давності є загальною та поширюється на всі правовідносини, якими регулюється порядок визначення податкових зобов'язань платників податків.
Разом з цим, на переконання суду, положення ст. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яка визначає право платника податків на відображення суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту протягом 365 днів з моменту складення податкової накладної, є спеціальної нормою по відношенню до ст.50 Кодексу, оскільки стосується лише платників податку на додану вартість, встановлює порядок використання податкової накладної та строк її дії, а тому регулює вузьке коло правовідносин - лише щодо дати відображення податкової накладної у складі податкового кредиту.
У зв'язку з цим, суд відхиляє доводи позивача щодо наявності права у платника податків відображати суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 1095 днів.
При цьому, суд зазначає, що вказані вище податкові накладні, складені ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» та ТзОВ «Гарант-буд-сервіс» станом на 14.12.2013р. та 16.12.2013р. не вважались включеним до складу податкового кредиту ПП «Горигляди» за листопад-грудень 2011 року та лютий 2012 року, оскільки такий був самостійно відкоригований платником податків уточнюючими розрахунками від 04.10.2013р.
Доводи позивача щодо подання таких уточнюючих розрахунків під тиском посадових осіб відповідача суд відхиляє, оскільки такі не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.
З врахуванням викладеного, системного аналізу норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач не мав права на відображення сум податку на додану вартість за податковими накладними, складеними у листопаді-грудні 2011 року, лютому 2012 року шляхом подання уточнюючих розрахунків в грудні 2013 року. Тому, висновки ДПІ у Сихівському районі м.Львова, викладені в акті камеральної перевірки № 4/22-11/34814932 від 15.01.2014р. суд вважає правомірними, такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак спірне податкове повідомлення-рішення № 0000492204 від 04.02.2014р. не підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
п о с т а н о в и в :
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І
Судове рішення № 39240807, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 02.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2867/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: