Постанова № 39239837, 10.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1716/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретарі судового засідання - Іванюк Є.В.,

представника позивача - Голікова І.А.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" (надалі - позивач, ТОВ "Бодекс-Україна") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03 грудня 2013 року № 0000351555/784 та від 30 грудня 2013 року № 0000371555/945.

26 травня 2014 року до суду надійшло від позивача уточнення позовних вимог, відповідно до якого останній просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 травня 2014 року № 0000151555/1092, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1231 грн та від 07 травня 2014 року № 0000141555/897, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 1231 грн та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 307,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що висновки відповідача безпідставні, а прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення протиправні та незаконні. Наголошував на правомірність застосування нульової ставки оподаткування до проведених операцій з надання послуг міжнародного перевезення з підстав наявності витрат при їх наданні.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. У долучених до матеріалів справи запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначав, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, підпункту "ж" пункту 186.3 статті 186, абзаців 1-2 пункту 188.1 статті 188, а також пунктів 200.1, 200.4 та 200.6 статті 200 Податкового кодексу України. Вказував, що позивачем не доведена правомірність застосування вказаної ставки до перевезень з пункту перебування транспортних засобів до пункту навантаження, що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19 декларації) за серпень 2013 року, а також залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 24.03.2004, ідентифікаційний код 32860348 та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту; будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; інші види оптової торгівлі.

У період з 01.11.2013 по 07.11.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2013 № 4560/16-03-15-02-08/32860348 (а.с. 22-44, т.1). Вказаним актом встановлено порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення (рядок 19 декларації) за серпень 2013 року на суму ПДВ 3597 грн, а також залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 року на 1240 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2013 року № 0000351555/784, яким позивачеві зменшено від'ємне значення (рядок 19 декларації) за серпень 2013 року у розмірі 4837 грн (а.с. 45).

Не погодившись з вказаним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

09.12.2013 ТОВ "Бодекс-Україна" сформовано первинну скаргу № 16385-16386 на вказане податкове повідомлення-рішення та направлено для розгляду до Головного управління Міндоходів у Полтавській області (а.с. 46-50, т.1).

Також, у період з 04.12.2013 по 10.12.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2013 № 5507/16-03-15-02-08/32860348 (а.с. 189-211, т.1). Вказаним актом встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4 та 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року у розмірі 4837 грн.

Не погодившись з вказаним актом, оскаржив його до Кременчуцької ОДПІ надавши заперечення № б/н від 19.12.2013 (а.с. 212, т.1).

Відповіддю від 25.12.2013 № 15548/10/16-03 на вказане заперечення Кременчуцькою ОДПІ зауважено про встановлення таким актом викладених останнім порушень та його відповідність діючому законодавству (а.с. 213, т.1).

Рішенням від 23.12.2013 № 1847/10/16-31-10-04-06 Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ "Бодекс-Україна" № 16385-16386 від 09.12.2013 (а.с. 51, т.1).

На підставі акту перевірки від 16.12.2013 № 5507/16-03-15-02-08/32860348 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0000371555/945, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4837 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1209,25 грн (а.с. 214, т.1).

04.01.2014 позивачем сформовано первинну скаргу № 00001-00002 на вказане податкове повідомлення-рішення та направлено для розгляду до Головного управління Міндоходів у Полтавській області (а.с. 215-216, т.1).

У період з 27.01.2014 по 31.01.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань оскарження ТОВ "Бодекс-Україна" зменшення від'ємного значення та бюджетного відшкодування за серпень-вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 04.02.2014 № 316/16-03-15-02-08/32860348 (а.с. 52-77, т.1). Вказаним актом встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, підпункту "ж" пункту 186.3 статті 186, абзаців 1-2 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення (рядок 19 декларації) за серпень 2013 року на суму 1231 грн, а також пунктів 200.1, 200.4 та 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 року у розмірі 1231 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11.02.2014 № 332/10/16-81-10-64-12 про результати розгляду первинної скарги ТОВ "Бодекс-Україна" № 16385-16386 від 09.12.2013 скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0000371555/945 в частині 3606 грн зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 901,50 грн (а.с. 78-80, т.1).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11.02.2014 № 333/10/16-81-10-64-12 про результати розгляду первинної скарги ТОВ "Бодекс-Україна" № 00001-00002 від 04.01.2014 скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2013 року № 0000351555/784 в частині 3606 грн зменшеного від'ємного значення з податку на додану вартість.

13.02.2014 сформовано повторну скаргу № 16469-16470 на податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0000371555/945, а також повторну скаргу № 16465-16466 на податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2013 року № 0000351555/784 та направлено для розгляду до Міністерства доходів та зборів України (а.с. 81-83, 220-226, т.1).

Рішеннями Міністерства доходів та зборів України від 09.04.2014 № 6333/6/99-99-10-01-15 та № 6340/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0000371555/945 та від 03 грудня 2013 року № 0000351555/784 відповідно, останні - залишені без змін з урахуванням рішень, прийнятих за результатами розгляду первинних скарг (а.с. 83-85, т.1).

Згідно підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

На підставі вищезазначених норм та рішень контролюючих органів відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 22 травня 2014 року № 0000151555/1092, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у серпні 2013 у розмірі 1231 грн та від 07 травня 2014 року № 0000141555/897, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 1231 грн та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 307,75 грн (а.с. 9-10, т.2).

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно підпункту "ж" пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Абзацами 1-2 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Судом встановлено, що перевіряючими стверджено і сторонами не заперечується, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є застосування пільги по ПДВ, а саме надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутам Україна - Білорусь, Україна - Франція, Україна - Польща та Німеччина - Україна, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до п.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Бодекс-Україна» у серпні 2013 року надавало послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами. Міжнародні перевезення підприємство здійснює на підставі міжнародної автомобільної накладної (СМR).

Згідно наданих для перевірки заявок замовників та актів виконаних робіт, оплата за надану послугу (перевезення вантажу) здійснюється з моменту завантаження до моменту вивантаження.

При перевірці подорожніх листів, відповідачем встановлено, що при наданні послуг перевезення, завантаження автомобіля здійснювалось на митній території України, при цьому відстань до місця завантаження автомобіль долав без вантажу.

В акті перевірки від 04.02.2014 № 316/16-03-15-02-08/32860348 зазначено, що згідно наданих для перевірки заявок замовників та актів виконаних робіт, оплата за надану послугу (перевезення вантажу) здійснюється з моменту завантаження до моменту вивантаження.

При перевірці подорожніх листів, Кременчуцькою ОДПІ встановлено, що при наданні послуг перевезення завантаження автомобіля здійснювалось на митній території України, при цьому відстань до місця завантаження автомобіль долав без вантажу та без оплати. В акті від 04.02.2014 № 316/16-15-02-08/32860348 зазначено, що загальна відстань проїзду без вантажу по території України до місця завантаження у серпні 2013 року складає 3028 км. Згідно актів списання палива, на подолання даної відстані витрачено 671 л дизельного палива. Дана обставина позивачем не оспорюється.

Перевіряючими під час проведення перевірки зроблено висновок про загальну суму за послугу по наданню автомобіля до місця завантаження за серпень 2013 у розмірі 7385,64 грн, в тому числі ПДВ 1230,94 грн в результаті чого ТОВ "Бодекс-Україна" завищено від'ємне значення (рядок 19 декларації) за серпень 2013 на суму ПДВ 12131 грн та завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2013 на суму 1231 грн.

Надаючи оцінку даному твердженню, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (абзац в) ч.2 п.п.14.1.185 п.14.1. ст. 14 ПКУ).

Пунктом 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу.

Підпунктом "ж" п.186.3 ст. 186 кодексу визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ: "база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.... До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань".

Відповідно до абзацу "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (надалі - Закон N 1955-IV) факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Так, відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача операції щодо надання транспортно-експедиторських послуг надавалось в межах договорів міжнародного перевезення вантажів, належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 124-131, т.1).

Відповідно до наданих копій міжнародних автомобільних накладних (CMR) визначено пункти навантаження та пункти розвантаження, а саме: у CMR № 450514 зазначено м. Миронівка (Україна) - Варшава (Польща); у CMR № 450516 - м. Красноград (Україна) - м. Горзов Велкопольські (Польща); у CMR № 469080 - м. Гамбург (Німеччина) - м. Кривий Ріг (Україна); у CMR № 759631 - м. Кіровоград (Україна) - м. Мінськ (Білорусь); у CMR № 759700 та № 547000/46 - с. Новгородське, Донецької області (Україна) - м. Ліон (Франція) (а.с. 138-143, т.1).

Факт надання послуг з міжнародного перевезення між вказаними пунктами завантаження та розвантаження також підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними та заявками на надання транспортних послуг, а також не заперечується відповідачем (а.с.144- 150, 169-181, т.1).

Натомість у подорожніх листах вантажного автомобіля в міжнародному сполученні по вказаним вище послугам перевезення позивачем також зазначено відстань з пункту місцезнаходження підприємства до пункту завантаження. У зв'язку з вказаним, при визначенні вартості таких послуг ТОВ "Бодекс-Україна" було також враховано суми витрат на подолання відстані між вказаними пунктами та застосовано нульову ставку оподаткування податку на додану вартість (а.с.132-137, т.1).

Для належного та всебічного з'ясування обставин справи судом неодноразово витребовувались калькуляції та інші розрахунки сум наданих послуг у розрізі переміщення транспорту між зазначеними у подорожніх листах пунктами, а також калькуляцію вартості послуг 1 кілометра перевезення, однак позивачем останні так і не були надані, хоча і не спростовувався факт врахування вартості руху автомобіля з пункту місцезнаходження підприємства до пункту завантаження при визначенні загальної вартості наданих послуг.

Зважаючи, що законодавством, діючим станом на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено імперативну норму щодо оподаткування нульовою ставкою операцій з постачання послуг міжнародного перевезення, що здійснюється саме за єдиним міжнародним перевізним документом, яким у даному випадку слугували міжнародні автомобільні накладні (CMR). В останніх, в свою чергу, пункти фактичного місцезнаходження транспорту, яким здійснювалось перевезення не значились, а тому право на застосування вказаної вище ставки оподаткування до операцій з перевезень між пунктом місцезнаходження до пунктів завантаження у позивача було відсутнє.

Згідно Наказу Міністерства транспорту України № 65 від 05.02.2001 "Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті" (надалі - Методичні рекомендації) п. 3 собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язанні з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів та пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Відповідно до п.18 Методичних рекомендацій, витрати звичайної діяльності підприємства складаються з витрат операційної діяльності, фінансових витрат (витрат на проценти): за користування кредитами отриманими, облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо та інших витрат звичайної діяльності не пов'язані безпосередньо з перевезеннями.

Витрати операційної діяльності підприємства складаються з виробничої собівартості перевезень, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Витрати операційної діяльності підприємств транспорту відповідно до їх економічного змісту групуються за такими елементами: - матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів та нематеріальних активів; інші операційні витрати.

Пунктом 19 визначено, що до "матеріальних витрат" належать: 1) витрати придбаних у сторонніх організацій або виготовлених власними силами пального, запасних частин і комплектуючих виробів, мастил, матеріалів, шин, енергії, палива, інших виробничих запасів, які використані на: виконання перевезень (робіт, послуг).

Згідно п. 21, витрати, пов'язані з доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортними засобами і персоналом підприємства, включаються до відповідних елементів витрат.

До елементу "Витрати на оплату праці" належать пов'язані з веденням господарської діяльності витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з системами оплати праці, прийнятими підприємством, включаючи будь-які витрати у грошовій і натуральній формі.

Судом встановлено, що в ході перевірки головному бухгалтеру підприємства був наданий запит № 1 від 28.01.2014, щодо вартості 1 км. міжнародного перевезення та розгорнутої собівартості 1 км. на прикладі одного міжнародного перевезення (а.с.27, т.2). Позивачем надано відповідь листом № 40 від 29.01.2014 в якому вказано, що підприємство не робить розрахунки вказані в запиті (а.с.26, т.2).

На неодноразову вимогу суду надати детальний розрахунок вартості послуг по спірних міжнародних перевезеннях, в тому числі калькуляцію послуг на перевезення, розрахунок собівартості 1 км. до місця завантаження та розрахунок собівартості 1 км. по вказаних договорах, враховуючи суми вказані в заявках, актах наданих послуг, позивачем надано не було.

Відповідачем під час проведення перевірки було здійснено розрахунок собівартості 1 км. до місця завантаження, виходячи із даних наданих позивачем, до якого входить вартість дизельного пального, середня заробітна плата водія, добові на території України, середня швидкість вантажного автомобіля.

Вартість дизельного пального складає 9,8311 грн/л. (у серпні 2013 р. ТОВ "Бодекс-Україна" придбавало дизельне паливо у ТОВ "Золотий екватор" по середній ціні 9,8311 грн за 1 л., в тому числі ПДВ 1,64 грн/л.). Середня заробітна плата водія згідно звіту І-ДФ за ІІІ квартал 2013 складає 1569,5 грн/176 годин (22 робочі дні Х 8 годин = 176 год.) в місяць = 8,92 грн/год. Добові на території України (згідно наданих авансових звітів) - 200грн/24год. = 8,33 грн./год. Загальна сума заробітної плати та добових = 8,92+8,33=17,25 грн Х 20% = 3,45грн/год.

Таким чином, з урахуванням кілометражу вказаного в подорожніх листах по вказаних перевезеннях (а.с.132-137, т.1), позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по наданню послуги по проїзду без вантажу по території України до місця завантаження в сумі 1230,94 грн.

Зважаючи на викладене, Кременчуцька ОДПІ дійшла правомірного висновку про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2013 року, а також залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями сумах.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Кременчуцькою ОДПІ норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька ОДПІ приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Частиною 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" (код ЄДРПОУ 32860348, місцезнаходження: про. Поштовий, 2, кв. 82, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1644,30 грн (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський