ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2014 р. Справа № 804/3847/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Власенка Д.О.
при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.
без участі сторін
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 18березня 2014 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 3 872 147,57 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у ФОП ОСОБА_1виникла податкова заборгованість, яка добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень не надав. Про дату, час і місце судового розгляду відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням 29.03.2014р.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємецьОСОБА_1 (далі - відповідач)перебуває на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) з 05.12.2006р. за № 3268.
Відповідачем було самостійно подано до Новомосковської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість: № 1300004482 від 10.04.2013р. на суму 107 853,00 грн., № 1300004487 від 10.04.2013р. на суму 28392 грн., № 1300005558 від 22.04.2013 на суму 41 546,00 грн.; податкову декларацію (про майновий стан і доходи) з податку на доходи фізичних осіб , що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування № 1300009467 від 22.07.2013 на суму 19 620,00 грн.
На підставі акту про результати документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 № 416/172/НОМЕР_1 від 26.11.2012 Новомосковською ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення № 0001801710 від 19.12.2012, № 0000722240 від 19.12.2012, № 0001791710 від 19.12.2012, відповідно до яких відповідачу донараховано:
- податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 1 539 778,82 грн. за основним платежем, та 248849,18 грн. за штрафними санкціями;
- податок на додану вартість у сумі 1 592 569 грн. за основним платежем, та 487 521,30 грн. - за штрафними санкціями;
- штрафні санкції у розмірі 1 грн. за порушення п. 1 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Відповідач не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2013р. у справі № 804/146/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2013р. у справі № 804/146/13-а залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Новомосковською ОДПІ були сформовані та направлені на адресу відповідача перша та друга податкові вимоги № 1/142 від 18.05.2009 та № 2/202 від 19.08.2009.
Таким чином, згідно довідки Новомосковської ОДПІ від 03.03.2014 № 3147/10/04-08-17-03-27 станом на 03.03.2014р. відповідач має податковий борг у розмірі 3 872 147,57 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2 063 899,57 грн., податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 1 808248,00 грн.
Станом на день розгляду справи, відповідач доказів оплати податкового боргу не надав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 36.1. - 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 33.1 ст. 33 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України:
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п. 57.1)
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3)
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що оскільки доказів сплати заборгованості, відповідачем до суду надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 063 899,57 грн., заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 1 808248,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу- задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 3 872 147,57 грн. (три мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі сто сорок сім грн. 57 коп.), з яких: податок на додану вартість у розмірі 2 063 899,57 грн. (два мільйони шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 57 коп.) до державного бюджету код бюджетної класифікації 14010100 на р/р 31115029700030, податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 1 808 248,00 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч двісті сорок вісім грн. 00 коп.) до місцевого бюджету код бюджетної класифікації 11010500 на р/р 33212801700030, отримувач УДКУ у м. Новомосковську Дніпропетровської області, код ОКПО 37951041, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ, МФО 805012.
Судові витрати по справі не стягуються.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Д.О. Власенко
Судове рішення № 39239732, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 14.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/3847/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: