Рішення № 39237915, 13.06.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5865/13-ц

Провадження № 2/0203/166/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 р. Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - судді Підберезного Г.А.

при секретарі - Макаренко Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ опіки та піклування АНД району м. Дніпропетровська, про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ опіки та піклування АНД району м. Дніпропетровська, про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач та його представник в ході судового засідання посилалися на те, що 14 вересня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 (Свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, 14 вересня 2002 року).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в період шлюбу у них народився син - ОСОБА_4 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 15 травня 2007 року).

24 жовтня 2011 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-4176/11 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14 вересня 2002 року відділом РАЦС Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №351, від якого є неповнолітня дитина, що проживає з матір'ю - розірвано (рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-4176/11 від 24 жовтня 2011 року, набрало законної сили 04.11.2011 року).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 мешкав разом з матір'ю ОСОБА_1 в м. Дніпропетровську по АДРЕСА_2 та в квартирі за АДРЕСА_3 Дане домоволодіння комфортне та має добре облаштовану дитячу кімнату, в даній квартирі маються всі умови для комфортного проживання дитини.

ОСОБА_4 мав добрий нагляд та всі умови для здорового та повноцінного розвитку, а саме:

· він відвідував дитячий заклад за №90 «Вербинка», де отримував спілкування з однолітками-товаришами та якісне навчання;

· він відпочивав разом з матір'ю ОСОБА_1 двічі на рік;

· відвідував разом з матір'ю ОСОБА_1 дитячі розважальні заклади.

ОСОБА_4 виховувався в турботі і любові з боку матері ОСОБА_1 та її батьків - ОСОБА_5, ОСОБА_6.

ОСОБА_1 переконана, що син ОСОБА_4, якому всього 6 років повинен проживати разом з нею, так як потребує саме материнської любові, піклування, догляду. Вона любе свого сина і має змогу забезпечити його всім необхідним. ОСОБА_1 працює в студії краси «Магія», у неї нормований робочий день, має стабільний дохід.

ОСОБА_1 постійно слідкую за станом здоров'я свого сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, так як він є сенсом її життя. У ОСОБА_1 з сином психологічний контакт, прив'язаність один до одного.

З 2011 року ОСОБА_2 мешкає з іншою жінкою, у нього інша сім'я, веде з нею спільне господарство. ОСОБА_2 не має постійного заробітку та не сплачував аліменти на утримання сина (Довідка про заборгованість по аліментам Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за №4991/06/7 від 29.03.2013 року).

ОСОБА_2 періодично з дозволу ОСОБА_1 спілкувався з сином ОСОБА_4 24 серпня 2013 року ОСОБА_2 для спілкування з сином взяв його до себе додому на один день до 25 серпня 2013 року.

З 24 серпня 2013 року до теперішнього часу ОСОБА_2 самовільно утримує у себе сина ОСОБА_4 та перешкоджає ОСОБА_1 спілкуватися з сином. На прохання позивачки та її письмові звернення до ОСОБА_2 повернути сина додому, останній відповідає категорично, що позивачка більше не побачить сина і погрожує відібрати у неї сина назавжди.

30 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС України з заявою про те, що ОСОБА_2 самочинно утримує та перешкоджає їй у спілкуванні з сином (протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне провадження від 30 серпня 2013 року, витяг з кримінального провадження за №12013040630004486).

30 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради з аналогічною заявою (заява від 30 серпня 2013 року).

10 вересня 2013 року комісією органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради було вирішено доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його матері - ОСОБА_1, 1983 року народження, за адресою - АДРЕСА_1 (Висновок №4/4-1570 органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради «Про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_7» від 12 вересня 2013 року).

Отже, ОСОБА_1 добре та з любов'ю ставиться до свого сина, добросовісно відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, піклується про стан його здоров'я, бажає і надалі проживати з сином та брати участь у його вихованні, має комфортне житло, в якому створені всі належні умови для проживання та виховання дитини, працює і здатна матеріально забезпечувати дитину всім необхідним для нормального утримання, розвитку, відпочинку та виховання.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд:

· визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

· відібрати малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 і повернути матері ОСОБА_1, за попереднім місцем проживання, а саме - АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_2 - в останні судові засідання не з'являвся, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином шляхом судових викликів. Про причини своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В раніше наданих поясненнях, відповідач зазначив, що позивач має анкету і відверті фото у соціальних мережах, що негативно може вплинути на психічний стан дитини, погіршився стан здоров'я дитини. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, не слідкує за здоров'ям дитини.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 вересня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 (Свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, 14 вересня 2002 року).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в період шлюбу у них народився син - ОСОБА_4 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 15 травня 2007 року).

24 жовтня 2011 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-4176/11 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14 вересня 2002 року відділом РАЦС Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №351, від якого є неповнолітня дитина, що проживає з матір'ю - розірвано (рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №2-4176/11 від 24 жовтня 2011 року, набрало законної сили 04.11.2011 року).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 мешкав разом з матір'ю ОСОБА_1 в м. Дніпропетровську по АДРЕСА_2 та в квартирі за АДРЕСА_3 Дане домоволодіння комфортне та має добре облаштовану дитячу кімнату, в даній квартирі маються всі умови для комфортного проживання дитини.

ОСОБА_4 мав добрий нагляд та всі умови для здорового та повноцінного розвитку, а саме:

· він відвідував дитячий заклад за №90 «Вербинка», де отримував спілкування з однолітками-товаришами та якісне навчання;

· він відпочивав разом з матір'ю ОСОБА_1 двічі на рік;

· відвідував разом з матір'ю ОСОБА_1 дитячі розважальні заклади.

ОСОБА_4 виховувався в турботі і любові з боку матері ОСОБА_1 та її батьків - ОСОБА_5, ОСОБА_6.

ОСОБА_1 переконана, що син ОСОБА_4, якому всього 6 років повинен проживати разом з нею, так як потребує саме материнської любові, піклування, догляду. Вона любе свого сина і має змогу забезпечити його всім необхідним. ОСОБА_1 працює в студії краси «Магія», у неї нормований робочий день, має стабільний дохід.

ОСОБА_1 постійно слідкую за станом здоров'я свого сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, так як він є сенсом її життя. У ОСОБА_1 з сином психологічний контакт, прив'язаність один до одного.

З 2011 року ОСОБА_2 мешкає з іншою жінкою, у нього інша сім'я, веде з нею спільне господарство. ОСОБА_2 не має постійного заробітку та не сплачував аліменти на утримання сина (Довідка про заборгованість по аліментам Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за №4991/06/7 від 29.03.2013 року).

ОСОБА_2 періодично з дозволу ОСОБА_1 спілкувався з сином ОСОБА_4 24 серпня 2013 року ОСОБА_2 для спілкування з сином взяв його до себе додому на один день до 25 серпня 2013 року.

З 24 серпня 2013 року до теперішнього часу ОСОБА_2 самовільно утримує у себе сина ОСОБА_4 та перешкоджає ОСОБА_1 спілкуватися з сином. На прохання позивачки та її письмові звернення до ОСОБА_2 повернути сина додому, останній відповідає категорично, що позивачка більше не побачить сина і погрожує відібрати у неї сина назавжди.

30 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС України з заявою про те, що ОСОБА_2 самочинно утримує та перешкоджає їй у спілкуванні з сином (протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне провадження від 30 серпня 2013 року, витяг з кримінального провадження за №12013040630004486).

30 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради з аналогічною заявою (заява від 30 серпня 2013 року).

10 вересня 2013 року комісією органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради було вирішено доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його матері - ОСОБА_1, 1983 року народження, за адресою - АДРЕСА_1 (Висновок №4/4-1570 органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради «Про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_7» від 12 вересня 2013 року).

Відповідно до ч.ч. 5-10 ст.7 СК України учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч.ч.1-2 ст.141 СК України).

Згідно ч.1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч.1 ст.160 СК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.161 СК України наголошено - якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або

судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно до ч.1 ст.162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.

Отже, ОСОБА_1 добре та з любов'ю ставиться до свого сина, добросовісно відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, піклується про стан його здоров'я, бажає і надалі проживати з сином та брати участь у його вихованні, має комфортне житло, в якому створені всі належні умови для проживання та виховання дитини, працює і здатна матеріально забезпечувати дитину всім необхідним для нормального утримання, розвитку, відпочинку та виховання.

Вищезазначені факти також знайшли своє підтвердження у наданих поясненнях в ході судового засідання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9

До раніше наданих доводів відповідача з приводу розміщення позивачем своєї анкети та фото у соціальних мережах, які на думку відповідача можуть вплинути на психічний стан дитини, суд відноситься критично, оскільки не знайшли свого підтвердження такого стану в ході судових засідань, а навпаки позивачем надані фото, з яких вбачаються ідеальні стосунки, як і недоведені доводи з приводу зловживання алкогольними напоями. Також суд не приймає до уваги пояснення з приводу погіршення стану здоров'я дитини, оскільки медичні обстеження провадилися через тривалий час, що унеможлює встановлення причинного зв'язку з діями позивача.

З приводу висловлювань відповідача відвертості фото, слід зазначити наступне.

Діючим законодавством України не передбачені будь які обмеження з приводу розміщення у соціальних мережах фото, а також їх цензури.

Отже з довідки Вікіпедії (http://uk.wikipedia.org/wiki/Цензура) вбачається, що цензумра - контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Як правило, проявляється у придушенні вияву певних ідей, торкання певних тем або вживання певних слів. Як привід до цензури часто називається намагання нібито стабілізувати суспільство, над яким уряд має контроль.

Ст.ст. 21,34 Конституції України наголошено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, Такі норми Конституції України знаходять своє відображення у Законі України «Про інформацію»

Аналізуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що позивач скористався своїм правом на розміщення певних фото в своїй анкеті, у соціальних мережах, а їх цензура покладається на адміністратора відповідної соціальної мережі при їх розміщені користувачем на відповідному сайті. Як вбачається з наданих відповідачем фото їх розміщення в анкеті позивача адміністратором соціальної мережі не заборонено.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114,70 грн

На підставі викладеного, керуючись Декларацією прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ст.ст. 141, 157,160- 162 СК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 21,34 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ опіки та піклування АНД району м. Дніпропетровська, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 і повернути матері ОСОБА_1, за попереднім місцем проживання, а саме - АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114,70 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Г.А. Підберезний