Ухвала суду № 39237753, 11.06.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.

секретаря Собчук І.Ю.

за участю представника апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 04.04.2014 року про стягнення на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованості по оплаті за теплову енергію за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17 квітня 2014 року,

встановила:

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 квітня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 в прийнятті заяви про скасування судового наказу від 04.04.2014 року про стягнення на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованості по оплаті за теплову енергію з тих підстав, що судовий наказ про стягнення з нього коштів не виносився, був винесений стосовно ОСОБА_3, яка йому повноважень на оскарження судового наказу не давала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. А тому просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.04.2014 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених в ній. Наполягає на тому, що заборгованість по оплаті за теплову енергію відсутня, її довіритель є власником квартири АДРЕСА_1, а

№22ц-794/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Кирилюк Л.К.

Категорія 19/24 Доповідач Чупікова В.В.

ОСОБА_3 у його квартирі не проживає з травня 2012 року та не являється споживачем теплової енергії.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В березні 2014 року МКП «Чернівцітеплокомуненерго» звернулося до суду про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по наданих послугах з централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_1, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 3238,06 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17 квітня 2014 року було відмовлено у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_2 оскільки отримана судом інформація не давала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку його місце проживання (перебування)(арк.2 у справі №727/2503/14-ц).

04.04.2014 року Шевченківським районним судом м.Чернівці було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3заборгованості по наданих послугах з централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_1 за період з 01.11.2011 року по 28.02.2014 року в сумі 3142 грн. 65 коп., інфляційні втрати - 31 грн.86 коп. та 3% річних в сумі 63 грн.65 коп., судовий збір 121 грн.

З розрахунку на арк.10 справи №727/2503/14-ц вбачається, що заборгованість в розмірі 3142,65 грн. нарахована за період часу з 01.11.2011 року по 28.02.2014 рік.

Апелянт ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 09.11.2003 року по 10.04.2012 року, квартира АДРЕСА_1 придбана 03.05.2006 року тобто за час шлюбу на прізвище апелянта(а.с.17,22). ОСОБА_3 разом з апелянтом ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала в цій квартирі з 16.05.2006 року, крім періоду часу з 30.05.2012 року по 24.12.2013 року і проживає на час видачі судового наказу(а.с.22, 27, 23)

За таких обставин з врахуванням ст.156 ЖК України, ст.19 Закон України «Про теплопостачання» та п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ від 8 жовтня 1992 року №572 суд обґрунтовано видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3, як з боржника, заборгованості по наданих послугах з централізованого опалення вищезазначеної квартири.

Доводи апелянта про відсутність заборгованості по наданих послугах з централізованого опалення квартири спростовуються ксерокопією квитанції №512.56.1/22488 від 09.04.2014 року про сплату ОСОБА_2 в цей день, тобто після видачі судового наказу, тільки заборгованості в розмірі 3142 грн. без сплати 3% річних та інфляційних втрат(а.с.20).

Відповідно до ч.1 ст.100 ЦПК України боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

З матеріалів наказного провадження №2-н/727/242/14 убачається, що апелянт ОСОБА_2 не являється боржником у даному наказному провадженню.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 квітня 2014 року про відмову в прийнятті заяви про скасування судового наказу від 04.04.2014 року постановлена з додержанням вимог закону, підстав для задоволення апеляційної скарги та її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: