Ухвала суду № 39237710, 16.06.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10 »червня 2014 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Підгорна С. П.

суддів Попова Г.Г., Кифлюка В.Ф.

при секретарі Сабадаш Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурорів Колун В.П., обвинуваченого ОСОБА_1, його законного представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 12013270060000186 апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Вижницького району Чернівецької області Майстрюка М.В. та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2014 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та м мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, інвалід дитинства, раніше судимий Вижницьким районним судом Чернівецької області 13 березня 2013 року за ст.185 ч.3 КК України на шість місяців позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 104 КК України з випробування з іспитовим строком на один рік, засуджений за ч.3 ст.185 КК України на три роки два місяці позбавлення волі, за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України з застосуванням ст.69 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 186 КК України з застосуванням ст.69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України з застосуванням ст.69 КК України на два роки вісім місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено три роки два місяці позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2013 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на три роки шість місяців. За ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України ОСОБА_1 виправданий.

Справа № 11кп/794/189/14 Головуючий у І інстанції: Круглюк В.Г.

Категорія: ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185,

ч.2 ст.15 ч.3 ст.186, ч.3 ст.186,

ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України Доповідач: Підгорна С.П.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 обрана у виді тримання під вартою, обвинуваченого взято під варту у залі суду.

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури Вижницького району Майстрюк М.В. просить змінити вирок суду та в частині виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України скасувати, визнати його винним у вчиненні даного правопорушення. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції мотивував своє рішення щодо виправдання обвинуваченого тільки відсутністю заяви потерпілої ОСОБА_5 При цьому суд не взяв до уваги її показання та показання свідка ОСОБА_6, які в судовому засіданні стверджували, що ОСОБА_1 був вчинений злочин щодо ОСОБА_5, передбачений ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України, а також те, що відомості про цей злочин були внесені до ЄРДР.

Потерпіла ОСОБА_5 в апеляційній скарзі також просить змінити вирок суду в частині виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України та визнати його винним у вчиненні даного правопорушення. Стверджує, що заява про злочин відносно неї була подана до міліції та відповідно зареєстрована, а заяву про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України вона до суду не подавала.

Згідно вироку суду неповнолітній ОСОБА_1 визнаний винуватитм та засуджений за те, що він 10 квітня 2013 року приблизно о 20 годині повторно через вхідні двері проник в приміщення житлового будинку ОСОБА_7 в АДРЕСА_2, звідки з шафи в одній з кімнат будинку потерпілого таємно викрав гроші в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень.

21 квітня 2013 року приблизно о 09 годині ОСОБА_1 повторно через вікно проник в приміщення житлового будинку ОСОБА_5 в АДРЕСА_3, звідки намагався таємно викрасти гроші, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення злочину був виявлений потерпілою.

22 травня 2013 року приблизно о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_1 повторно шляхом розбиття скла у вікні проник у приміщення житлового будинку ОСОБА_8, що в АДРЕСА_4, звідки з тумбочки в одній з кімнат будинку потерпілої таємно викрав гроші в сумі 5200 гривень.

30 травня 2013 року приблизно о 16 годині ОСОБА_1 повторно через незачинені двері проник в житловий будинок ОСОБА_5 в селі Банилів Вижницького району, де з застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, намагався відкрито заволодіти грошима потерпілої в сумі 100 гривень, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були припинені свідком ОСОБА_6

28 листопада 2013 року приблизно о 20 годині ОСОБА_1 повторно шляхом відчинення вхідних дверей проник в житловий будинок ОСОБА_9 в селі Коритне Вижницького району, і, скориставшись безпорадністю потерпілого, відкрито заволодів його грошима в сумі 200 гривень, які знаходилися в сейфі будинку.

Також цим вироком ОСОБА_1 виправданий за ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України у зв'язку з тим, що потерпіла не зверталася у правоохоронні органи із заявою про намір ОСОБА_1 її зґвалтувати.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляцій та просила їх задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_1, його законного представника та адвоката ОСОБА_3, які просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляцій та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ряду корисливих злочинів при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів і ніким в апеляційному порядку не оскаржена. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Статтею 214 КПК України передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальні провадження у формі приватного обвинувачення можуть бути розпочаті слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілої особи, тобто ініціювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, перерахованих у ст.477 КПК України, може лише потерпілий від цього злочину (його законний представник чи представник). Заяву про вчинення кримінального правопорушення у формі приватного обвинувачення потерпілий вправі подати протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення такого правопорушення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, кримінальне правопорушення про замах на зґвалтування потерпілої ОСОБА_5 (ст.15 ч.2 ст.152 ч.1 КК України) внесено до ЄРДР 24 червня 2013 року на підставі самостійного його виявлення слідчим під час досудового розслідування, а не за заявою потерпілої, тобто в порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства.

Заява потерпілої ОСОБА_5 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення у формі приватного обвинувачення (замах на зґвалтування), про наявність якої зазначають апелянти, суду першої інстанції стороною обвинувачення не надавалась, так само як і витяг з ЄРДР про реєстрацію такого кримінального правопорушення, такі документи не досліджувались судом першої інстанції.

Висновок районного суду про порушення на досудовому слідстві вимог ст.ст. 26 ч.4 та 477 КПК України при проведенні слідчих дій по обвинуваченню ОСОБА_1 судова колегія вважає правильним.

Разом з тим, рішення районного суду про виправдання ОСОБА_1 з підстав відсутності заяви потерпілої про вчинення відносно неї кримінального правопорушення у формі приватного обвинувачення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, частина 1 ст.373 КПК України такої

підстави виправдання не передбачає. А тому вирок Вижницького районного суду в частині виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України підлягає скасуванню, а провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні замаху на зґвалтування потерпілої (ст.15 ч.2 ст.152 ч.1 КК України) підлягає закриттю, оскільки така зміна вироку суду не погіршує становище обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.421 КПК України вирок суду першої інстанції в частині виправдання обвинуваченого може бути скасований у разі подання апеляційної скарги прокурором чи потерпілим.

Відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства закриття справи судом за мотивами відсутності заяви потерпілого не позбавляє його права звернутися із такою заявою для здійснення кримінального провадження на загальних підставах в межах строків давності притягнення винної особи до кримінальної відповідальності (ст.49 КК України).

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах кримінального провадження на а.с. 143 наявний протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30 травня 2013 року, не відповідають дійсності, оскільки прокурор фактично посилається на матеріали провадження досудового розслідування, а в матеріалах судового провадження такий документ відсутній, так як ні прокурор, як сторона обвинувачення, ні потерпіла суду під час судового розгляду провадження такого документу не надавали.

Однак, судова колегія вважає слушними зазначені в апеляцій прокурора зауваження до тексту вироку районного суду, у вступній частині якого не зазначені всі статті інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення, а в мотивувальній частині вироку не зазначено формулювання обвинувачення, за яким суд обвинуваченого виправдав (ст.15 ч.2 ст.152 ч.1 КК України), що є порушенням вимог ст.374 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 477 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Вижницького району Чернівецької області Майстрюка М.В. та потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 березня 2014 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.152 КК України закрити.

Решта вироку районного суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий С.П.Підгорна

Судді Г.Г.Попов

В.Ф.Кифлюк