Рішення № 39237679, 11.06.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Чупікової В.В., Галичанського А.Д.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02 квітня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовував слідуючими обставинами.

31.08.2007р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 2285, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 69000 дол. США.

Внаслідок укладення 17.12.2012р. між ПАТ «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» договору відступлення, банк відступив своє право вимоги щодо заборгованості по кредитних договорах, в тому числі по кредитному договору № 2285 від 31.08.2007р., укладеному з відповідачем.

Посилаючись на те, що своїх зобовязань за кредитним договором відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30.06.2013р. заборгованість становить 547186,23грн., позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

22-ц/794/806/ 2014 р. Головуючий у 1 інстанції Данилюк М.І.

Категорія 19/27 доповідач Перепелюк І.Б.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 02 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість по кредитному договору у розмірі 148133,90грн., вирішено питання щодо судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не наділений повноваженнями самостійно здійснювати розрахунки стягуваної суми боргу та класти такі розрахунки в основу винесеного рішення.

Також апелянт вказує, що позивач не довів належними доказами зазначений розмір заборгованості.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції посилався на те, що заборгованість відповідача по кредиту станом на 30.06.2013р. не погашена та становить 547186,23грн. При цьому суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, вважав за необхідне виключити із суми боргу суму стягнуту за рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 09.08.2010р.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.08.2007р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 2285, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 69000 дол. США.

Відповідно до ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) та зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

04.09.2007р. в забезпечення договору про іпотечний кредит № 2285 від 31.08.2007р., між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого напису нотаріуса від 23 червня 2008 року, у ході виконавчого провадження предмет іпотеки був реалізований на прилюдних торгах за 201568,23 грн.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 09.08.2010р. позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з відповідача на користь банка заборгованість за договором про іпотечний кредит №2285 від 31.08.2007р. в сумі 50492,50дол. США із яких: заборгованість по кредиту становить 47673,87 дол. США, 2818,63 дол. США - заборгованість по відсотках, та стягнуто пеню в сумі 90541,35грн.

Аналізуючи ці обставини, вбачається, що заборгованість по кредиту в розмірі 47673,87 дол.США, яку просить стягнути позивач, вже була стягнута рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 09.08.2010р. і правових підстав для стягнення цієї суми не вбачається. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що фактично тіло кредиту вже було стягнуто повністю.

Позивач в судове засідання не з»являвся, позовних вимог, враховуючи наявність рішення суду від 09.08.2010р. не уточнював, коштів, що були отримані від реалізації предмету іпотеки а також коштів, що були стягнуті з відповідача за рішенням суду не зарахував, відповідних розрахунків суду не представив.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вимогам цієї статті, позивач належними та допустимими доказами не підтвердив позовних вимог, розмір заборгованості відповідача, а розрахунки, зроблені судом першої інстанції не відповідають передбаченій законом методиці що застосовується банківськими установами при здійсненні розрахунків заборгованості по кредитним договорам.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції слід скасувати на підставі п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, оскільки суд неповно з»ясував всі обставини по справі, порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивачем не доведено вказаного в позові розміру заборгованості відповідача, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи ці положення з позивача на користь апелянта слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. 307, п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 02 квітня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 740,67грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :