Ухвала суду № 39237203, 16.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р.Справа № 577/1945/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2014р. по справі № 577/1945/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області, в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачу 27.06.2003 року призначена пенсію за вислугу років як працівник освіти на підставі ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З вересня 2003 року виплата пенсії була припинена у зв'язку із зарахуванням позивача на посаду, яка дає право на тримання пенсії за вислугу років. В липні 2013 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком і з 31.07.2013 року її отримує. В жовтні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про приведення розміру пенсії у відповідність до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку листом від 18.10.2013 року було відмовлено. При цьому з листа відповідача вбачається, що замість призначення пенсії за віком був здійснений перехід з одного виду пенсії на інший. На думку позивача вказані дії відповідача є неправомірними, оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені види пенсій, перелік яких є остаточним та розширеному тлумаченню не підлягає. В цьому переліку немає такого виду пенсії як пенсія за вислугу років. Враховуючи наведене, відповідачем пенсія позивачу повинна була бути призначена саме за віком згідно положень ст. 40, 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не ст.45 цього Закону, як це було зроблено.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 12.05.2014 року позовну заяву в частині визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.08.2013 року по 16.10.2013 року включно залишено без розгляду.

Постановою Конотопського міськрайонного суду від 12.05.2014 року позовні вимоги були задоволені.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області з 17.10.2013 року провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та виплатити недоплачену пенсію з урахуванням виплачених за цей період сум.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду від 12.05.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилково висновку про те, що позивач при переведенні з одногу виду пенсії на інший має право на обчислення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. На думку апелянта, за приписами ч. 1 ст. 40 та абз. 2 ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при переведені особи з одного виду пенсії на інший, бажанням пенсіонера може визначати врахування при визначені розміру пенсії періодів страхового стажу, визначені ч. 1 ст. 40 Закону, але не визначення показника середньої заробітної плати. Таким чином, оскільки позивач вже перебував на обліку та отримував пенсію за вислугою років, після повторного звернення за призначенням пенсії відповідачем було правомірно здійснене переведення з одного виду пенсії на інший (за віком), та як наслідок, обґрунтовано застосовано при її обчисленні показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а саме 1197, 91 грн.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідач надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 27.06.2003 року по 31.08.2003 року включно отримував пенсію за вислугою років як працівник освіти.

З 01.09.2003 року виплата пенсії позивачу була припинена у зв'язку із зарахуванням на посаду, яка дає право на тримання пенсії за вислугу років - викладача української мови та літератури в ДПТНЗ "Конотопське ВПУ".

В зв'язку з досягненням віку, який згідно положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає право на отримання пенсії за віком, позивач 31.07.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі та Конотопському районі Сумської області із відповідною заявою про призначення пенсії.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу було здійснено переведення з пенсії на вислугу років на пенсію за віком відповідно до положень ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і заробітна плата для визначення розміру пенсії була розрахована із застосуванням показника середньої зарплати в України за 2007 рік.

08.10.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Листом від 18.10.2013 року № 110/с відповідач відмовив позивачці в проведенні такого перерахунку у зв'язку з тим, що проведений перехід з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Позивач не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу було проведено не перерахунок, а перехід з одного виду пенсії на інший, то відповідач повинен враховувати положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме для визначення розміру пенсії враховується середня заробітна плата (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при обчисленні пенсії позивача є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Як передбачено ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право вибору пенсійних виплат і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по вислугу років, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 2 цієї статті, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому частиною третьої статті 45 вищезгаданого Закону. Як зазначено в нормі цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як було встановлено під час розгляду справи, звертаючись із заявою про призначення пенсії, позивач не просив призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки наполягав на застосуванні цього показника за попередній рік.

Оскільки позивач не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тому у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

При цьому колегія суддів зазначає, що при розрахунку пенсії за вислугою років за Законом України «Про пенсійне забезпечення», яку отримував позивач до переведення на пенсію за віком, взагалі не застосовується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, колегія суддів виходить з того, що в частині 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин взагалі не підлягають застосуванню.

В даному випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Колегія суддів зазначає, що вказана правова позиція узгоджується також із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною за наслідком перегляду в касаційному порядку справ вказаної категорії (ухвали від 01.12.2013 р. у справі № К/800/38624/13, від 02.04.2014 р. у справі № К/800/45035/13, від 16.01.2014 р. у справі № К/800/1384/13).

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості доводів щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2014р. по справі №577/1945/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2014р. по справі №577/1945/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.