Ухвала суду № 39234775, 04.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/690/13 04.06.2014 04.06.2014 04.06.2014

Провадження №22-ц/784/5/14

Головуючий у суді 1 інстанції Корнешова Т.В.

Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

4 червня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Буренкової К.О., Кушнірової Т.Б.,

секретар судового засідання Руднік Є.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2012року за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

20 березня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Позивач зазначала, що у 2010 році в її квартирі АДРЕСА_1 була проведена заміна приладу обліку електроенергії.

Після чого, протягом трьох місяців споживання електроенергії було стабільним і не перевищувало 70 кВт на місяць, але в жовтні 2010 року, з незрозумілих їй причин, показники лічильника зросли, хоча споживання електроенергії та навантаження були тими ж. Тому нарахована до сплати сума за послуги енергопостачання не відповідала спожитій електроенергії.

Водночас в період з жовтня 2010 року по червень 2011 року в квартирах № 5 та № 6, розташованих на тому ж поверсі цього будинку були дуже низькі показники лічильників (15-40кВт. на місяць). Тоді як в її квартирі лічильник працював безперервно, навіть при вимкнених електроприладах та завищував показники в середньому в 2,5 рази.

В зв'язку з цим вона неодноразово зверталась до Держенергонагляду в Миколаївській області та до ПАТ «Миколаївобленерго» з приводу перевірки або заміни приладу обліку. Натомість її квартиру в травні 2011 року без попередження відключили від мережі енергопостачання, мотивуючи таке відключення наявною в неї заборгованістю з розрахунку 1000 кВт. на місяць.

Крім того, при проведенні технічної перевірки контролери ПАТ «Миколаївобленерго» не склали жодного акту, та не провели перевірки про наявність прихованої проводки.

Усунути вказані недоліки відповідач відмовляється, в результаті чого вона понесла 1500 грн. матеріальних збитків.

Також, внаслідок неправомірних дій відповідача, через грубе ігнорування її прав, як споживача послуг, відмову повернути гроші та образу її людської гідності вона зазнала моральних страждань. Спричинену моральну шкоду оцінила в 6000 грн.

Посилаючись на безвідповідальність працівників відповідача та неналежне виконання ними своїх обов'язків, просила суд зобов'язати ПАТ «Миколаївобленерго» усунути допущені порушення відносно нарахування заборгованості, та стягнути з ПАТ «Миколаївобленерго» 8000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність, упередженість та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила його скасувати. Крім того, просила відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду з коштів суддів, які ухвалювали судові рішення за її позовами до ПАТ «Миколаївобленерго».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, з відповідними змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 16 Правил, у разі сумніву споживача у правильній роботі приладу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу. У разі підтвердження експертизою неправильної роботи приладу обліку енергопостачальник відшкодовує споживачу всі витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, на підставі договору про користування електричною енергією № 38631717 від 20 травня 2010 року (а. с. 32), є споживачем електричної енергії, яку відповідач поставляє в квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з актом № 00003441 від 26 червня 2010 року, відповідач здійснив планову заміну приладу обліку в квартирі позивача (а. с. 37).

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Міністра енергетики та вугільної промисловості України та до ПАТ «Миколаївобленерго» із заявами про заміну електролічильника. Необхідність заміни обґрунтовувала тим, що починаючи з жовтня 2010 року прилад обліку в її квартирі завищує показники, внаслідок чого їй нараховують до сплати борг за електроенергію, який не відповідає дійсності. Тоді як, в сусідніх квартирах показники навпаки занижені.

У відповідь на звернення ОСОБА_3 відповідач здійснив контрольні огляди приладів обліку в квартирі позивача, а також у квартирах №№ 6, 11 будинку, в якому розташована квартира позивача.

Також, на звернення позивача ОСОБА_4 електроенергетики та ПАТ «Миколаївобленерго» надавали відповіді з роз'ясненнями щодо питань, порушених в цих зверненнях, а також щодо підстав заміни приладу обліку.

Крім того, 26 липня 2011 року в ПАТ «Миколаїобленерго» письмово повідомило позивача про проведення експертизи приладу обліку 27 липня 2011 року (а. с. 59).

Однак, для проведення експертного дослідження ОСОБА_3 не з'явилася, а актом повірки державного підприємства «Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 41 від 29 липня 2011 року прилад обліку в її квартирі визнаний придатним (а. с. 60-61).

За такого, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, встановив права та обов'язки сторін і дійшов вірного висновку про відсутність з боку відповідача порушень договору про користування електричною енергією, укладеного сторонами, та норм чинного законодавства. У зв'язку з чим, обґрунтовано ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.

З огляду на це, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на незаконність, необґрунтованість та упередженість оскаржуваного рішення суду, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

До того ж, ухвалою апеляційного суду від 13 березня 2013 року за клопотанням позивача у справі була призначена електротехнічна експертиза електролічильника, на вирішення експерта поставлені питання визначення технічних характеристик лічильника з квартири позивача; відповідності електромережі та підключення електролічильника нормативним вимогам; наявності несанкціонованого підключення до електролічильника та його самоходу; відносних похибок показників; справності та придатності до користування цього приладу обліку та його відповідності нормативним документам. Проведення експертизи було доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, а витрати на проведення експертизи покладені на сторони.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між тим, ні позивач, ні відповідач не побажали оплатили вказане експертне дослідження відповідно до рахунку, наданого експертом, що стало підставою для відмови в проведенні цього експертного дослідження (а. с. 136-137).

Не заслуговують на увагу й інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо перевірки законності та обґрунтованості ухвали Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2012 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду від 27 лютого 2013 року, а також щодо стягнення з суддів матеріальної і моральної шкоди на користь позивача, оскільки не мають правового підґрунтя та виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст. 303 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді