Ухвала суду № 39234483, 04.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4993/13 04.06.2014 04.06.2014 04.06.2014

Провадження №22-ц/784/69/14

Головуючий у суді 1 інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

4 червня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

секретар судового засідання Руднік Є.М.,

за участю:

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «Аккорд» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2012року за позовом кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

25 травня 2011 року кредитна спілка «Аккорд» (далі - КС «Аккорд») звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 18 липня 2007 року між КС «Аккорд» та членом цієї ж кредитної спілки ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № Мик2068 (ММ)/2.

За умовами договору ОСОБА_3 наданий кредит у розмірі 10 000 грн., за умови виплати боргу з процентами за користування, згідно з графіком, в строк до 18 липня 2008 року.

Кредитна спілка умови кредитного договору виконала, видавши позичальнику кредитні кошти згідно з видатковим касовим ордером. Між тим, внаслідок невиконання позичальником обов'язків за договором, утворилася заборгованість на загальну суму 35 869 грн. 29 коп., з яких 9604 грн. 66 коп. заборгованості за кредитом, 16 659 грн. 97 коп. - за процентами та 9604 грн. 66 коп. пені.

Враховуючи викладене та посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 623 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість в повному обсязі.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Водночас суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами кредитного договору № Мик2068(ММ)/2 ОСОБА_3 отримала від КС «Аккорд» 10 000 грн. Натомість, позичальник зобов'язалася до 18 липня 2008 року щомісячно сплачувати нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах згідно з рекомендованим графіком платежів.

Між тим, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за цим кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів отримання позичальником кредитних коштів, у тому числі видатковий касовий ордер, на який посилався як на доказ виконання ним зобов'язань за договором.

Оскаржуючи вказане рішення позивач зазначав, що суд першої інстанції безпідставно не витребував та не дослідив належні докази на підтвердження оплатності кредитного договору та долучив до апеляційної скарги копію видаткового касового ордеру, який вважав доказом оплатності договору.

Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідач зазначала, що кредитний договір в КС «Аккорд» вона дійсно підписувала, але оскільки минула потреба у кредитних коштах, то із заявою про видачу готівки до кредитної спілки вона не зверталася і кредитні кошти не отримувала. Крім того, зазначала, що підпис на видатковому касовому ордері, наданому позивачем, не її, а виконаний іншою особою. У зв'язку з чим, заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування, ким саме виконаний підпис у видатковому касовому ордері.

Ухвалою апеляційного суду від 25 грудня 2013 року у справі призначена судова почеркознавча експертиза.

Згідно з експертним висновком № 47 від 6 березня 2014 року, підписи від імені ОСОБА_3 в графах «Позичальник» кредитного договору, «Член КС «Аккорд» в заяві про надання кредиту та підпис видаткового касового ордеру виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № Мик2068(ММ)/2 від 18 липня 2007 року з відповідача ОСОБА_3 У зв'язку з чим, обґрунтовано ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.

Тому, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного рішення не заслуговують на увагу, оскільки КС «Аккорд» не надано доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Аккорд» відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді