Вирок № 39233422, 28.05.2014, Березанський районний суд Миколаївської області

28.05.2015

Справа № 469/575/13-к 1-кп/469/6/14В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28травня 2014 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді- Тавлуя В.В. при секретарях:- Ткач Т. В., - Ходан Л. П. за участю: прокурорів -Тімошевського А.В.,Кононенко А.С., Чобану Д.Г., Цибулькіна В.С. обвинуваченого- ОСОБА_8захисника - ОСОБА_9 представника потерпілого- ОСОБА_10представника цивільного відповідача- ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160150000151 від 08.03.2013 р. обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Березанка Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, працюючого трактористом СТОВ «Маяк», освіта середня спеціальна, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2. ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в :

07.03.2013 року близько 19 годин 00 хвилин, водій ОСОБА_8, керував трактором «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, транспортуючи одночасно дві сівалки «СЗ 3,6 А» та «СЗП - 3,6-1».

Вказаний трактор з сівалками відповідно до вимог п. 22.5 ПДР України, являли собою негабаритний транспортний засіб.

Транспортуючи вказані сівалки, ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п. 22.5, 22.6 та 30.3 «з» «Негабаритний вантаж» ПДР України, а саме: не позначив вказані сівалки світлоповертачами або ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду - червоного, збоку - оранжевого та рухався без ввімкненого (обладнаного) проблискового маячка.

Крім того, не забезпечивши належного укомплектування свого транспортного засобу необхідними приладами та розпізнавальними знаками, що ідентифікують його транспортний засіб на дорозі, як негабаритний, при прямій забороні рухатися, в порушення вимог п. 31.4.7. «є» абзацу 4, п. 31.6 «Б», 31.4.7 «ї» ПДР України водій ОСОБА_8 рухався по ґрунтовій дорозі зі сторони поля №8 Березанського району Миколаївської області в напрямку смт. Березанка, яка перехрещується з автодорогою М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» на 84 км.+800 м. Був темний час доби проїзна частина суха та не освітлювана.

В цей час по автодорозі М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ», яка є головною дорогою по відношенню до вказаної ґрунтової дороги, зі сторони м. Одеса в напрямку м. Миколаєва, рухався технічно справний автомобіль «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_13.

Водій ОСОБА_8, при проїзді нерегульованого перехрестя автодоріг М-14 та польової дороги, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху України, тобто проявив неуважність у дорожній обстановці та її змінах, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, не обрав швидкість, що забезпечує безпеку руху, перед початком перетину проїжджої частини автодороги М-14, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, проігнорував вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу в русі автомобілю «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_13, який в цей час проїжджав вказане перехрестя, виїхав на головну дорогу, внаслідок чого допустив зіткнення лівою бічною частиною сівалки «СЗ 3,6 А» з передньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz Е 240», реєстраційний номер НОМЕР_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 240», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_13, згідно висновку судово-медичної експертизи №770 від 16.05.2013 року отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких за ознаками небезпеки для життя.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_8 вимоги п.п. 31.4.7 «є» абзацу 4, 31.6 «Б», 31.4.7 «ї», 22.5, 22.6 та 30.3 «з», 2.3 «б», 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

У зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у інкримінованому йому злочині, фактично не визнав повністю, оскільки вважає себе винним лише у порушенні ним вимог п.п. 31.4.7 «є» абзацу 4, 31.6 «Б», 31.4.7 «ї» 22.5, 22.6 та 30.3 «з» Правил дорожнього руху України, що, на його думку, є адміністративним правопорушенням, а порушення ним вимог п.п. 2.3 «б», 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху України, заперечив повністю.

Пояснив суду, що 07.03.2013 року близько 19 годин 00 хвилин, в темну пору доби він, керуючи трактором «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, транспортуючи одночасно дві сівалки «СЗ 3,6 А» та «СЗП - 3,6-1», які не були позначені світлоповертачами або ліхтарями, рухався по ґрунтовій дорозі зі сторони поля №8 Березанського району Миколаївської області в напрямку смт. Березанка, яка перехрещується з автодорогою М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ». При наближенні до вказаної автодороги, він зупинив трактор, щоб забезпечити безпечний переїзд перехрестя. Подивившись в праву і ліву сторони, та не побачивши автомобілів, які б рухалися по автодорозі, він зосередив увагу на діях свідка ОСОБА_14, який знаходився на іншій стороні автодороги, і тримаючи у руці ліхтар, повинен був подати йому знак, коли можна буде почати переїзд перехрестя. Побачивши, що ОСОБА_14 подає йому сигнал розпочати рух, обвинувачений, ввімкнув передачу, і став перетинати проїзну частину головної дороги. Приблизно через сім секунд після ввімкнення передачі, і п'ять секунд з моменту виїзду ним на проїзну частину дороги він почув позаду себе удар. Коли він вийшов з трактора, то побачив, що з сівалками, які він транспортував, зіткнувся легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz Е240», яким, як потім він дізнався, керував потерпілий ОСОБА_13. Внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні пошкодження. Підтвердив суду, що перед перехрестям, на другорядній дорозі, з якої він здійснював перетин перехрестя, розміщено дорожній знак 2.1. «Дати дорогу».

Вважає, що в ДТП, яке сталося за його участю, його вини не має, оскільки зазначене ДТП спричинене винними діями потерпілого ОСОБА_13, який рухаючись зі швидкістю близько 160 км/год. сам порушив вимоги Правил дорожнього руху України. Також вважає однією з причин ДТП ту обставину, що потерпілий, в порушення Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смуги дороги, оскільки зіткнення його автомобіля з трактором, яким керував обвинувачений, на його думку, сталося на роздільній смузі дороги.

Крім показань обвинуваченого в частині, де він підтверджує факт події ДТП за участю трактора «ЮМЗ 6 АЛ», яким він керував 07.03.2013 року, вина ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2. ст.286 КК України підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_13, який повідомив суду, що 07.03.2013 року він керував автомобілем марки «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись з міста Одеси до міста Миколаєва по автодорозі М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ». В с. Красне Березанського району Миколаївської області він здійснив зупинку, щоб перепочити і попити кави. Після цього він продовжив свій маршрут рухаючись приблизно зі швидкістю 90 км/год. На 84-му км. автодороги він несподівано відчув, що його автомобіль зіткнувся з якоюсь перешкодою, і втратив свідомість. Пізніше він дізнався, що його автомобіль зіткнувся з трактором з сівалками. Внаслідок ДТП він отримав тяжкі тілесні ушкодження, і довго лікувався.

- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_15, які 07.03.2013 року прибули на місце ДТП, і підтверджують, що на перехресті автодоріг М-14 та польової дороги зі сторони поля №8 Березанського району Миколаївської області в напрямку смт. Березанка, сталося ДТП за участю трактора марки «ЮМЗ 6 АЛ», яким керував обвинувачений, та легковий автомобілем марки «Mercedes-Benz Е240», який зіткнувся з сівалкою трактора «ЮМЗ 6 АЛ»;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який 07.03.2013 року був присутнім на місці події, коли сталося ДТП, і пояснив суду, що 07.03.2013 року трактор марки «ЮМЗ 6 АЛ», яким керував ОСОБА_8, перетинав автодорогу М-14, виїжджаючи з польової дороги зі сторони поля №8. При цьому дії обвинуваченого координував свідок ОСОБА_14, який знаходився на протилежній від ОСОБА_8 стороні автодороги з ліхтарем у руці, і освітлював дорогу. Коли ОСОБА_14 круговими рухами ліхтарем подав обвинуваченому знак, який означав, що небезпеки немає, водій ОСОБА_8, трактор якого в той момент знаходився біля початку проїзної частини автодороги, розпочав рух. Приблизно через п'ять секунд з моменту початку руху свідок почув глухий звук удару. Після цього ОСОБА_8 одразу зупинив трактор. Коли свідок підійшов на місце події, то побачив, що з однією сівалкою, яку транспортував трактор ОСОБА_8, зіткнувся автомобіль марки «Mercedes-Benz Е240»;

- показаннями свідка ОСОБА_14, в частині, де він підтверджує, що 07.03.2013 року, ввечері, у темну пору доби, він знаходився на перехресті ґрунтової дороги зі сторони поля №8 в напрямку смт. Березанка, з автодорогою М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ», і координував дії свого підлеглого ОСОБА_8, який, керуючи трактором марки «ЮМЗ 6 АЛ» з двома сівалками, мав перетнути автодорогу. Переконавшись, що небезпеки для виконання зазначеного маневру для обвинуваченого немає, він подав йому ліхтарем сигнал, який означав, що можна починати рух. Раптом, коли трактор ОСОБА_8 вже виїхав на проїзну частину автодороги, свідок помітив, що до перехрестя на великій швидкості наближається автомобіль. Побачивши це, свідок став бігти назустріч автомобілю, що наближався, намагаючись попередити водія автомобіля про небезпеку ліхтарем, яким він здійснював кругові рухи. Однак, оскільки водій автомобіля на його сигнали не зреагував, через невеликий проміжок часу сталося зіткнення даного автомобіля з сівалкою трактора ОСОБА_8, яка ще знаходилася на проїзній частині автодороги, хоча трактор вже переїхав на іншу сторону дороги. Підійшовши до місця ДТП, свідок побачив, що з сівалкою трактору зіткнувся автомобіль марки «Mercedes-Benz Е240», у салоні якого знаходився водій у непритомному стані. Після цього свідок викликав швидку допомогу та працівників міліції, і сам став надавати допомогу потерпілому, щоб той не захлиснувся кров'ю;

- показаннями допитаного судом експерта ОСОБА_17, який проводив судову автотехнічну експертизу, результати якої викладені ним у висновку №1/70 від 25.05.2013 року (Т.2, а.с.141-153), який пояснив суду, що з технічної точки зору дії водія трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, з сівалками, ОСОБА_8, знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП;

- показаннями допитаного судом експерта ОСОБА_18, який проводив транспортно-трасологічну експертизу, результати якої викладені ним у висновку №4/27 від 09.04.2013 року (Т.2, а.с.43-46), який пояснив суду, що в заключній частині висновку ним допущено описку в частині того, якою частиною автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240» відбувся первинний контакт з сівалкою трактора «ЮМЗ 6 АЛ». В дійсності такий контакт відбувся між передньою лівою частиною автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, з лівою бічною частиною сівалки. Також експерт пояснив, що точне місце зіткнення автомобіля з сівалкою трактора він визначити не може, оскільки у нього для такого висновку відсутні необхідні вихідні данні. Разом з тим, зазначив, що зіткнення відбулося у межі полоси руху автомобіля потерпілого, а не на роздільній смузі, оскільки про це вказує ряд об'єктивних ознак. Також, такий висновок випливає з механізму слідоутворення;

- показаннями допитаного судом як свідка слідчого ОСОБА_19, який пояснив суду методику та порядок проведених ним слідчих експериментів у даному кримінальному провадженні. Також ОСОБА_19 показав суду, що роздільна смуга дороги, яку він вказав у протоколі огляду місця події як місце зіткнення автомобіля з сівалкою, фактично не являється місцем зіткнення даних транспортних засобів. У протоколі огляду місця події він зазначив її лише, як орієнтовне місце зіткнення, оскільки з роздільної смуги дороги розпочиналися сліди тертя на проїзній частині дороги, залишені сівалкою, які добре йому було видно. Вважає, що у дійсності, зіткнення транспортних засобів сталося в межах полоси руху автомобіля потерпілого;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.03.2013 року з план-схемою та фототаблицями (Т.2, а.с.2-25), з якого вбачається, що 07.03.2013 близько на 84 км.+800 м. на автодорозі М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» сталася ДТП внаслідок зіткнення трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який транспортував дві сівалки, з автомобілем марки «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2. Оглядом автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240» встановлено пошкодження та деформування передньої частини автомобіля, а саме: крила капоту, номерного знаку, бамперу, двигуна та агрегату, дві передні фари, праве та ліве передні крила. На всіх чотирьох колесах автомобіля пошкоджень не виявлено, колеса перебувають у справному стані. При огляді сівалок трактора «ЮМЗ 6 АЛ», встановлено, що прилади освітлення, освітлювальні катафоти, світлоповертаючі елементи та будь які інші освітлювальні пристрої, - відсутні. На одній з сівалок виявлено пошкодження, слід контактування у вигляді деформації правої частини сівалки, а саме: рами, насіннєвого бункеру. Пошкоджено кріплення бокового лівого колеса сівалки;

- Актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці (Т.2, а.с.26), згідно якого 07.03.2013 року о 19:10 год. на 84 км.+800 м. автодороги М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» водій трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причіпним навісом - сіялкою, ОСОБА_8, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі та допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керування ОСОБА_13, який рухався по головній дорозі в бік Миколаєва, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, і одна людина отримала тілесні ушкодження. В межах місця ДТП розміщено дорожні знаки 1.22. «Перехрестя», і 2.1. «Дати дорогу». Недоліків в утримані дороги, які сприяли скоєнню ДТП (або вплинули на тяжкість її наслідків), не виявлено;

- висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області №2/40 від 21.03.2013 року з фототаблицею (Т.2, а.с.31-36), складеного за наслідками експертизи технічного стану автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно якого на момент огляду ходова частина, робоча гальмівна система автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240», д. н. НОМЕР_2, знаходились в непрацездатному стані, рульове керування знаходилося в обмежено працездатному стані. Пошкодження ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля виникли внаслідок ДТП. Технічних несправностей автомобіля, які могли виникнути до ДТП та вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах, не виявлено (Т.2, а.с.35);

- висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області №2/41 від 26.03.2013 року з фототаблицею (Т.2, а.с.38-42), складеного за наслідками експертизи технічного стану трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якого на момент огляду ходова частина, робоча гальмівна система, фари головного освітлення, задня ліва фара трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходились в непрацездатному стані, рульове керування знаходилося в працездатному стані, права фара трактора - в непрацездатному стані, а рульове керування знаходилися в технічно несправному, але працездатному стані. Технічна несправність рульового керування трактора виникли до ДТП, але її міг виявити водій завчасно перед виїздом (Т.2, а.с.40);

- висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області №4/27 від 09.04.2013 року з фототаблицею (Т.2, а.с.43-48), складеного за наслідками транспортно-трасологічної експертизи, згідно якого зіткнення автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, з сівалкою трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, мало місце в межах перехрестя біля початку створення слідів переміщення сівалки. З урахуванням пояснень експерта ОСОБА_18, даних у судовому засіданні 31.03.2014 року щодо описки в заключній частині висновку, первинний контакт відбувся між передньою лівою частиною автомобіля марки «Mercedes-Benz Е240» реєстраційний номер НОМЕР_2 з лівою бічною частиною сівалки (Т.2, а.с.46);

- висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області №2/57 від 29.04.2013 року з фототаблицею (Т.2, а.с.50-56), складеного за наслідками додаткової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно якого сівалки «СЗ 3,6 А» та «СЗП - 3,6-1» трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, не було обладнано світловими та світлоповертальними приладами (Т.2, а.с.53);

- результатом токсикологічного дослідження №1311 від 14.03.2013 року, проведеного Миколаївським обласним наркологічним диспансером, згідно даних якого при токсикологічному дослідженні сечі та крові потерпілого ОСОБА_13, етанолу, наркотичних, психотропних та інших речовин, не виявлено (Т.2, а.с.59);

- висновком експерта №770 від 16.05.2913 року (Т.2, а.с.62-63), складеного за наслідками судово-медичної експертизи, згідно якого у гр. ОСОБА_13 наявні тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин лобово-скронево-тім'яно-потиличної області зліва, забою головного мозку, перелому соскоподібного відростка лівої скроневої кістки з переходом на задню піраміду та луску, що супроводжуються розривом барабанної перетинки зліва, гострим гнойовим отитом, гострою сенсоневральною глухотою. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупих твердих предметів і могли виникнути при ДТП при знаходженні в салоні автомобіля, не виключено в строк і за обставин, зазначених в історії хворобі та постанові слідчого. За ступенем тяжкості наявні тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя (Т.2, а.с.63);

- протоколом слідчого експерименту від 21.05.2013 року з план-схемою та фототаблицями (Т.2, а.с.67-84), складеним за участю свідка ОСОБА_14, з якого вбачається, як свідок на місці події пояснює обставини ДТП, і яким визначено, що відстань, на якій свідок міг побачити автомобіль потерпілого, становить не менше 301,8 м;

- протоколом слідчого експерименту від 22.05.2013 року з план-схемою та фототаблицями (Т.2, а.с.85-101), складеним за участю обвинуваченого ОСОБА_8, з якого вбачається, як обвинувачений, перебуваючи на місці події розповідає про обставини ДТП, що мало місце 07.03.2013 року. В ході слідчої дії встановлено, що погодні умови для руху транспортних засобів були задовільні, видимість була нормальною, туману не було, покриття дороги було сухе та чисте. Також встановлено, що відстань, на якій з місця водія можливо чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, становить не менше 221 м., а відстань, яку проїхав трактор з моменту виїзду на проїзну частину до моменту ДТП складає 17,3 м. Час, за який трактор фактично виїжджає на проїзну частину до моменту перетину сівалкою роздільної смуги дороги становить 4,8 с., а з моменту увімкнення передачі - 7,1 с.;

- протоколом слідчого експерименту від 22.05.2013 року з план-схемою та фототаблицями (Т.2, а.с.102-127), складеним за участю потерпілого ОСОБА_13, з якого вбачається, як потерпілий пояснює обставини ДТП. В ході слідчого експерименту встановлено, що загальна видимість елементів проїзної частини при ввімкненому ближньому світлі фар автомобіля «Mercedes-Benz Е240» на середніх обертах двигуна склала 60,2 м., а видимість трактора з водійського місця автомобіля «Mercedes-Benz Е240» при швидкості 90 км/год. настає за 2,5 с., а при швидкості 160 км/год видимість трактора настає за 1,5 с. до місця ДТП. Також встановлено, що при швидкості автомобіля «Mercedes-Benz Е240» 160 км/год. на відстані 222 м від місця ДТП з робочого місця водія трактора, зазначений автомобіль, видно;

- висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області №1/70 від 25.05.2013 року з фототаблицею (Т.2, а.с.141-153), складеного за наслідками судової автотехнічної експертизи, згідно якого в дорожній ситуації, що мала місце 07.03.2013 року, дії водія трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1 з сівалками, ОСОБА_8, не відповідали, з технічної точки зору, вимогам дорожнього знаку 2.1. ПДР України «Дати дорогу» та вимогам п.10.1, п.16.11 ПДР України, і водій ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді шляхом дотримання технічних вимог зазначеного дорожнього знаку і ПДР України. З технічної точки зору дії водія трактора «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, з сівалками ОСОБА_8 знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП (Т.2, а.с.153).

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд дійшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 07.03.2013 року близько 19 годин 00 хвилин в темну пору доби, керуючи трактором «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який транспортував одночасно дві сівалки «СЗ 3,6 А» та «СЗП - 3,6-1», які відповідно до вимог п. 22.5 ПДР України, являли собою негабаритний транспортний засіб, грубо порушив вимоги п.п. 22.5, 22.6 та 30.3 «з» «Негабаритний вантаж» ПДР України, оскільки не позначив вказані сівалки світлоповертачами або ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду - червоного, збоку - оранжевого та рухався без ввімкненого (обладнаного) проблискового маячка.

Не забезпечивши належного укомплектування свого транспортного засобу необхідними приладами та розпізнавальними знаками, що ідентифікують його транспортний засіб на дорозі, як негабаритний, при прямій забороні рухатися, ОСОБА_8 порушив вимоги п. 31.4.7. «є» абзацу 4, п. 31.6 «Б», 31.4.7 «ї» ПДР України.

Порушивши зазначені вимоги ПДР України ОСОБА_8 створив загрозу для інших учасників дорожнього руху, оскільки ускладнив їм своєчасне виявлення небезпеки.

Рухаючись по ґрунтовій дорозі зі сторони поля №8 Березанського району Миколаївської області в напрямку смт. Березанка, яка перехрещується з автодорогою М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» на 84 км.+800 м., обвинувачений ОСОБА_8 при проїзді нерегульованого перехрестя автодоріг М-14 та польової дороги, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху України, тобто проявив неуважність у дорожній обстановці та її змінах, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, не обрав швидкість, що забезпечує безпеку руху, перед початком перетину проїжджої частини автодороги М-14, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, проігнорував вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу в русі автомобілю «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_13, який в цей час проїжджав вказане перехрестя, виїхав на головну дорогу.

Внаслідок таких дій обвинуваченого відбулося зіткнення лівою бічною частиною сівалки «СЗ 3,6 А» з передньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz Е 240», реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті чого водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 240», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_13, отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких за ознаками небезпеки для життя.

Порушення вказаних Правил дорожнього руху обвинуваченим знаходяться у прямому причинному зв'язку з суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Посилання обвинуваченого та його захисника на те, що у ДТП винен потерпілий ОСОБА_13, оскільки в порушення ПДР України, він рухався зі швидкістю 160 км/год., суд оцінює критично, оскільки вважає, що об'єктивні докази даного факту, відсутні. При цьому суд не приймає до уваги у цій частині показання свідка ОСОБА_14, оскільки вважає їх суб'єктивними, і такими, що суперечать іншим доказам у справі.

Безпідставними також суд визнає доводи сторони захисту стосовно того, що потерпілий в порушення Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу дороги, оскільки зіткнення автомобіля потерпілого з сівалками трактора обвинуваченого, на їх думку, сталося на роздільній смузі дороги. Суд вважає, що такі доводи спростовуються, зокрема, показаннями експерта ОСОБА_21 та показаннями допитаного судом як свідка слідчого ОСОБА_19

Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Злочин є необережним, форма вини - злочинна самовпевненість.

Призначаючи обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, що обвинуваченим вчинено необережний тяжкий злочин, та особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується задовільно (Т.2 а.с.155), раніше в силу ст.89 КК України не судимий (Т.2, а.с.161), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т2, а.с.136), має малолітнього сина (Т.2, а.с.162).

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України як обов'язкове.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_9 заявив підтримане ОСОБА_8 клопотання про застосування до обвинуваченого положень Закону України "Про амністію у 2014 році", у разі визнання судом обвинуваченого винним у інкримінованому йому діянні, на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", так як він не позбавлений батьківських прав та має на утриманні малолітню дитину.

Прокурор проти застосування до обвинуваченого амністії не заперечував.

Відповідно до п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Щодо осіб, стосовно яких ухвалені вироки, які не набрали законної сили, застосування Закону здійснюється за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника (п."г" ч.2 ст.9).

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_8 вчинив необережний злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачений ч.2 ст.286 КК України, до набрання чинності Законом України "Про амністію у 2014 році".

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_8 не позбавлений батьківських прав та має малолітню дитину - ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т.2, а.с.162), а тому його дії підпадають під дію п."в" ст.1 вказаного Закону та на підставі ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01.10.1996 року (в редакції від 14.03.2014 року) при постановленні обвинувального вироку обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання.

До початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вирішуючи питання чи підлягають задоволенню зазначені цивільні позови, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної безпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утримання транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Відповідно до положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з абз.3 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з іншою особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 07.03.2013 року керував трактором «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, належним СТОВ «Маяк» (код ЄДРПОУ 32643994) на праві оренди на підставі Договору оренди трактора у приватної особи від 18.02.2013 року (Т.2, а.с.178), перебуваючи з вказаним підприємством у трудових відносинах, в зв'язку з чим, відповідно до вимог закону, СТОВ «Маяк» несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну потерпілому шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання, про розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з СТОВ «Маяк» на користь цивільного позивача ОСОБА_23, суд вважає, що зі СТОВ «Маяк» на користь ОСОБА_23 слід стягнути у розмірі 184 463 гривень, оскільки вказаний розмір заподіяної шкоди підтверджується Висновком №7086 судової автотоварознавчої експертизи автомобіля «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, від 03.02.2014 року (Т3., а.с.6-15), який узгоджується з даними Висновку №1748 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальних збитків власнику КТЗ від 16.05.2013 року (Т.1, а.с.64-89) та показаннями допитаного судом експерта ОСОБА_24

Представлений до суду лист Управління ДАІ Головного управління МВС України в Одеській області від 19.04.2014 року (Т.3, а.с.15), згідно якого вартість пошкодженого автомобіля потерпілого згідно довідки-рахунку ДПІ 379309 від 29.07.2012 року становить 127840 грн., суд не приймає до уваги при визначені розміру заподіяної матеріальної шкоди, оскільки викладені у листі дані, зокрема, суперечать висновку автотехнічної експертизи, що містить детальний опис проведених експертом досліджень, і який, на думку суду, має більш вагоме доказове значення, а також висновку експертного дослідження та показанням експерта ОСОБА_24

При цьому суд звертає увагу, що вартість пошкодженого автомобіля потерпілого, що вказана у листі Управління ДАІ Головного управління МВС України в Одеській області, визначено станом на 29.07.2012 року без врахування ринкових цін, що склалися на аналогічне майно станом на день скоєння ДТП, на рівень яких впливають рівень інфляції, коливання курсу валюти, тощо.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_13, суд відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (п.9) визначає її розмір залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Враховуючи душевні та психічні страждання потерпілого ОСОБА_13, який отримав тяжкі тілесні ушкодження, суд дійшов до висновку, що заявлений у справі цивільний позов про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000,00 гривень.

На підставі ст.100 КПК України речові докази по справі: автомобіль «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_13, після вступу вироку в законну силу необхідно вважати повернутим по належності законному володільцю (Т.2, а.с.65); трактор колісний «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_12, після вступу вироку в законну силу необхідно вважати повернутим по належності законному володільцю (Т.2, а.с.57).

Надані суду документи, матеріали фотозйомки зберігати при справі.

Витрати на здійснення експертиз відшкодуванню не підлягають на підставі ч.4 ст.123 КПК України, оскільки здійснення експертиз входить до службових обов'язків експертів.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі п."в" ч.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_8 від відбування призначеного основного та додаткового покарання звільнити.

Цивільний позов ОСОБА_23 до СТОВ «Маяк» про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 32643994) на користь ОСОБА_23 184 463 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три) гривні матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_13 до СТОВ «Маяк» про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 32643994) на користь ОСОБА_13 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти заявлених вимог ОСОБА_13, - відмовити.

На підставі п.4 ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі: автомобіль «Mercedes-Benz Е240», реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_13, після вступу вироку в законну силу, вважати повернутим по належності законному володільцю; трактор колісний «ЮМЗ 6 АЛ», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_12, після вступу вироку в законну силу, вважати повернутим по належності законному володільцю.

Надані суду документи, матеріали фотозйомки, зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: