Ухвала суду № 39231563, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15879/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Інтеграл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Виробниче об'єднання "Інтеграл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 30.06.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 10.09.2013р. за №358/26-55-22-07/21979146 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень: (1) п. 198.3, п. 198.5 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 136 208,00 грн. та (2) п. 177.8, п. 167.1, п. 171.2 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1214,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства, податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №56526552207 від 24.09.2013р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 704 312,00 грн., з яких 1 136 208,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість, у перевіряємий період, було встановлення перевіркою віднесення позивачем до податкового кредиту коштів на придбання квартир, сплачених на користь ТОВ "Парк-Готель "Порто Маре ХХІ", на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, без мети використання таких основних засобів у господарській діяльності позивача.

В основу висновків податкового органу про відсутність господарської мети в придбанні квартир покладено відсутність документального підтвердження передання вказаних квартир в оренду.

Встановлено, що 13.10.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Парк-Готель "Порто Маре ХХІ" укладено 28 нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу 28 квартир за адресою: АР Крим, м. Алушта, вул. Перекопська 20/2, літ. "Г" на загальну суму 6 817 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 136 208,34 грн. Вказану суму ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту у березні 2012 року в сумі 218 840,00 грн., та у квітні 2012 року в сумі 917 368,00 грн.

Придбані позивачем квартири було передано в оренду ТОВ "Чорноморський бриз", що підтверджується Договором найму (оренди) квартир № Ін/ЧБ від 01.12.2011р. Однією з умов договору передбачалось зобов'язання позивача провести ремонтно-облаштувальні роботи в квартирах, що надаються в оренду.

Листом №112-06/13 від 01.06.2012р. позивач повідомив ТОВ "Чорноморський бриз" про те, що ремонтно-облаштувальні роботи в квартирах не проведено.

04.06.2012р. між позивачем та ТОВ "Чорноморський бриз" було укладено додаткову угоду до Договору найму (оренди) квартир №Ін/ЧБ від 01.12.2011р., якою вказаний договір розірвано.

06.06.2012р. між позивачем та ТОВ "Парк-Готель "Порто Маре ХХІ" було укладено 28 нотаріально посвідчених Договорів про розірвання раніше придбаних квартир, відповідно до яких позивач повертає ТОВ "Парк-Готель "Порто Маре ХХІ" квартири протягом трьох днів з моменту підписання договорів про розірвання.

Також ТОВ "Парк-Готель "Порто Маре ХХІ" 06.06.2012р. були виписані розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до раніше виданих позивачу податкових накладних на загальну суму 6 817 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 136 208,34 грн.

Позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року відобразило суму коригування податкового кредиту, отриману від ТОВ "Парк-Готель "Порто Маре ХХІ" в сумі ПДВ 1 136 208,34 грн. в рядку 16.1 податкової декларації. Дані суми розшифровані в Додатку Д1 (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість) та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року і подані разом з декларацією відповідачу.

Відповідно до п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: (1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; (2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 14.1.36. Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи свідчать, що придбані позивачем квартири використовувались у господарській діяльності позивача шляхом здавання їх в оренду ТОВ "Чорноморський бриз", а тому формування позивачем податкового кредиту у відповідних періодах цілком правомірне.

Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: (а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; (б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Пунктом 192.3 Податкового кодексу України, встановлено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було дотримано вказані вище вимоги Податкового кодексу України, а саме внаслідок розірвання договорів купівлі-продажу квартир було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, з акту перевірки, не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16 декларацій "коригування податкового кредиту".

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкове повідомлення рішення № 56526552207 від 24.09.2013р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 704 312,00 грн., з яких 1 136 208,00 грн., винесено з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.