Постанова № 39231316, 16.06.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа № 803/1015/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (УПФУ в Любешівському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Мічуріна (СВК ім. Мічуріна) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період квітень-травень 2014 року в розмірі 3927,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». УПФУ в Любешівському районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували в трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію. Відповідач свій обов'язок у встановлений строк не виконав. Заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень-травень 2014 року становить 3927,58 грн., яку позивач і просить стягнути.

Позивач в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.35).

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, будь-яких письмових заперечень на адресу суду не направив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, отже дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що СВК ім. Мічуріна 10.06.1994 року зареєстроване як юридична особа Любешівською районної державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 788829 (а.с.6), та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.08.2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.7). Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Любешівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пільгові пенсії було призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 - особам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, та пенсія яким припризначена відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується відповідними довідками, поданнями та протоколами про призначення пенсій виданими СВК ім. Мічуріна (а.с.9-16).

Відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, згідно з частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Стаття 2 цього Закону передбачає, що для цих платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розмір збору визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, передбаченого статтею 2 цього Закону.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Судом встановлено, що відповідач СВК ім. Мічуріна підпадає під дію частини 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України на 2014 рік, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.

УПФУ в Любешівському районі проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за квітень-травень 2014 року (а.с.18,21), проте відповідачем витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не сплачені у строк визначений законом.

Заборгованість за період квітень-травень 2014 року становить 3927,58 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах перед Пенсійним фондом в сумі 3927,58 грн. підтверджується реєстрами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень-травень 2014 року, розрахунком та карткою особового рахунку (а.с.4-5,19,22).

Оскільки у відповідача перед УПФУ в Любешівському районі існує заборгованість по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за період квітень-травень 2014 року в сумі 3927,58 грн., яка на сьогоднішній день не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з СВК ім. Мічуріна вищевказаної заборгованості підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 122, 128, 158, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна (44220, Волинська область, Любешівський район, село Ветли, ідентифікаційний код юридичної особи 03737557) на користь Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (44200, Волинська область, смт. Любешів, вул. Червоної Армії, 8, ідентифікаційний код 20125620) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період квітень-травень 2014 року в розмірі 3927 грн. 58 коп. (три тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень п'ятдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський