Постанова № 39230766, 04.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м.Львів Справа № 876/4438/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Макарика В.Я.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника відповідача Вонятівської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року в адміністративній справі № 2а-1970/4336/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Такт-нафта» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Такт-нафта» (далі - ТзОВ «Такт-нафта») звернулося з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (далі - Тернопільська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 року за № 0000672210, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 91 760 грн. та 22 940 грн. штрафних санкцій.

Як зазначив позивач, підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про порушення вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за наслідками господарських відносин позивача з ТзОВ «С Т», у зв'язку з чим завищено податковий кредит та занижено суму податку на додану вартість за квітень 2012 року на 91 760 грн.

Вважаючи такі висновки відповідача незаконними, оскільки реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, позивач звернувся до суду та просив скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року позов задоволено.

Постанову суду оскаржила Тернопільська ОДПІ, яка вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Такт-нафта» зареєстроване виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 08.12.2000 р. та взято на податковий облік в органах ДПС 16.01.2001 р.

З 13 липня 2012 року по 19 липня 2012 р. податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Такт-нафта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 року, за результатами якої складено акт № 2604/22-10/32176974 від 26 липня 2012 року.

Податковим органом встановлені порушення позивачем вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України стосовно завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість за квітень 2012 року на 91 760 грн.

На підставі вказаного акту 07.08.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000672210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 114 700 грн, в тому числі: 91 760 грн. - основний платіж та 22 940 грн. - штрафних санкцій.

До вказаного висновку відповідач прийшов у зв'язку з тим, що при укладенні позивачем 17.01.2012 року договору № 17/01 транспортного експедирування з ТзОВ «СТ» не дотримано істотних умов договору, а саме - не зазначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, виду послуг експедитора.

З такими висновками податкового органу суд погоджується з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що ТзОВ «Такт-нафта» (замовник) укладено договір транспортного експедирування від 17.01.2012 року № 17/01з ТзОВ «СТ» (експедитор), відповідно до умов договору експедитор за заявою вантажовідправника організовує перевезення вантажів транспортом і маршрутом, затвердженим експедитором, забезпечує супроводження вантажів при перевезенні.

Експедитор по закінченні календарного місяця повинен відправити замовнику усі фінансові документи (податкові накладні, акт виконаних робіт та калькуляцію таких робіт). Експедитор зобов'язується визначити типи та кількість транспортних засобів, потрібних для перевезення вантажу, забезпечити своєчасне відправлення вантажу до пункту призначення, або якщо своєчасне відправлення вантажу не може відбутися з технічних чи інших причин, забезпечити прибуття вантажу у кінцевий пункт призначення у термін не пізніше ніж протягом 48 годин від вказаного у графіку перевезень терміну прибуття вантажу. Розмір плати за експедирування вантажів та інші послуги визначаються за тарифами експедитора. Сплата вартості послуг з експедирування вантажів та інших послуг повинна бути здійснена протягом 60-ти діб від дати надання експедитором актів надання послуг. Замовник повинен здійснити сплату вартості експедирування в повному обсязі, вказаному у рахунку. При сплаті вартості послуг, замовник у платіжному дорученні повинен вказати номер рахунку що наданий експедитором.

Судом першої інстанції, не враховано, що при укладанні договору не дотримано істотних умов договору, визначених ст.9 Закону України «Про транспортну-експедитор-ську діяльність», а саме: не зазначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, види послуги експедитора. Крім цього, договором від 17.01.12 № 17/01 не передбачено покладення виконання договору про надання послуг на іншу особу або залучення до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб. Виконання умов договору оформлено податковою накладною від 30 квітня 2012 року № 1079 на суму 550 560,0 грн., в т. ч. 91 760,0 грн. ПДВ та актом надання послуг від 30.04.2012 № 30/04-3 на суму 550 560,0 грн., в т.ч. 91 760,0 грн. ПДВ.

В додатках до акта здачі-прийняття робіт зазначено період падання експедиторських послуг, кілометраж, вартість послуг за супровід вантажу 1 км. Крім цього, додатки містять державні номера та марки автомобілів (які належать ТОВ «Такт-нафта»), прізвища водіїв (які є працівниками ТОВ «Такт-нафта»).

Під час перевірки досліджено, що послуги з транспортного експедитування надані ТОВ «С Т» одночасно в одинь день на різних марках автомобілів, з різними номерними знаками.

Крім цього, відповідно до інформації баз даних органів ДПС ТОВ «С Т» (35745802) зареєстровано Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією 11.03.08 р.; перебуває на обліку ДПІ у Шевченківському районі м.Києва з 20.03.08, платник ПДВ з липня 2009 року, керівник і бухгалтер в одній особі Левченко О.А., основний вид діяльності - діяльність приватних охоронних служб. Згідно аналізу податкової звітності ТОВ «С Т», загальна чисельність працюючих па товаристві - 1 особа, у тому числі за сумісництвом - 0 осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є реальність господарських операцій та реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11. Зокрема в даному листі наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визнача-ється виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, документи, які засвідчують факт надання експедиторських послуг працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «С Т» не надано, не підтверджуються операції і стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Такт-нафта» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції щодо придбання послуг у ТОВ «С Т», які фактично не відбувались, в результаті чого, в порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України ТОВ «Такт-Нафта» завищено податковий кредит з ПДВ на 91 760 грн.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються законними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі № 2а-1970/4336/12 скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Такт-нафта» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий судді Р.Й.Коваль

Судді В.Я.Макарик

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 10 червня 2014 року.