Постанова № 392303, 09.01.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "09" січня 2007 р. Справа № 20/325

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

позивача: Фурманець О.М. (дов. № 1045/21-122 від 02.08.2006р.);

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Рівненській області

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 1 300 грн. 00 коп..

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Рівненській області (надалі -Позивач) звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі -Відповідач) фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп.. Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову (а.с. 15), в яких вказує, що: в магазині Відповідача є відведене місце, кімната обладнана столами, зручними стільцями і саме там часто односельці (покупці) можуть випити соку, з'їсти свіжих булочок, пиріжків. Відповідач вважає, що його магазин є місцем громадського харчування та зазначає що в таких магазинах універсального асортименту товарів продаж на розлив алкогольних напоїв є вимушеною дією сьогодення. Відповідач вказує що користується одноразовим посудом та посилається на дозвіл Володимирецької районної санітарно-епідеміологічної станції (а.с. 27). Відповідач вважає, що заявлений до нього позов незаконний і лягає важким тягарем на матеріальний стан його сім'ї та просить штраф скасувати беручи до уваги незнання Закону, щодо розливу спиртних напоїв в торгівельній точці.

Заслухавши пояснення Відповідача та представника Позивача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

26 травня 2006 року працівниками органу державної податкової служби, відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно-правових актів, проведено перевірку господарської одиниці -магазину, що розташований за адресоюАДРЕСА_1, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. Під час перевірки встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив у приміщенні магазину (200 гр. горілки «Волинська»), чим порушено частину 4 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», про що складено акт перевірки НОМЕР_1 (а.с. 3-4). Даний факт порушення, а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив у приміщенні магазину, підтверджується фіскальним чеком НОМЕР_2 (а.с. 4), в якому відображено продаж: 0,2 х 9,00 горілки «Волинська»на суму 1 грн. 80 коп. магазином ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємця ОСОБА_1..

Відповідач відмовився від підписання акту НОМЕР_1, про що працівниками органу державної податкової служби складено акт відмови підписання матеріалів перевірки від 26 травня 2006 року (а.с. 5). Вищезазначені акти були направлені Позивачем Відповідачу рекомендованим листом НОМЕР_3 (а.с. 6; доказ направлення на а.с. 7).

За розглядом матеріалів перевірки рішенням Позивача про застосування фінансових санкцій НОМЕР_4 (а.с. 9) до Відповідача, згідно абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.. 00 коп. за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Рішення НОМЕР_5 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»станом на 9 січня 2007 року в судовому порядку Відповідачем не оскаржувалось.

Згідно частини 4 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Пунктом 1.3 Наказу Міністерства економіки України від 9 жовтня 2006 року № 309 у назві та пункті 1 Наказу № 219 від 24 липня 2002 року «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 680/6968, слова «громадське харчування»в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство».

Згідно пункту 1.5 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари -також на класи (перший, вищий, люкс).

З огляду на вищевказане, господарський суд дійшов до висновку, що магазин розташований за адресою АДРЕСА_1, та який належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 не є закладом (підприємством) ресторанного господарства (до 9 жовтня 2006 року -громадського харчування).

У відповідності до абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в разі порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» -1 700 гривень, у разі повторного протягом року порушення -3 400 гривень.

Відповідач частково сплатив фінансові санкції застосовані рішенням Позивача НОМЕР_4.

На момент подачі адміністративного позову до суду та станом на 9 січня 2007 року фінансові санкції у вигляді штрафу застосовані рішенням Позивача НОМЕР_4 в розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. Відповідачем не сплачені.

Доводи Відповідача про те, що його магазин є місцем громадського харчування та, по суті, магазином універсального асортименту товарів, з посиланням на те, що в магазині Відповідача є відведене місце, кімната обладнана столами, зручними стільцями -необґрунтовані, безпідставні і до уваги судом не беруться.

Суд не бере до уваги дозвіл Володимирецької районної санітарно-епідеміологічної станції від 24 жовтня 2002 року (а.с. 27) на яку Відповідач посилається, оскільки даної довідки недостатньо для проведення Відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Крім того даний дозвіл надано до внесення змін (згідно із Законом України від 18 листопада 2004 року N 2189-IV) до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Рішення НОМЕР_5 станом на 9 січня 2007 року в судовому порядку Відповідачем не оскаржувалось.

На підставі викладеного, позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача -приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_6 до державного бюджету на р/р 31119106600032 ВДК у Володимирецькому районі, код ЗКПО 22588620, УДК в Рівненській області, МФО 833017, код платежу 23030300 -1 300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. фінансових санкцій у вигляді штрафу.

3. Стягнути з відповідача -приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_6 в доход державного бюджету України 13 (тринадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Постанову направити сторонам у справі.

5. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..

Повний текст постанови оформлено та підписано 15.01.2007р.

Суддя