Рішення № 39229599, 10.06.2014, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1465/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого-судді: Хільчука І.І.,

секретаря Чернової О.А.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2014 року позивачка звернулася з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні її представник пояснив, що вона є власником 17/1000 частини нежитлових приміщень, площею 40,9 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1, а саме: приміщення ІІ-го поверху №4 площею 27,0 кв.м.; приміщення №5 площею 1,1 кв.м.; приміщення №6 площею 2,9 кв.м.; частина коридору IV площею 6,18 кв.м.; частина сходової клітки II площею 3,72 кв.м.. Дані приміщення належать їй на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом 10 грудня 2007 року, який зареєстрований в реєстрі за №Д-1069.

На початку березня 2014 року до неї надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі по тексту Відповідач-1), в якому зазначено, що Відповідач-1 придбав у власність нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу №646498, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрованим в державному реєстрі правочинів за №1307.

Крім того, в березні 2014 року до її нежитлових приміщень зайшли невідомі їй особи, які представились, що діють від імені Відповідача-1 та вимагали покинути займані нею приміщення, посилаючись на вищезазначений Договір купівлі-продажу, за яким Відповідач-1 є власником нежитлових приміщень площею 2380,9 кв.м., оскільки в подальшому ними буде проведено продаж її нежитлових приміщень.

Відповідно до показаного їй представниками Відповідача-1 копії Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №646498, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрованим в державному реєстрі правочинів за №1307, нею було виявлено, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі по тексту Відповідач-2) в особі провідного спеціаліста Климова А.Г. на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2012 року в справі №5010/143/2012-8/9 та на підставі Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28 вересня 2007 року за реєстраційним №Д-862, продав нежитлове приміщення площею 2380,9 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1, що належало Відповідачу-2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним №Д-701. Ціна даного Договору становить 3 213 564, 00 гривень.

Відповідач-2 продав разом із нежитловими приміщеннями, які перебували в іпотеці, її нежитлові приміщення (на яких жодних обтяжень немає), що призвело до порушення її законних прав власника майна.

Вважає, що Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №646498 укладений та посвідчений із грубим порушенням чинного законодавства України, а тому просить суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 2380,9 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 29 листопада 2013 року за № 646498 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1307.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, в тому числі і через засоби масової інформації, і від них не надійшло повідомлення про причини неявки, тому суд розглядає справу в заочному провадженні на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши обставини, на які представник позивачки посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 17/1000 частини нежитлових приміщень, площею 40,9 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1, а саме: приміщення ІІ-го поверху №4 площею 27,0 кв.м.; приміщення №5 площею 1,1 кв.м.; приміщення №6 площею 2,9 кв.м.; частина коридору IV площею 6,18 кв.м.; частина сходової клітки II площею 3,72 кв.м.. Дані приміщення належать їй на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом 10 грудня 2007 року, який зареєстрований в реєстрі за №Д-1069.

15 серпня 2007 року між Коломийською районною радою Івано-Франківської області та Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" був укладений Договір купівлі-продажу 80/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 2380,9 кв.м., які знаходяться в АДРЕСА_1. Даний Договір був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за №Д-701.

14 вересня 2007 року між Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дюран", ОСОБА_8, ОСОБА_9, Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальва", Коломийською районною радою було укладено Договір про виділ нерухомого майна в натурі, а саме нежитлових приміщень, які знаходяться в АДРЕСА_1. За умовами даного Договору про виділ нерухомого майна в натурі у Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" було припинено право спільної часткової власності на 80/100 часток нежитлової будівлі АДРЕСА_1 і в той же час відійшло до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" частка нежитлової будівлі площею 2380,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (п.5 та п.6 Договору про виділ нерухомого майна в натурі). Після чого, Приватному вищому навчальному закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було видано витяг про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення площею 2380,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 із визначеною часткою 1/1.

Тобто, Договір купівлі продажу за реєстраційним №Д-701 від 15 серпня 2007 року втратив свою чинність, як правовстановлюючий документ щодо право власності на нежитлові приміщення площею 2380,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.

Фактично, правовстановлюючим документом на вищезазначені приміщення став Договір про виділ нерухомого майна в натурі від 14 вересня 2007року.

27 вересня 2007 року між Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" та Відповідачем-2 був укладений Кредитний договір №LOS-КС-017, в забезпечення виконання якого було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28 вересня 2007 року за реєстраційним №Д-862. За даним договором Приватний вищий навчальний заклад "Коломийський коледж права і бізнесу" надав в іпотеку нежитлові приміщення загальною площею 2380,9 кв.м., які знаходяться в АДРЕСА_1, що належать позичальнику на підставі Договору про виділ нерухомого майна в натурі від 14 вересня 2007 року, зареєстрованого за №Д-799.

10 грудня 2007 року, за попередньої письмової згоди від 06 грудня 2007 року №19.00.00.08.0.0.0/874 Відповідача-2, був укладений між позивачкою та Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж права і бізнесу" Договір дарування 17/1000 частини нежитлових приміщень, загальною площею 40,9 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за №Д-1069. Відповідно, при укладенні Договору дарування були внесені приватним нотаріусом ОСОБА_6 зміни в правовстановлюючий документ - Договір про виділ нерухомого майна в натурі від 14 вересня 2007 року, а саме запис про посвідчення договору дарування.

Укладення Договору дарування від 10 грудня 2007 року та внесення відповідних записів до Договору про виділ нерухомого майна в натурі від 14 вересня 2007 року призвели до реального зменшення площі нежитлових приміщень переданих в іпотеку за Договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28 вересня 2007 року за реєстраційним №Д-862.

Даний факт знайшов своє підтвердження і в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2012 року в справі №5010/143/2012-8/9 (який зазначений в Договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29 листопада 2013 року), де в резолютивній частині зазначено про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення (цегла), загальною площею 2191,34 кв.м. (а не 2380,9 кв.м., як зазначено в оспорюваному Договорі), що становить 912/1000, а саме приміщення 1 поверху площею 143,9 кв.м. (а не 162,1 кв.м., як зазначено в оспорюваному Договорі), приміщення 2 поверху площею 544,74 кв.м. (а не 716,1 кв.м., як зазначено в оспорюваному Договорі), приміщення 3 поверху 752,6 кв.м., приміщення 4 поверху 750,1 кв.м., що розташовані в будівлі за адресою по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з укладенням від імені Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та зняттям з реєстраційного обліку в ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" предмету іпотеки, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LOS-КС-017 від 27.09.07 в розмірі 298 374,76 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти становить 2 383 954 грн. 66 коп.

Статтею 46-1 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва здійснює пошук у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. Дана норма знайшла своє відображення і в п. 1.7. Глави 2 Наказу від 22.02.2012 року N 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" де передбачено, що крім правовстановлюючого документа на житловий будинок, квартиру садибу та інше нерухоме майно, якщо воно підлягає реєстрації, долучається витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, всупереч статті 46-1 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні Договору купівлі-продажу №646498 від 29 листопада 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 не було належним чином перевірено подані Відповідачем-2 правовстановлюючі документи на нерухомість і відповідно внесено неправдиві відомості до посвідченого ним договору.

Виходячи з вище наведеного, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" продав разом із нежитловими приміщеннями, які перебували в іпотеці, нежитлові приміщення позивачки (на яких жодних обтяжень немає), що призвело до порушення її законних прав власника майна.

Приватним нотаріусом ОСОБА_3 при посвідченні Договору купівлі-продажу №646498 від 29 листопада 2013 року, крім порушень законодавства про нотаріат, також було порушено вимоги статті 658 ЦК України, де передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Тобто, Відповідач-2 не маючи достатніх правових підстав для відчуження особистого майна позивачки здійснив продаж нерухомого майна, яке належить іншим особам, а нотаріус не перевірив належним чином правовстановлюючі документи продавця.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Фактично, правочин укладений Відповідачем-2 є таким, що порушив конституційне право ОСОБА_2, передбачене статтею 41 Конституцією України та ст.. 321 ЦК України, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним .

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки оспорюваний договір укладений та посвідчений із порушенням чинного законодавства України, то суд приходить до висновку, що необхідно визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 2380,9 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 29 листопада 2013 року за № 646498 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1307.

Наведене стверджується: копією договору дарування 17/1000 часток нежитлових приміщень /а.с.8/, копією витягу з Державного реєстру правочинів /а.с.9/, копією витягу про державну реєстрацію прав /а.с.10/, копією повідомлення від 06.12.2007р. /а.с.11/, копією договору купівлі-продажу від 15.08.2007р. /а.с.12-13/, копією витягу з Державного реєстру правочинів /а.с.16/, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с.17/, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.22/, копією рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2012р. /а.с.23-25/, копією листа ТзОВ "Естейт Селлінг" /а.с.26/, копією паспорта /а.с.27/, копією договору про виділ нерухомого майна в натурі від 14.09.2007р. та копіями всіх документів, на підставі яких був посвідчений даний договір /а.с. 14-15, 35-102/, копією договору іпотеки від 28.09.2007р. та копіями всіх документів, на підставі яких був посвідчений даний договір /а.с.18-20, 103-134/.

На підставі ст.,ст. 215, 228, 321, 658 ЦК України, ст. 46-1 Закону України "Про нотаріат" та керуючись ст.,ст. 209, 218, 224-229, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 2380,9 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 29 листопада 2013 року за № 646498 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1307.

Заочне рішення може бути переглянуто Коломийським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 346/1465/14-ц.

Суддя Хільчук І. І.