Рішення № 39228282, 28.05.2014, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/6538/2012

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

28 травня 2014 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої одноособово судді Чебан Н.В.

при секретарі Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк" 23.05.2011 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 19.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ODXRRX12670635, та отримано ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.12.2008 року. Відповідачем було порушено умови зазначеного договору щодо належного виконання зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 37051,20 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість у розмірі 37051,20 грн. за кредитним договором № ODXRRX12670635 від 19.12.2007 року,а також судові витрати у розмірі 490,51 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав наведених в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ODXRRX12670635, який складається із заяви позичальника № ODXRRX12670635 та умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка")(Стандарт) (а.с.4,5-6).

Відповідно до умов договору, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 12000 грн. строком на 12 місяців з 19.12.2007 року по 19.12.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 30,0 грн. та єдинароазової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2000 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка")(Стандарт) строки.

В жовтні 2008р. Банк звернувся до Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою про видачу судового Наказу про стягнення суми боргу 12775,14грн. за період з 19.12.2007р. по 03.10.2008р. Сума заборгованості складалася з: заборгованості по кредиту -9091,11 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 446,11 грн.; заборгованість по комісії -180 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором -3057,92 грн.

Відповідач Судовий наказ в повному обсязі не виконала,згідно розрахунку станом на 30.07.2010 року заборгованість по вказаному договору складає: пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань -34930,76 грн.; штрафи відповідно до п.6.3 Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. (фіксована частина); штраф (відсоткова складова 1740,53.(а.с.3)

Суд вважає неспроможними посилення відповідача на ту обставину, що у відповідності до наказу від 11.11.2008р. заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 стягнута, однак у зв'язку із скрутним матеріальним становищем вона сплатила у 2008 році банку грошові кошти у розмірі 3300 грн., а у липні 2010 році останніх 10000 грн., оскільки видача судового наказу без повного його виконання відповідачем не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення(ч.3ст.551 ЦК України).

Пунктом 6.1 Умов визначено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальниксплачує банку пеню у розмірі 1,25% від суми просроченої заборгованості по кредиту за кожний день прос рочки, але не менше 1 гривні.(а.с.5-6)

Штрафи (фіксована частина та процентна складова) передбачені п.6.3 Умов та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобов'язань боржником.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 6.3. Умов штраф застосовується у випадку порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів. Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Пеня ж, в свою чергу, відповідно до п. 6.1. Умов сплачується при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менше 1 гривні.

Таким чином, штраф та пеня, відповідно до умов кредитного договору, настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року по справі №7-рп/2013 піддано конституційно-правовому аналізу правовідносин зі сплати пені що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування в якому зокрема робиться висновок про те, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року N 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Таким чином, з врахуванням вищевказаних обставин, до визначеного банком розміру неустойки в частині пені підлягає застосуванню ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки нарахований банком розмір пені значно перевищує заборгованість за кредитом у розмірі 12000 грн., тому розмір пені підлягає зменшенню до 15000 грн. Такий розмір неустойки відповідає вимогам закону і засадам розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 15000 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн, та штрафу (процентна складова) у розмірі 1740,53 грн., а також в частині стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 490,51 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 551, 610, 611,1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України і ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" ( код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 17240,53 грн.(сімнадцять тисяч двісті сорок гривень п'ятдесят три копійки), яка складається з:

-1500 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,

-500 грн. - штраф (фіксована частина);

-1740,53 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" ( код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299) судовий збір у розмірі 490,51 грн (чотириста дев'яносто гривень п'ятдесят одна копійка) на користь держави.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.В.Чебан