Вирок № 39225584, 16.06.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5576/13-к

Провадження № 1-кп/265/18/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Козлова Д.О.,

при секретарі Скоробогатько Г. О.,

за участі прокурорів Черних О. І., Діденко С. О., Коршун Г. В., Гарлика С. С., Ігнатоля Д. В.

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42013050000000125 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, який в місті Маріуполі мешкає АДРЕСА_1, та зареєстрований АДРЕСА_9, в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом голови ДПС у Донецькій області № 85-о від 14 березня 2012 року ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГВ ПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС.

Відповідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

За ст. 3 Податкового кодексу України податкове законодавство складається з Конституції України, цього Кодексу, … нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу ….

На підставі ст. 350 Податкового кодексу України податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:

350.1.1 приймають і реєструють заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснюють в установленому порядку їх перевірку і приймають щодо них передбачені законом рішення;

350.1.2 проводять відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції …;

350.1.4 вживають заходів щодо виявлення і розслідування злочинів…;

350.1.5 виявляють причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, вживають заходів до їх усунення.

Згідно до посадової інструкції, затвердженої 6 лютого 2013 року в. о. начальника Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС, з якою був ознайомлений ОСОБА_3, на заступника начальника відділу протидії незаконного обігу підакцизних товарів головного відділу податкової міліції, покладено обов'язки:

п. 2.2 по проведенню заходів щодо викриття злочинів у сфері оподаткування … та інших порушень чинного законодавства…;

п. 2.4 по оперативному супроводженню кримінальних справ…;

п. 2.7 по організації та проведенню заходів, в тому числі оперативно-розшукового характеру, направлених на виявлення та розкриття злочинів у сфері незаконного обігу підакцизних та інших товарів;

п. 2.23 по здійсненню організації пошуку, збору… інформації про: … злочинні схеми обігу підакцизних та інших товарів; товарні потоки, місця зберігання оптових партій підакцизних товарів ….

ОСОБА_3, будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, завдав істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, та з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними, для заволодіння чужого майна шляхом обману, за наступних обставин.

В середині лютого 2013 року до оперуповноваженого відділення протидії злочинам у базових галузях економіки відділу організації викриття податкових злочинів ГВ ПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС, ОСОБА_4, звернулись ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які працювали у ТОВ «ПСМК Оріс», виконуючи підрядні роботи на ПАТ «ММК імені Ілліча», згідно договору-підряду № 4423 від 9 грудня 2011 року, та повідомили про невиплату їм заробітної плати службовими особами ТОВ «ПСМК Оріс», вказавши також, що їм та ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вказаному підприємстві, де вони не були офіційно працевлаштовані, видавали заробітну плату, що могло свідчити про наявність у діях службових осіб ТОВ «ПСМК Оріс» ознак ухилення від сплати обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування.

Однак ОСОБА_4 без відібрання відповідної заяви та реєстрації кримінального правопорушення, без внесення цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у порушення п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочав дослідчу перевірку, у ході якої відібрав пояснення у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також отримав від ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_12 оригінали їх тимчасових перепусток на територію ПАТ «ММК імені Ілліча».

22 березня 2013 року ОСОБА_4, з метою подальшої перевірки отриманих відомостей, проведення якої повинні проводити співробітники відділення протидії злочинам у базових галузях економіки, що передбачено п. п. 2.1.1, 2.1.2 Положення про відділення протидії злочинам у базових галузях економіки відділу організації викриття податкових злочинів головного відділу податкової міліції Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС, згідно яких основними завданнями є здійснення заходів щодо запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, здійснення, відповідно до законодавства, оперативно-розшукової діяльності, проведення заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків, приблизно об 13-00 год. прибув до офісу ТОВ «ПСМК Оріс», розташованого в місті Маріуполі по вулиці Доменній 35, де усно викликав до податкової міліції заступника директора з економічних питань ТОВ «ПСМК Оріс», ОСОБА_13, яка по телефону про це повідомила головного інженера ТОВ «ПСМК Оріс», ОСОБА_1

Про виклик до податкової міліції ОСОБА_13 розповіла своїй матері, ОСОБА_14, яка порадила звернутися до співробітника податкової міліції, ОСОБА_3, що мешкає по сусідству в квартирі АДРЕСА_2, з метою з'ясування причин виклику.

ОСОБА_13, отримавши від ОСОБА_14 номер мобільного телефону ОСОБА_3, зателефонувала останньому та попросила того з'ясувати причину виклику до податкової міліції, на що ОСОБА_3 погодився.

ОСОБА_3, зустрівшись з ОСОБА_4, з яким підтримував дружні взаємовідносини, у приміщенні ГВ ПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС, розташованої в м. Маріуполі по вул. 130 Таганрозької дивізії 114, отримав інформацію про наявність у ОСОБА_4 не внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріалу перевірки стосовно службових осіб ТОВ «ПСМК Оріс», що може свідчити про наявність у діях службових осіб ТОВ «ПСМК Оріс» ознак кримінального правопорушення.

Володіючи вказаною інформацією, розуміючи, що ці матеріали можна використати на власний розсуд, ОСОБА_3 вирішив заволодіти належними службовим особам ТОВ «ПСМК Оріс» грошовими коштами шляхом повідомлення вказаним особам неправдивих відомостей про те, що він може вирішити питання про не притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб ТОВ «ПСМК Оріс», хоча у дійсності прийняття відповідного рішення за результатами перевірки входило до компетенції відділу викриття злочинів у базових галузях економіки ГВ ПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області, до якого він не відносився.

Переслідуючи вказану мету, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_13, що у співробітників податкової міліції знаходяться заяви від робітників ТОВ «ПСМК Оріс» щодо порушення трудового та податкового законодавства, що передбачає кримінальну відповідальність, повідомивши їй неправдиві відомості, що він може вирішити питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності за умови передачі йому 8000 доларів США.

У зв'язку з цим ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_3 про те, що працевлаштування та інші фінансові питання, пов'язані з робітниками ТОВ «ПСМК Оріс» належать не до її компетенції, а до компетенції головного інженера вказаного товариства, ОСОБА_1, тому саме з останнім потрібно вирішувати це питання, а після цього ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_1 вимоги ОСОБА_3

27 березня 2013 року ОСОБА_1 з метою з'ясування вимог ОСОБА_3 за попередньою домовленістю зустрівся з останнім біля готелю «Гранд-Готель», розташованого в місті Маріуполі по пров. Короленко 6, де в ході зустрічі, що відбулась близько 16-00 год. у автомобілі «Рено Флуенс» державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 підтвердив ОСОБА_1 раніше заявлені ОСОБА_13 вимоги щодо передачі йому грошових коштів, зменшивши суму до розміру в 7000 доларів США, повідомивши неправдиві відомості про те, що він може вирішити питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності керівників ТОВ «ПСМК Оріс».

5 квітня 2013 року в ході зустрічі, яка відбулась приблизно об 11-25 год. у автомобілі «Рено Флуенс» державний номерний знак НОМЕР_1 біля будинку 106 по вул. 130 Таганрозької дивізії у м. Маріуполі, ОСОБА_3 підтвердив ОСОБА_1 свої вимоги, зажадавши передачі йому грошових коштів у сумі 7000 доларів США 8 квітня 2013 року.

Того ж дня ОСОБА_3, користуючись дружніми взаємовідносинами з ОСОБА_4, для ознайомлення попросив надати йому матеріали перевірки щодо ТОВ «ПСМК Оріс», на що ОСОБА_4, погодившись, передав ОСОБА_3 вказані матеріали, що складалися з пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також оригіналів тимчасових перепусток ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 на територію ПАТ «ММК імені Ілліча».

8 квітня 2013 року ОСОБА_3, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, завдаючи істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що виразилось у підриві престижу та авторитету органів податкової служби, пересуваючись на автомобілі «Рено Флуенс» державний номерний знак НОМЕР_1 з вулиці 130 Таганрозької дивізії Орджонікідзевського району міста Маріуполя до проспекту Будівельників 154, домовився із ОСОБА_1 зі згоди ОСОБА_13 про передання грошових коштів через мати останньої, ОСОБА_14, яка є сусідкою ОСОБА_3 Приблизно об 9-00 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 матеріали перевірки щодо ТОВ «ПСМК Оріс», як гарантію не притягнення до кримінальної відповідальності керівництва ТОВ «ПСМК Оріс», залишивши собі оригінали тимчасових перепусток на територію ПАТ «ММК імені Ілліча» ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 Однак отримати від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50 000 грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності керівників ТОВ «ПСМК Оріс» ОСОБА_3 не встиг з причин, що не залежали від його волі, бо був затриманий працівниками правоохоронних органів при виході з тамбуру квартири.

ОСОБА_3, не визнаючи своєї провини, вказував, що він працював заступником начальника з протидії незаконному обігу підакцизних товарів в Орджонікідзевській податковій інспекції міста Маріуполя. Від своєї дружини 22 березня 2013 року дізнався, що з ним бажає зустрітись ОСОБА_13, донька їх сусідів по тамбуру. Оскільки раніше батьки ОСОБА_13 допомогли йому з ремонтом у ванній кімнаті, то він погодився допомогти їй. Вона йому повідомила, що ОСОБА_4 запросив її до податкової, тому вона просила його дізнатись, в чому справа. Від ОСОБА_4 він дізнався, що було виявлено порушення трудового законодавства фірмою «Оріс», де керівником є ОСОБА_13, бо є заборгованість по виплаті заробітної плати. Наступного дня зустрівшись із ОСОБА_13, він їй повідомив, що необхідно заплатити працівникам заробітну плату, та що робітники написали відповідні заяви. Від неї він дізнався, що вона є заступником по економічним питанням, а не керівником фірми, тому це питання вона не може самостійно вирішити. Тому на прохання останньої він погодився поспілкуватися з ОСОБА_1 27 березня 2013 року, який з її слів відповідав за цю заборгованість. Домовившись про зустріч з представником фірми «Оріс», ОСОБА_1, він зустрівся з ним неподалік від «Гранд Готель» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. Він розповів суть питання останньому, а потерпілий сказав, що йому потрібен час назбирати гроші. В розмові ОСОБА_4 він повідомив, що усі борги виплатять робітникам фірми «Оріс». Вдруге зустрівшись з ОСОБА_1 біля кафе «Пивна міра», він повідомив ОСОБА_1, що у того є час до п'ятниці, щоб вирішити питання по працівникам «Оріс». При цьому тоді жодних розмов про розмір грошової суми не було. Також він не говорив ОСОБА_1 про свою посаду. Згодом від ОСОБА_4 в один з робочих днів він дізнався, що працівники «Оріс» вже нервують, бо їм так й не сплатити гроші. Він зустрівся з ОСОБА_13, якій повідомив, що працівники збираються писати скарги в прокуратуру на керівників фірми «Оріс», а ОСОБА_1 йому сказав, що готовий виплатити борг по заробітній платі. Дізнавшись від ОСОБА_4, що працівники «Оріс» ще не звертались до прокуратури, він передав цю інформацію ОСОБА_1, який пообіцяв приїхати з грошима в понеділок, 8 квітня 2013 року. Натомість потерпілий його просив видати документи, які перебували в нього щодо фірми «Оріс». Він просив, щоб при переданні грошей була ОСОБА_13, щоб уникнути провокацій з боку ОСОБА_1, однак вона того дня уїхала з міста, тому він спочатку відмовлявся їй допомагати. Однак вона запропонувала передати гроші через її мати. В п'ятницю він завчасно забрав папку з заявами працівників фірми «Оріс» у ОСОБА_4, щоб ознайомити з нею ОСОБА_1. З ОСОБА_1 він зустрівся 8 квітня 2013 року біля кафе «Пивна міра». ОСОБА_1 підсів до нього у машину. Від ОСОБА_13 він дізнався, що вона не проти, щоб гроші були передані через її матір. При цьому ОСОБА_1 розмовляв також з ОСОБА_13, після чого погодився на це. Коли він спитав у ОСОБА_1, чи є в нього гроші, той відповів, що він привіз усі гроші. Коли вони приїхали до його будинку, він сказав, щоб ОСОБА_1 забрав пакет з грошима, який той залишив у машині ОСОБА_3. Піднявшись на шостий поверх, він подзвонив до сусідів, однак ті не відчинили. Тоді він запропонував зайти до нього, щоб узяти папку з заявами працівників «Оріс». Він віддав у своїй квартирі папку з документами ОСОБА_1, який перебував у зальній кімнаті. В папці був 5-й додаток та ще щось. Зазначив при цьому, що в папці були лише копії пропусків працівників «Оріс», а оригіналів при цьому не було. Однак, коли він побачив папку в руках у ОСОБА_1, то там виявилось декілька оригіналів пропусків працівників фірми «Оріс», які він туди не клав. Від ОСОБА_1 він дізнався, що у пакеті 50, та ще 4 той повинен був докласти. Він здивувався, чому така сума, однак не спитав у ОСОБА_1. Коли вони стали виходити з квартири та він закрив двері у квартиру, та, перебуваючи в тамбурі, пакет з грошима залишався у руках ОСОБА_1. При цьому, коли відбулось затримання його працівниками СБУ, він побачив, що ОСОБА_1 вийшов з працівниками СБУ з цим пакетом з тамбуру, сів у ліфт та поїхав униз. Вказував, що він не домовлявся з потерпілим про 7000 доларів США, бо розмова була про 7000 грн. боргу робітникам ТОВ «ПСМК Оріс». Зазначав, що при проведенні обшуку двері у квартиру були зачинені, хто залишався у тамбурі у цей час невідомо, тому будь-хто міг у подальшому пакет з коробкою з під кофе, в якій згодом було знайдено гроші в сумі 50000 грн., покласти у тамбур, бо під час обшуку люди заходили та виходили з його квартири. На кухні знайшли пропуски працівників фірми «Оріс», які вважає, що туди поклав ОСОБА_1, бо він заходив на кухню, перед тим, як вони з ним стали виходити з квартири, де їх затримали у тамбурі. При проведенні обшуку він казав, що йому потрібен адвокат, однак ніхто на це не зважив, вказавши, що він обійдеться без захисника, хоча у цей час його дружина через двері у коридор казала, що уклала угоду з адвокатом. Згодом, не закінчивши обшук в квартирі вони пішли проводити обшук у тамбур після того, як ОСОБА_35 хтось зателефонував. При цьому гроші були знайдені у тамбурі на полиці, хоча суд дозвіл надавав на проведення обшуку у його житлі, до якого не відноситься тамбур. Після того як виявили гроші, обшук не було завершено у іншій частині квартирі. Вказував, що так й не були притягнуті до відповідальності представники «Оріс» за заборгованість по заробітній платі та за виплату зарплати в конвертах. Він же планував лише передати гроші від ОСОБА_1 для ОСОБА_13 для виплати боргу працівникам фірми «Оріс». Вказував, що про суму в 7000 грн. він дізнався від ОСОБА_13, яку він повинен був передати матері ОСОБА_13.

Потерпілий ОСОБА_1 вказував у судовому засіданні, що він працював на посаді головного інженера ТОВ «ПСМК Оріс» міста Краматорськ. ОСОБА_13 в свою чергу працювала заступником директора з економіки. До ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_13, бо він був уповноважений по вирішенню питань, що стосувалися робіт «ПСМК Оріс» в місті Маріуполі на «ММК імені Ілліча», від якої дізнався, що на один з офісів «ПСМК Оріс» навідався представник податкової міліції, ОСОБА_4, який повідомив, що підприємство має проблеми з заборгованості працівникам. Оскільки в той час підприємство мало труднощі з виплатою заробітної плати, то він зрозумів, що податкова міліція бажала порушити справу з заборгованості з виплати зарплати працівникам підприємства. Від ОСОБА_13 він дізнався, що є ОСОБА_3, який працює у податковій міліції, в якого можна довідатись, що за справи в податковій міліції. Він дізнався від ОСОБА_13, що та зустрілась з ОСОБА_3, від якого дізналась, що вирішення питання в податковій для ТОВ «ПСМК Оріс» вартуватиме 8000 доларів США. Оскільки він непокоївся про кримінальне переслідування з боку податкової міліції, то звернувся до СБУ для фіксації переговорів з ОСОБА_3. Він зустрічався один на один з ОСОБА_3, зустріч з яким організувала ОСОБА_13, в ході розмови з яким він домовився про передання хабарю ОСОБА_3. В перше зустрівся наприкінці березня 2013 року. На зустрічі від ОСОБА_3 він дізнався, що з заявами до податкової звернулись працівники, що не були працевлаштовані на «ПСМК Оріс», з вимогою виплатити їм заробітну плату. На цій зустрічі ОСОБА_3 підтвердив йому, що вартість питання коштує 8000 доларів США. Питання про виплату заробітної плати працівникам з ОСОБА_3 не обговорювалось взагалі, бо питання стояло щодо порушення кримінальної справи відносно керівників ТОВ «ПСМК Оріс». Він попросив відстрочки в обвинуваченого на неділю, а згодом домовився зменшити розмір суми до 7000 доларів США, бо батьки ОСОБА_13 були сусідами обвинуваченого. Він вдруге зустрівся з обвинуваченим, якого попросив дати час для того, що зібрати гроші. Домовились організувати передання грошей на ранок понеділка 8 квітня 2013 року. В свою чергу від ОСОБА_3 він повинен був отримати зібрані документи щодо ТОВ «ПСМК Оріс». З метою організації фіксування передачі грошей його співробітники СБУ та прокуратури оглянули в присутності понятих, перерахували гроші в сумі 50 000 грн., усі номіналом по 500 грн., прилаштували аудіо- та відеофіксацію. Зустрілись із ОСОБА_3 в робочий час біля кафе «Пивна міра», що неподалік від податкової Орджонікідзевського району міста Маріуполя. Він під'їхав на власній машині, після чого пересів у машину під керуванням ОСОБА_3. Обвинувачений тоді запропонував проїхати до батьків ОСОБА_13, де запропонував йому передати гроші матері ОСОБА_13. Оскільки документи від працівників фірми «Оріс» були вдома у ОСОБА_3, то вони удвох поїхали до обвинуваченого додому. ОСОБА_3 у машині запропонував йому покласти гроші у коробку з-під кофе, що була в пакеті. ОСОБА_1 це зробив. Гроші до цього були у нього в барсетці. Коли машина зупинилась біля дев'ятиповерхового будинку він вийшов з машини, узявши з собою пакет з грошима, що були вже в коробці. Вони удвох піднялись на шостий поверх, зайшли у квартиру ОСОБА_3, який йому запропонував кофе. Одразу в тамбурі квартири він віддав пакет з грошима ОСОБА_3, який обвинувачений узяв у руки. Однак обвинувачений грошей не перераховував. У зальній кімнаті ОСОБА_3 віддав йому заяви від шістьох працівників «ПСМК Оріс», що звернулись до податкової. Щодо грошей ОСОБА_3 запитав, чи в пакеті усе, на що він відповів, що тут усього повинно бути 54, бо він отримав від керівництва 50, а доложив своїх ще 4, хоча в коробці насправді було лише 50000 грн. При цьому оригінали пропусків осіб, які написали заяви до податкової, ОСОБА_3 залишив собі, для того, щоб повернути потім ці документи, після того як ОСОБА_1 перед своїм керівництвом відчитається. Що зробив ОСОБА_3 з пакетом з грошима, він не знає. Після цього вони вбулися у тамбурі, у нього залишалась папка з заявами, яку йому передав ОСОБА_3. Де при цьому був пакет з грошима він не знає, бо не бачив. Коли ОСОБА_3 відкрив двері у коридор, то обвинуваченого затримали працівники СБУ. Запевняв при цьому, що ОСОБА_3 8 квітня 2013 року при ньому жодного разу не дзвонив та не намагався подзвонити сусідам по тамбуру. У подальшому з працівниками фірми «ПСМК Оріс» розрахувались по заробітній платі.

Показання ОСОБА_1 підтверджуються заявою від 29 березня 2013 року, зареєстрованою в СБУ, за якою він просив притягнути до відповідальності ОСОБА_3 за вимагання в потерпілого 7000 доларів США (т. 1, а. с. 33-34).

Свідок ОСОБА_13 вказувала, що коли вона перебувала у відрядженні в м. Дніпропетровську, до офісу ТОВ «ПСМК Оріс» їй повідомними, що прийшов працівник податкової міліції, який запропонував зустріч в податковій міліції. Її мати запропонувала дізнатись у сусіда матері, ОСОБА_3, що за питання виникло у податкової інспекції до підприємства. Вона зателефонувала ОСОБА_3, який пообіцяв дізнатись в чому справа. Потім вона від ОСОБА_3 дізналась, що ситуація по підприємству погана, тому необхідно питання вирішувати, бо працівники звинувачують у невиплаті їм заробітної плати, про що він дізнався від ОСОБА_4. Від ОСОБА_3 вона дізналась, що вирішення цього питання вартує 8000 доларів США. Вона дуже здивувалась, бо це були великі гроші. Однак він її завірив, що це серйозне питання, бо передбачена кримінальна відповідальність за невиплату зарплати для керівництва підприємства. Оскільки питання по виплаті заробітної плати не входять до її компетенції вона вирішила зв'язатись з ОСОБА_1, який ці питання контролював. ОСОБА_1 погодився на умови ОСОБА_3 та повідомив їй, що треба час, щоб зібрати гроші. Він також попросив її організувати йому зустріч з обвинуваченим. Після зустрічі з ОСОБА_3 ОСОБА_1 повідомив їй, що він згоден вирішувати це питання через ОСОБА_3, та попросив ще раз домовитись про зустріч з обвинуваченим, бо запропонована сума є нормальною. ОСОБА_1 запевнив її у тому, що ситуація складна, тому необхідно погодитись на умови обвинуваченого. Від ОСОБА_3 вона дізналась, що вона потрібна при передані грошей, однак вона повідомила, що 8 квітня 2013 року вона буде у відрядженні, тому не зможе бути присутньою, тому вона запропонувала передати гроші через своїх батьків. Потім від матері вона дізналась по телефону, що до неї ніхто не приходив, грошей не передавав, а напроти, якісь люди оточили тамбур, не випускаючи та не впускаючи нікого. Вона була посередником у перемовинах між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, бо непокоїлась про можливе переслідування з боку податкової міліції, а також про можливе зростання суми більше ніж 8000 доларів, що дізналась від ОСОБА_3, який повідомив їй, що у заявах працівників фігурує також її прізвище. Куди повинні були піти кошти в сумі 8000 доларів США вона не знає. Вона повідомила своїй матері про суму в 8000 доларів. Однак згодом ця сума була зменшена до 7000 доларів США, про що вона вже дізналась від ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_14 вказувала, що вона є матір'ю ОСОБА_13, від якої дізналась, що приходили представники податкової до фірми «Оріс». Вона запропонувала дізнатись у ОСОБА_3, сусіда свідка по тамбуру, з якого приводу викликають ОСОБА_13. Від доньки, яка розмовляла з обвинуваченим, вона згодом дізналась, що претензій до неї не буде, та це питання повинен вирішувати ОСОБА_1. Про суму в 8000 доларів вона дізналась від доньки. Коли ОСОБА_13 перебувала у відрядженні, донька подзвонила їй та повідомила, що ОСОБА_1 повинен передати гроші в сумі 8000 доларів їй. Вона на це погодилась, бо ОСОБА_13 попросила прийняти гроші, які привезе ОСОБА_1. Однак того дня ОСОБА_1 так й не з'явився. Згодом вона побачила, як у тамбурі з квартирою ОСОБА_3, знаходяться незнайомі люди, оточивши обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_4 вказував у судовому засіданні, що працював оперуповноваженим щодо викриття злочинів в базових галузях економіки, однак у червні 2013 року звільнився з податкової. ОСОБА_3 добре знає, бо працював із ним сім років. В березні 2013 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_5, який повідомив, що працює на ТОВ «Оріс», де йому платити зарплату в конвертах. ОСОБА_5 вказував, що він працює бригадиром у цій фірмі, тому у підпорядкуванні його ще робітники. Від нього він дізнався, що з ним не розрахувались по заробітній платі з кінця 2012 року. Хоча це питання не входило до відома свідка, оскільки він займався злочинами у сфері ухилення від сплати податків, інші порушення податкового законодавства, натомість він погодився допомогти ОСОБА_5, якого попросив зібрати заяви від працівників ТОВ «Оріс». Він повинен був передати документи від ОСОБА_5 до слідчого податкової міліції, щоб ці заяви були зареєстровані в ЄРДР, однак цього не зробив. Від ОСОБА_5 він дізнався про розташування офісу в місті Маріуполі, куди він навідався, запропонувавши з'явитись керівника фірми в місті Маріуполі, ОСОБА_13, до податкової, щоб з'ясувати, чи дійсно порушуються права працівників фірми «Оріс», бо при невиплаті заробітної плати підприємство ухиляється від сплати податків, що також контролювалось відділом, де працював свідок. Однак у запропонований день ОСОБА_13 не з'явилась. Згодом до нього підійшов ОСОБА_3, який поцікавився про те, навіщо він викликав ОСОБА_13. Він розповів по дружбі ситуацію ОСОБА_3, від якого він дізнався, що ОСОБА_13 його сусідка, яка попросила з'ясувати причину її виклику до податкової. Він розповів ОСОБА_3, що в нього маються заяви від працівників фірми «Оріс», яким не було виплачено заробітну плату. ОСОБА_3 натомість його попрохав не турбувати поки ОСОБА_13. В п'ятницю ОСОБА_3 попросив його дати йому ознайомитися з документами, які були в свідка. Він надав обвинуваченому документи по дружбі, бо той пообіцяв повернути їх, коли закінчяться вихідні дні. В цій папці знаходились заяви від працівників фірми «Оріс», яким не виплачувалась зарплата, інформація щодо фірми «Оріс», пропуски працівників. Вказує, що жодних домовленостей ані з працівниками фірми «Оріс», ані з ОСОБА_3, щодо будь-якої винагороди за його допомогу, не було. Він лише запропонував ОСОБА_3 передати ОСОБА_13, щоб та виплатила заробітну плату працівникам. Оскільки він захворів у понеділок, то куди ділась папка з документами, переданими ОСОБА_3, він не знає, а згодом він дізнався, що ОСОБА_3 під слідством.

Свідок ОСОБА_18 вказував, що він попросив свого знайомого ОСОБА_4, який працював у податковій інспекції допомогти ОСОБА_5 у повернені боргу по заробітній платі. Після від ОСОБА_5 він дізнався, що ОСОБА_4 пообіцяв допомогти ОСОБА_5.

ОСОБА_5 вказував, що він не знає взагалі ОСОБА_3, бо звертався до ОСОБА_4 в лютому 2013 року за допомогою у поверненні заробітної плати, бо працював на фірмі «Оріс» неофіційно, яка йому та іншим працівникам заборгувала зарплату. ОСОБА_4 брав з його та інших працівників заяви, в яких робітники розписувались, обіцяв допомогти в повернені грошей. З ОСОБА_4 його познайомив ОСОБА_18. Усього заборгованість по бригаді була близька 22 000 грн. В подальшому він дізнався, що іншого працівника податкової схопили на отриманні хабаря. Згодом фірма «Оріс» перед ним розрахувалась по зарплаті. Додавав, що декілька робітників передали ОСОБА_4 свої пропуска, щоб підтвердити факт працевлаштування.

Свідок ОСОБА_12 вказував, що він працював на фірмі «Оріс», де йому не платили заробітну плату. При цьому на фірмі він не був працевлаштований. ОСОБА_5, який був майстром сказав, щоб він передав свій пропуск на завод імені Ілліча, де вони працювали, щоб спробувати повернути зароблені гроші. Вважав при цьому, що ОСОБА_13 є співвласником фірми, яка йому заборгувала. Разом з ОСОБА_5 звернувся по допомогу разом з ще декількома працівниками, яким заборгували зарплату до знайомого ОСОБА_5, який працював у податковій інспекції. Згодом йому виплатити гроші в сумі 3-4 тисячі грн.

Свідок ОСОБА_6 пояснив у судовому засіданні, що він працював на фірмі «Оріс», де йому заборгували заробітну плату. На вказаній фірмі не був офіційно працевлаштований, хоча їм видавали пропуска на завод «Ілліча». Заборгували йому близька 4,5-5 тисяч грн. Вказує, що він та ще декілька працівників фірми писали заяви працівнику податкової міліції, щоб той допоміг у виплаті заробітної плати, за пропозицією ОСОБА_5. Однак до тепер гроші йому не виплатили.

Свідок ОСОБА_8 зазначав, що він також працював на фірмі «Оріс», де йому заборгували зарплату, яку видавали на руки, неофіційно. Він звернувся до одного працівника податкової разом із іншими такими робітниками за допомогою. Так він написав заяву за зразком, який йому надав ОСОБА_5 У подальшому йому гроші виплатили.

Свідок ОСОБА_7 вказував, що він працював неофіційно на фірмі «Оріс», де йому виплачували заробітну плату в конвертах. Однак згодом перестали платити, тому він разом з ОСОБА_5 звернувся разом із іншими працівниками до робітника податкової міліції, якого звали ОСОБА_4, де він писав заяву в березні 2013 року, де вказував, що мається борг по заробітній платі. Тоді йому заборгували близька 2000 грн. При цьому заяви фактично писав ОСОБА_4, а він лише її підписував. ОСОБА_4 при цьому вказував, що буде намагатися їм допомогти. До вказаного працівника податкової звернулись сім працівників фірми «Оріс», а заяву писали десь троє людей. До теперішнього часу з ним не розрахувалась по боргу з заробітної плати.

Свідок ОСОБА_10 вказував, що він працював на фірмі «Оріс», яка йому заборгувала зарплату, де він однак не був працевлаштований. Він разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ходив до робітника податкової інспекції, який обіцяв допомогти у поверненні заробітної плати в сумі 4000 грн. При цьому він безпосередньої ніяких заяв не писав, а лише був присутнім в податковій. В подальшому йому частково виплатили борг по зарплаті.

Свідок ОСОБА_21 вказував, що він очевидцем подій не був, все що йому відомо, він знає зі слів своєї дружини та доньки. Не заперечував, що до цього допомагав ОСОБА_3 при ремонті в ванній кімнаті обвинуваченого, за що той був вдячний.

Свідок ОСОБА_22 вказував, що до нього зверталась ОСОБА_13 по телефону, де вказувала, що до неї приходив працівник податкової, який говорив, що фірма «Оріс» заборгувала зарплату робітникам. Коли вона звернулась до керівництва, воно дало добро для вирішення питання з податковою. Це питання повинен був вирішувати ОСОБА_1. Вона також йому казала, що за допомогою з цього питання вона зверталась до сусіда своїх батьків. При цьому вартість питання становила 7-8 тис. доларів США зі слів ОСОБА_13, тобто сума хабаря за вирішення питання з податковою міліцією.

Свідок ОСОБА_23 вказував, що працював начальником відділу протидії злочинам в базових галузях економіки податкової інспекції Орджонікідзевського району міста Маріуполя. Вказаний відділ займався по старому КПК України контролем та виявленням фактів непрацевлаштування робітників. Однак за новим КПК у такому випадку реєструється виявлений факт та передається слідчому прокуратури міста Маріуполя для проведення розслідування. При цьому не заперечував, що у них в звітах досі присутня графа обліку злочинів, де люди отримують гроші у конвертах. Від ОСОБА_24 він дізнався у понеділок 8 квітня 2013 року, що затримали ОСОБА_3 При звернені громадян з відповідними заявами до податкової його повідомляють, після чого він ставить до відома керівника податкової, після чого такі матеріали передаються слідчому. Вказував, що до нього ОСОБА_4 не звертався з відповідними заявами. Вказував, що співробітники його відділу не мали права відбирати такі заяви у громадян, бо це повноваження чергового у податковій. Також вказав, що документи з одного відділу податкової не могли потрапити до іншого відділу податкової без дозволу керівництва. Також зазначав, що не могли зберігатись незареєстровані матеріали у робітників податкової, бо усі документи реєструються.

Свідок ОСОБА_24 вказував, що він працював заступником начальника відділу протидії злочинам в базових галузях економіки. 8 квітня 2013 року проводився обшук в кабінеті ОСОБА_4 Підтвердив, що до обліку злочинів за ст. ст. 172-175 КК України також віднесено до контролю відділу. Однак у той момент таких фактів відділ не виявляв з початку 2013 року.

Свідок ОСОБА_25 вказував, що він працював начальником з протидії незаконному обігу підакцизних товарів в Орджонікідзевській податковій інспекції міста Маріуполя. 8 квітня 2013 року в приміщені податкової проводився обшук в кабінеті ОСОБА_3 Він дізнався, що ОСОБА_3 затримали, проводили обшук в його квартирі. В 8-30 год. 8 квітня 2013 року обвинувачений йому дзвонив, вказуючи, що він затримається, бо йому необхідно було відвести мати до лікаря. Підтвердив суду, що при надходженні до податкової заяв від громадян про отримання грошей у конвертах працівникам його відділу такі матеріали не розподіляються.

Свідок ОСОБА_26 вказував, що він був понятим при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_3, де були в тамбурі знайдені гроші в сумі 50000 грн. купюрами по 500 грн. та пропуски. Обшук проводився у присутності обвинуваченого іншого понятого слідчого та декількох співробітників СБУ, один з яких проводив відеофіксацію. Перед проведенням обшуку у його присутності в квартирі в місті Маріуполі було оглянуто потерпілого та гроші, які йому передавались. Гроші при цьому переписувались та фотографувались. Складався протокол, в якому він розписувався. Вказував, що при обшуку квартири ОСОБА_3 у тамбур двері були зачинені. Хто там був у той час він не знає. Підтвердив, що гроші знайшли в коробці, яка була в пакеті, який знаходився на полиці тамбуру. Підтвердив також, що після телефонного дзвінку працівнику СБУ, вони пішли проводити обшук в тамбур. Гроші, які знайшли в тамбурі, знову перерахували, все запакували та опечатали.

З протоколу проведення негласної слідчої дії від 21 травня 2013 року згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області № 1722 від 2 квітня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних телефонів № НОМЕР_2 відносно ОСОБА_3, що підтверджується відомостями Апеляційного суду Донецької області, із застосуванням спеціальної техніки було проведено з 3 квітня 2013 року по 1 травня 2013 року зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та зроблено вибіркову роздруківку розмов ОСОБА_3, з яких слідує, що ОСОБА_13 в телефонній розмові із ОСОБА_3 запевнює обвинуваченого, що ОСОБА_1 повинен передати щось у понеділок. Також ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_3 про передання чогось на понеділок. 7 квітня 2013 року ОСОБА_3 домовляється з ОСОБА_13 про те, щоб ОСОБА_1 у понеділок передав щось батькам ОСОБА_13 При цьому у судовому засіданні було відтворено на магнітному носії інформації (реєстр № 2482) зафіксовані телефонні розмови з мобільного телефону ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 265, т. 3, а. с. 41-46).

У судовому засіданні також були відтворені повністю розмови з мобільного телефону ОСОБА_3 № НОМЕР_2, що зберігаються на магнітному носії інформації № 2482.

З протоколу проведення негласної слідчої дії від 21 травня 2013 року згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області № 1721 від 2 квітня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільних телефонів № НОМЕР_3 відносно ОСОБА_13, що підтверджується відомостями Апеляційного суду Донецької області, із застосуванням спеціальної техніки було проведено з 3 квітня 2013 року по 1 травня 2013 року зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та зроблено вибіркову роздруківку розмов ОСОБА_13, з яких слідує, що ОСОБА_13 в розмові з якимось чоловіком озвучує суму, яку необхідно буде передати в понеділок, в розмірі 8 у. о. При розмові ОСОБА_13 із своєю матір'ю, вона попросила ОСОБА_14, щоб ОСОБА_1 передав гроші через неї ОСОБА_3 Також в розмові із ОСОБА_14 мати ОСОБА_13 повідомила, що вона намагалась вийти у тамбур з квартирою ОСОБА_3, однак в тамбурі перебував якийсь невідомий чоловік, який їй вказав повернутись у квартиру, при цьому в тамбурі більше нікого не було. В розмові з ОСОБА_14 остання називає ОСОБА_13 суму в розмірі 8000 доларів, як таку, яку повинен був передати їй ОСОБА_1 При цьому у судовому засіданні було відтворено на магнітному носії інформації (реєстр № 2501) зафіксовані телефонні розмови з мобільного телефону ОСОБА_13 (т. 1, а. с. 265, т. 3, а. с. 15-40).

У судовому засіданні також були відтворені повністю розмови з мобільного телефону ОСОБА_13 № НОМЕР_3, що зберігаються на магнітному носії інформації № 2501.

За протоколом тимчасового вилучення від 19 квітня 2013 року у ОСОБА_1 було вилучено «Материалы нарушения трудового и налогового законодательства должностными лицами ООО «ПСМКС Орис» ОКПО 37747487» (т. 1, а. с. 152-167).

З оглянутої в судовому засіданні папки «Материалы нарушения трудового и налогового законодательства должностными лицами ООО «ПСМКС Орис» ОКПО 37747487» вбачається, що у ній містяться листи реєстрації інформації платника податків ТОВ «ПСМК Оріс» (сім аркушів), копії тимчасових пропусків на ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12, заяви від ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, за якими перелічені особи вказували, що вони працювали неофіційно на ТОВ «ПСМК Оріс» та отримували заробітну плату неофіційно.

Згідно висновку експерта № 274 від 30 квітня 2013 року рукописи в наданих на дослідження документах в поясненні ОСОБА_5 (починається та закінчується словами «ОСОБА_5 … готовятся все необходимые документы»); в поясненні ОСОБА_7 (починається та закінчується словами «ОСОБА_7 … ОСОБА_29») - були виконані ОСОБА_4 (т. 3, а. с. 92-98).

Відповідно до протоколу тимчасового вилучення від 8 квітня 2013 року було вилучено особову справу ОСОБА_3 № 421 (частина 1, частина 2, частина 3, частина 5), архівні матеріали на ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 144-145).

На підставі п. п. 2.8, 2.11 Положення про відділ протидії незаконному обігу підакцизних товарів головного відділу податкової міліції Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС до функцій керівництва віднесено передачу за належністю заяв, повідомлень з ознаками кримінального правопорушення в разі їх надходження; викриття злочинів, що вчиненні посадовими особами великих платників податків та інших бюджетоутворюючих підприємств (т. 3, а. с. 238-245).

З відповіддю від 19 червня 2013 року вбачається, що ГВ ПМ Маріупольської ОДПІ у Донецькій області ДПС матеріали перевірки у відношенні посадових осіб ТОВ «ПСМК Оріс» не реєструвались (т. 1, а. с. 168).

З висновку № 36 службової перевірки відносно ОСОБА_4 від 25 червня 2013 року вбачається, що ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 214 КПК України не провівши заходи щодо реєстрації повідомлення про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 172, 212 КК України, розпочав перевірку щодо посадових осіб ТОВ «ПСМК Оріс» щодо порушень трудового та податкового законодавства (т. 3, а. с. 173-176).

За протоколом проведення негласної слідчої дії від 6 квітня 2013 року згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області № 1722 від 2 квітня 2013 року про аудіо-, відеоконтроль особи, що підтверджується відомостями Апеляційного суду Донецької області, із застосуванням спеціальної аудіо- та відеотехніки було проведено аудіо- та відеоконтроль зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 5 квітня 2013 року з 11-25 год. до 11-31 год. З протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 погоджується на пропозицію ОСОБА_3, щоб не порушувалась кримінальна справа, а гроші потерпілий привезе в понеділок, на що ОСОБА_3 погодився (т. 1, а. с. 265, т. 3, а. с. 12-14).

В судовому засіданні було відтворено зазначений аудіо- та відеоконтроль на носії інформації, флеш-карта № 2477.

Відповідно до протоколу огляду від 8 квітня 2013 року за участю ОСОБА_1 та понятих, ОСОБА_26 та ОСОБА_30, було проведено огляд грошових коштів в сумі 50 000 грн. для використання у викритті протиправної діяльності співробітників податкової міліції в місті Маріуполі Донецької області, а саме: грошових купюр номіналом по 500 грн. в кількості 100 штук, які були оглянуті та передані ОСОБА_1 для подальшої передачі співробітникам податкової міліції в місті Маріуполі Донецької області (т. 1, а. с. 53-88).

З протоколу проведення негласної слідчої дії від 10 квітня 2013 року згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області № 1722 від 2 квітня 2013 року про аудіо-, відеоконтроль особи, що підтверджується відомостями Апеляційного суду Донецької області, із застосуванням спеціальної аудіо- та відеотехніки було проведено аудіо, відеоконтроль зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 8 квітня 2013 року з 8-46 год. до 9-23 год. З протоколу також вбачається, що під час бесіди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було вирішено поїхати до батьків ОСОБА_13, сусідів ОСОБА_3, яким ОСОБА_1 повинен був щось віддати, а ОСОБА_3, в свою чергу, зі своєї квартири повинен був віддати якісь документи ОСОБА_1 При цьому вони домовились, що ОСОБА_3 привезе назад ОСОБА_1, а з телефонної розмови з ОСОБА_13, остання погодилась на це та вказувала, що її мати буде вдома. Вже у квартирі ОСОБА_3 потерпілий каже, що в нього 50 та він ще 4 доклав, тому повинно бути 54. ОСОБА_3 при цьому відав якісь документи ОСОБА_1 про порушення податкового законодавства. Після відкриття замку ОСОБА_3 був затриманий, а ОСОБА_1 вийшов у під'їзд (т. 1, а. с. 265, т. 3, а. с. 4-10).

В судовому засіданні було відтворено зазначений аудіо- та відеоконтроль на носії інформації, флеш-карта № 2478.

За ухвалою слідчого судді Ворошиловського районного суду міста Донецька, ОСОБА_31, було надано дозвіл на проведення обшуку в житлі ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_2, з метою знаходження та вилучення документів, грошових коштів, інших джерел, що мають суттєве значення для з'ясування обставин злочину та встановлення осіб, причетних до нього (а. с. 95-96).

Згідно до протоколу обшуку від 8 квітня 2013 року за участі підозрюваного ОСОБА_3 слідчим, ОСОБА_32, на підставі ухвали слідчого судді від 4 квітня 2013 року за участі слідчого, Шумейка Р. І , трьох співробітників СБУ та двох понятих, ОСОБА_26 та ОСОБА_30, із застосуванням відеофіксації з використанням 5-х флеш-картах, було проведено обшук АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_3 повідомив про відсутність в житловому приміщенні грошових коштів, які б не належали йому або членам його родини. При цьому в протоколі зазначено, що при обшуку кухні на верхній шафі було знайдено та вилучено три посвідчення: на ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 В протоколі також зазначено, що при проведенні обшуку тамбуру квартири у поліетиленовому пакеті було знайдено металеву банку, в якій були грошові кошти купюрами номіналом 500 грн. в кількості 100 штук на суму 50000 грн., які було оглянуто та вилучено. При обшуку також було вилучено мобільний телефон ОСОБА_3 марки «ЕлДжі»; поліетиленовий пакет чорного кольору, з якої було вилучено коробку з грошовими коштами; металева коробка, з якої були вилучені грошові кошти; поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому була коробка з газетами; металева коробка, з якої були вилучені газети; газети, які були вилучені з коробки; ультрафіолетовий детектор. ОСОБА_3 в протоколі обшуку зауважив, що грошові кошти були знайдені у загальному коридорі, та не належать йому або членам його родини (т. 1, а. с. 97-101).

За висновком експерта від 22 травня 2013 року № 118 вбачається, що слід пальця руки найбільшим розміром 10х9 мм, який виявлено на поверхні стінки банки, яку вилучено 8 квітня 2013 року під час проведення обшуку в тамбурі біля входу в АДРЕСА_2, ймовірно залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_3 (т. 3, а. с. 70-86).

При цьому суд зазначає, що відповідно до ілюстрацій до висновку експертизи, а також, враховуючи оглянуті в судовому засіданні речові докази, серед яких також дві банки, вилучені при обшуку в тамбурі квартири ОСОБА_3, ймовірний слід пальця руки обвинуваченого експертом був винайдений на банці, з якої при обшуку було вилучено газету.

На підставі ч. 5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку, тому посилання захисту на те, що обшук після вилучення грошових коштів в тамбурі квартири ОСОБА_3 не був продовженим, не заслуговують на увагу.

За ч. 1 ст. 236 КПК України для участі в проведенні обшуку може бути запрошений захисник та інші учасники кримінального провадження.

Згідно до ч. 8 ст. 236 КПК України особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

Суд зазначає, що за п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, також відноситься забезпечення права на захист.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника та на участь захисника у проведенні допиту й інших процесуальних дій.

При цьому при перегляді в судовому засіданні 5-х флеш-карт, на яких зафіксовано проведення обшуку АДРЕСА_2, судом було встановлено, що ОСОБА_3 будучи ознайомлений зі своїми правами, як підозрюваний, при проведенні вказаної процесуальної дії прохав слідчих, які проводили обшук, надати йому захисника, що слідчими було проігноровано та не занесено до протоколу обшуку.

Суд таким чином дослідивши перелічені матеріали встановив, що слідчим, який проводив у квартирі ОСОБА_3 обшук, не запросив обвинуваченому захисника, незважаючи на те, що останній цього вимагав, не забезпечивши таким чином його права на захист, яке в даному випадку повинно були виражатись у можливості ОСОБА_3 мати захисника за першою вимогою в проведенні процесуальної дії.

Згідно ст. 233 ч. 2 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Також при перегляді у судовому засіданні зазначених 5-х флеш-карт суд встановив, що під час проведення процесуальної дії слідчий Шумейко Р. І., а також один із співробітників СБУ, неодноразово залишали квартиру ОСОБА_3 та повертались, а двері з тамбуру до квартири при цьому залишались прикритими, однак не зачиненими. Окрім цього з відеоперегляду вбачається, що один із співробітників СБУ декілька разів безперешкодно розмовляв по мобільному телефону, а після останньої такої розмови обшук у квартирі було перервано та учасники слідчої дії перейшли до обшуку тамбуру.

Суд на підставі зазначеного встановив, що під час проведення обшуку було порушено порядок проведення слідчої дії, бо слідчими не було заборонено учасникам слідчої дії залишати місце обшуку, розмовляти по мобільних телефонах.

При цьому суд встановив, що грошові кошти були винайдені у тамбурі до квартири АДРЕСА_2, що не перебуває у володінні ОСОБА_3 за змістом ст. 233 КПК України, дозвіл на проведення обшуку якого не було надано слідчим суддею.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тому суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод такі діяння, як, по-перше, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, а, по-друге, порушення права особи на захист.

В суду також виникає сумнів щодо обставин потрапляння та перебування у тамбурі до квартири ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 50 000 грн., вилучених там 8 квітня 2013 року, бо під час проведення обшуку в квартирі ОСОБА_3 поза увагою слідчих перебував тамбур, до якого мали доступ особи, що не приймали участь у зазначеній слідчій дії, що було доведено дослідженими доказами у справі.

Таким чином, оскільки всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи, суд визнає вилучені під час проведення обшуку грошові кошти в сумі 50 000 грн. номіналом 500 грн. в кількості 100 штук, а також протокол обшуку від 8 квітня 2013 року в частині, що стосується вилученого майна в тамбурі до квартири АДРЕСА_2, де саме ОСОБА_3 заявлялось клопотання про надання йому захисника, як недопустимі докази, тобто такі, що були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також з порушенням суттєвих умов судового дозволу на обшук та порядку проведення такої слідчої дії.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368 КК, а за відповідними частинами статей 190 та 364 КК як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявності до того підстав - й за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК.

Прокурор, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 1 КК України, вважав доведеним, що обвинувачений скоїв завершений злочин за ст. 190 ч. 1 КК України, однак дослідивши та оцінивши докази по справі суд не погоджується з такою позицією обвинувача, бо вважає, що ОСОБА_3 скоїв незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, оскільки стороною обвинувачення не було доведено факт того, що ОСОБА_3 свій злочинний умисел на заволодіння чужими грошима вважав доведеним до кінця.

Так, з огляду на те, що у судовому засіданні не було належними та допустимими доказами доведено факт передання ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 000 грн., бо з відеоперегляду аудіо- та відео контролю ОСОБА_3 під час проведення негласної слідчої дії 8 квітня 2013 року не підтверджується факт передання зазначеної грошової суми обвинуваченому, то суд вважає, що органами досудового слідства помилково кваліфіковані дії ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 1 КК України, як за закінчений злочин.

Тому дії обвинуваченого повинні бути кваліфіковані з урахуванням ч. 3 ст. 15 КК України, як незакінчений замах на злочин, передбачений ст. 190 КК України, бо в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Суд при цьому погоджується із захистом щодо необґрунтованого застосування прокурором таких кваліфікуючих ознак за скоєння ОСОБА_3 злочину, передбаченому ст. 364 ч. 1 КК України, як «з метою одержання неправомірної вигоди для себе».

Відповідно до ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Однак на момент скоєння ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України, диспозиція даної статті не передбачала таку кваліфікуючу ознаку як «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе», а містила іншу кваліфікуючу ознаку - «з корисливих мотивів».

На підставі переліченого підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 364 ч. 1 КК України кваліфікуючої ознаки «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе».

При цьому суд не погоджується з захистом щодо відсутності ознак злочину в діях ОСОБА_3, передбачених ст. 364 ч. 1 КК України, тому дії останнього по висунутому обвинувачення за ст. 364 ч. 1 КК України повинні містити кваліфікуючу ознаку «з корисливих мотивів», бо подальші зміни внесені до ст. 364 КК України не скасували злочинність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Суд також вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 364 ч. 1 КК України кваліфікуючу ознаку «заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян», бо при розгляді кримінального провадження не було добуто жодних доказів об'єктивного існування порушення таких прав з боку ОСОБА_3

Суд при цьому відхиляє посилання захисту на те, що не було дозволу в органів досудового розслідування на проведення негласних слідчих дій з аудіо- та відеофіксації 5 квітня 2013 року та 8 квітня 2013 року розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_3, бо в матеріалах кримінального провадження маються відомості про надання таких дозволів слідчим суддею Апеляційного суду Донецької області (т. 1, а. с. 265).

Суд також відхиляє посилання захисту на невідповідність постанов про заміну групи прокурорів за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_3, на тій підставі, що зазначений у деяких постановах номер кримінального провадження не відповідав дійсності, бо за змістом вказаних постанов заміна групи прокурорів відбувалась саме за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_3 за № 42013050000000125.

Суд зазначає, що під час слухання справи не була підтверджена версія захисту про те, що ОСОБА_13 хвилювалась за те, щоб її чоловіка не притягнули до відповідальності за незаконне носіння зброї, як своєрідний важіль тиску на останню з боку слідства по справі.

Версія ж ОСОБА_3 про те, що він лише допомагав повернути заробітну плату працівникам ТОВ «ПСМК Оріс» не була підтверджена дослідженими у сукупності доказами за кримінальним провадженням.

При прослуховуванні в судовому засіданні телефонних розмов з мобільних номерів ОСОБА_3, ОСОБА_13 та ОСОБА_4, а також перегляді відеофіксації 5 квітня 2013 року та 8 квітня 2013 року, не було підтверджено версії захисту про те, що ОСОБА_3 у порушення свої службових обов'язків, безкорисно намагався допомогти ОСОБА_13 сплатити заборговану заробітну плату працівникам ТОВ «ПСМК Оріс».

Натомість у судовому засіданні обвинувачений не зміг пояснити, чому він не здійснив усіх заходів для реєстрації заяв працівників «ПСМК Оріс» про кримінальне правопорушення, як того вимагає від нього закон, чому грошові кошти для сплати боргу по зарплаті працівникам «ПСМК Оріс» повинні були передаватись ОСОБА_1 саме через нього ОСОБА_13, та яка безпосередньо роль ОСОБА_3 у цьому полягала.

При цьому показання ОСОБА_3 з приводу того, що він дзвонив своїм сусідам у двері 8 квітня 2013 року, щоб передати гроші, нібито адресовані працівникам «ПСМК Оріс», спростовуються показаннями допитаних в суді ОСОБА_14 та ОСОБА_1, які чітко вказали, що ОСОБА_3 не дзвонив та не робив спроб потрапити до своїх сусідів по тамбуру 8 квітня 2013 року, що також було підтверджено негласним відеоконтролем особи від 8 квітня 2013 року, переглянутим у судовому засіданні.

Тому суд вважає показання ОСОБА_3 такими, що є його способом захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Суд встановив, що доводи захисту про необхідність прийняття виправдувального вироку відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням за ст. ст. 364 ч. 1, 15 ч. 3 - 190 ч. 1 КК України були спростовані дослідженими доказами.

Таким чином, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати: за ч. 1 ст. 364 КК України, бо він, будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, використав владу всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам; а також за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 190 КК України, бо він скоїв незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості злочинів, дані про особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_3 скоїв злочини, які відносяться за ступенем тяжкості до злочинів невеликої тяжкості. При цьому обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається уперше, відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 розглядом справи не винайдено.

На підставі викладеного суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання в вигляді обмеження волі у межах санкції статті кримінального закону.

При цьому суд враховує, що обвинувачений багато років віддав службі у податковій міліції, де характеризувався виключно з позитивного боку, який за місцем проживання також характеризується позитивно. Суд зазначає, що ОСОБА_3 одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також хвору мати, ОСОБА_34

З урахуванням переліченого, враховуючи невелику ступінь тяжкості злочинів, особу обвинуваченого та обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На підставі того, що обвинувачений не визнав свою провину за скоєння злочину у сфері службової діяльності, а також із корисливих мотивів, суд, керуючись положеннями ст. 77 КК України, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та штрафу.

В судовому засіданні ОСОБА_3 відмовився від застосування до нього положень Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року.

Речові докази: протокол негласних слідчих дій від 10 квітня 2013 року аудіо- та відеоконтролю особи від 8 квітня 2013 року, протокол негласних слідчих дій від 6 квітня 2013 року аудіо- та відеоконтролю особи від 5 квітня 2013 року, з флеш-накопичувачами до них за № № 2477 та 2478; протокол негласних слідчих дій від 21 травня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону ОСОБА_13, протокол негласних слідчих дій від 21 травня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону ОСОБА_3, протокол негласних слідчих дій від 21 травня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону ОСОБА_4, з компакт-дисками до них за № № 2482, 2483 та 2501; п'ять флеш-карт з відеозаписом обшуку від 8 квітня 2013 року тамбуру та квартири ОСОБА_3; касети зі зразками усної мови свідків ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, підлягають подальшому зберіганню при кримінальній справі;

особова справа ОСОБА_3, що складається з чотирьох томів та архівних матеріалів, підлягає поверненню до Державної податкової інспекції;

вилучені під час обшуку в тамбурі квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року грошові кошти в сумі 50 000 грн. купюрами номіналом 500 грн. в кількості 100 штук та передані на зберігання до УСБУ в Донецькій області за квитанцією № 168 від 4 червня 2013 року, які були видані за касовим ордером № 216 від 5 квітня 2013 року УСБУ в Донецькій області для використання під час проведення негласних слідчих дій, необхідно залишити в УСБУ в Донецькій області;

вилучені під час обшуку в квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року портативний детектор «ПРО-4Р» та мобільний телефон «ЕлДжі» підлягають поверненню ОСОБА_3;

вилучені під час обшуку в тамбурі квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року дві металеві банки та два поліетиленових пакета підлягають знищенню;

вилучені під час обшуку в квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року оригінали тимчасових пропусків на ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_6, та «Материалы нарушения трудового и налогового законодательства должностными лицами ООО «ПСМКС Орис» ОКПО 37747487» разом з титульним листом, необхідно зберігати при кримінальній справі.

У кримінальному провадженні маються документально підтверджені витрати на проведення експертиз в сумі 2783,73 грн., які на підставі ст. ст. 118, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертного закладу.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч. 1, 15 ч. 3 - 190 ч. 1 КК України, та призначити покарання ОСОБА_3:

за ст. 364 ч. 1 КК України в вигляді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік, та зі штрафом в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн.;

за ст. ст. 15 ч. 3 - 190 ч. 1 КК України в вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання в вигляді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік, та зі штрафом в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом випробувального терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого в період випробувального терміну повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Призначені засудженому додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на 1 (один) рік та штрафу в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн., підлягає виконанню та обчисленню з моменту набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід засудженому в вигляді застави, визначеної ухвалою слідчого судді Ворошиловського районного суду міста Донецька від 10 квітня 2013 року в сумі 22940 грн. та внесеної 11 квітня 2013 року на рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області, після набрання вироком законної сили скасувати, а суму застави повернути заставодавцю.

Речові докази: протокол негласних слідчих дій від 10 квітня 2013 року аудіо- та відеоконтролю особи від 8 квітня 2013 року, протокол негласних слідчих дій від 6 квітня 2013 року аудіо- та відеоконтролю особи від 5 квітня 2013 року, з флеш-накопичувачами до них за № № 2477 та 2478; протокол негласних слідчих дій від 21 травня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону ОСОБА_13, протокол негласних слідчих дій від 21 травня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону ОСОБА_3, протокол негласних слідчих дій від 21 травня 2013 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону ОСОБА_4, з компакт-дисками до них за № № 2482, 2483 та 2501; п'ять флеш-карт з відеозаписом обшуку від 8 квітня 2013 року тамбуру та квартири ОСОБА_3; касети зі зразками усної мови свідків ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, - зберігати при кримінальній справі;

особову справу ОСОБА_3, що складається з чотирьох томів та архівних матеріалів, - повернути до Державної податкової інспекції;

вилучені під час обшуку в тамбурі квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року грошові кошти в сумі 50 000 грн. купюрами номіналом 500 грн. в кількості 100 штук та передані на зберігання до УСБУ в Донецькій області за квитанцією № 168 від 4 червня 2013 року, які були видані за касовим ордером № 216 від 5 квітня 2013 року УСБУ в Донецькій області для використання під час проведення негласних слідчих дій, - залишити в УСБУ в Донецькій області;

вилучені під час обшуку в квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року портативний детектор «ПРО-4Р» та мобільний телефон «ЕлДжі», - повернути ОСОБА_3;

вилучені під час обшуку в тамбурі квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року дві металеві банки та два поліетиленових пакета - знищити;

вилучені під час обшуку в квартири ОСОБА_3 8 квітня 2013 року оригінали тимчасових пропусків на ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_6, а також «Материалы нарушения трудового и налогового законодательства должностными лицами ООО «ПСМКС Орис» ОКПО 37747487» разом з титульним листом, - зберігати при кримінальній справі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Донецькій області витрати на проведення експертиз (№ 145 від 17 червня 2013 року, № 274 від 30 квітня 2013 року, № 118 від 22 травня 2013 року, № 109 від 8 травня 2013 року) в загальному розмірі 2783,73 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя