Вирок № 39225141, 02.06.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13438/13-к

Категорія 46

1-кп/295/31/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Зіневич І.В.

з участю секретарів Безкоровайної О.Т., Никончук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12013060380001530 від 26.04.2013р. стосовно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бровари Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта незакінчена вища, до арешту проживав АДРЕСА_1, раніше судимий 10.12.2007року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.1 ст.115КК України на 13 років позбавлення волі

за ч.2 ст.345КК України

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Пазюри С.О., Потійчук О.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи засудженим 10.12.2007р. Шевченківським районним судом м.Києва за ч.1 ст.115КК України на 13 років позбавлення волі та з 14.07.2012року відбуваючи покарання в Житомирській виправній колонії (№4) вчинив умисний злочин за наступних обставин.

26 квітня 2013року ОСОБА_1 згідно плану етапування, затвердженого Державним Департаментом пенітенціарної служби, повинен був етапуватися до Стрижівської виправної колонії Вінницької області. Тому цього ж дня, близько 20 години працівники колонії, в тому числі ОСОБА_4, прибули до гуртожитку №1 Житомирської виправної колонії (№4), щоб доставити засудженого ОСОБА_1 до міжзонного КПП для подальшого етапування до Стрижівської виправної колонії Вінницької області. Прибувши в гуртожиток, ОСОБА_4 в присутності інших працівників запропонував засудженому ОСОБА_1 прослідувати з працівниками колонії до КПП. Однак ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ОСОБА_4 являється працівником Житомирської виправної колонії (№4), почав поводити себе агресивно та з невідомих причин умисно наніс удар головою (лобною ділянкою) в область обличчя, а саме перенісся ОСОБА_4, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця, садна на спинці носу, перелому кісток спинки носу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав і пояснив, що 26.04.2013р. працівники колонії повідомили його про етапування в Стрижівську виправну колонію для лікування. На що заперечив, мотивуючи тим, що вже там був, однак необхідного лікування не отримав і був там побитий. Про відмову їхати на лікування просив працівників колонії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повідомити керівництво установи. Останній запевнив, що зателефонує начальнику. Пішов до гуртожитку №1 колонії. Туди за ним прийшли ОСОБА_5 та чергова зміна колонії близько 8 осіб. Коли знаходився в локальному приміщенні ОСОБА_5 запитав чи він зібрався, щоб їхати. Знову відмовився їхати на лікування, просив дати можливість написати відмову, однак не дали це зробити. ОСОБА_4 наказав надягти на нього наручники. Потім став відходити до гуртожитку та знову пропонував працівникам колонії, які стали йти за ним, написати відмову їхати на лікування. Прийшовши до гуртожитку, чергова зміна працівників колонії стала кругом нього. Просив не застосовувати до нього силу, дати можливість написати відмову. Але вони накинулись на нього, намагалися одягнути наручники, стали крутити руки, бити по ногам. (Про нанесення йому тілесних ушкоджень скаржився прокурору). Щоб не одягнули наручники пригнувся до підлоги. Коли піднімався та випрямлявся ненавмисно вдарив затилком своєї голови в ніс черговому ОСОБА_5, який стояв позаду. В ході конфлікту наручники на нього не одягнули. В якому стані після нанесення ним удару був ОСОБА_5 не бачив, оскільки після цього конфлікту чергова зміна пішла. Ці події відбувалися ввечері 26.04.2013р. Про можливість нанесення тілесних ушкоджень потерпілому в такий саме спосіб, як вчинив він (ненавмисно, задньою частиною голови в обличчя особи, яка стоїть позаду того, що піднімається та закидає голову) свідчить і публікація та фотознімки в газеті «Сегодня» про отримання спортсменами на змаганнях по боротьбі аналогічних травм, а саме розсічення носа.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненні злочину, його винність у вчиненні інкримінованого злочину доведена та підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4, дав показання про те, що згідно плану етапування засуджений ОСОБА_1 мав етапуватися для лікування до Стрижівської виправної колонії, про що останньому було завчасно повідомлено черговим офіцером та запропоновано з'явитися на міжзонне КПП. ОСОБА_1 відмовився прибути, сказав, що напише заяву про відмову. Останньому надавався час для написання заяви та збору речей. Близько 20 години 26.04.2013р. він разом із черговою зміною колонії в складі якої були ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 прибули на гуртожиток №1 ЖВК (№4) щоб вияснити причину відмови та доставити засудженого ОСОБА_1 до міжзонного КПП для подальшого етапування до Стрижівської виправної колонії. Під час спілкування в локальній дільниці біля гуртожитку із ОСОБА_1, останній відмовився пройти на етапування, мотивуючи тим, що у Стрижівській колонії, де він раніше був, не буде належного лікування. На пропозицію пройти до медичної частини колонії засуджений також відмовився. ОСОБА_12 дали папір для написання відмови, однак останній заявив, що таку заяву напише на гуртожитку. Коли підійшли до гуртожитку пропонував пройти в кабінет для написання заяви, однак ОСОБА_1 відмовився. Під час спілкування в гуртожитку ОСОБА_1 поводив себе агресивно, висловлював погрози, кричав, щоб до нього не підходили, що буде відбиватися, що нікуди не поїде, відмовлявся писати заяву про відмову. Події відбувалися в гуртожитку, де було багато інших засуджених. Під час спілкування стояв навпроти ОСОБА_1, чергова зміна колонії стояли поза ним, наказу надягнути наручники не давав. Потім не очікувано ОСОБА_1 умисно вдарив своєю головою (лобною частиною) в область його перенісся, втратив рівновагу, пішла кров з носа і впав. Після цього колеги відвели його в медичну частину колонії, де надали медичну допомогу. Засуджений ОСОБА_1 залишився в приміщенні гуртожитку.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що у вечірній час 26.04.2013р. разом із іншими працівниками чергової зміни ЖВК(№4) прийшов до гуртожитку №1 колонії, щоб супроводити засудженого ОСОБА_1 до міжзонного КПП для етапування до Стрижівської виправної колонії. Під час спілкування чергового ОСОБА_5 із засудженим, останньому було запропоновано пройти до міжзонного КПП. ОСОБА_1 відмовився виходити з гуртожитку, став відходити до натовпу засуджених, заявляючи, що в Стрижівській колонії немає медичних засобів і його не вилікують, відмовлявся туди їхати. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_1 пройти в медчастину і написати відмову, однак той відмовлявся виходити з гуртожитку, направився йти в бік засуджених. ОСОБА_1 зрозумів, що його будуть насильно тягнути, став викрикувати, що нікуди не піде. Розпочалася суперечка в ході якої працівники колонії намагалися переконати засудженого йти на міжзонне КПП, щоб виконати розпорядження про його етапування. Він, ОСОБА_4, ОСОБА_11 стояли поряд з ОСОБА_1, інші працівники підходили до них. В ході спілкування була мова про наручники, але такі до засудженого не застосовували, наказу такого ОСОБА_5 не давав, однак ОСОБА_1 продовжував поводити себе агресивно. Коли ОСОБА_5 стояв біля ОСОБА_1 на відстані витягнутої руки, останній різко підплигнувши вдарив своєю головою її лобною частиною в ніс ОСОБА_5 і той впав. Побачивши це, ОСОБА_1 став кричати, що якщо ще хтось підійде до нього, то отримає теж саме. Оскільки у ОСОБА_5 з носу стала йти кров чергова зміна повела його до медичної частини, залишивши гуртожиток.

Свідок ОСОБА_8 показав, що у вечірній час 26.04.2013р. разом із іншими працівниками чергової зміни ЖВК(№4) знаходився в гуртожитку №1 колонії для супроводу засудженого ОСОБА_1 до між зонного КПП для етапування до Стрижівської виправної колонії. Під час розмови черговий ОСОБА_5 пропонував засудженому слідувати на етап, однак той відмовився, заявив, що буде писати відмову. Домовились, що засуджений напише відмову, в кабінеті начальника дільниці. В гуртожиток йшов за ОСОБА_1 весь черговий наряд, останній кричав, що його силою хочуть етапувати, що не дасть це зробити. Про застосування фізичної сили до ОСОБА_1 наказу не було, однак в ході спілкування, виникла суперечка між ОСОБА_1 та працівниками колонії з приводу етапування останнього, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 був завчасно повідомлений про етап. Бачив, як засуджений ОСОБА_1 підплигнувши, вдарив своїм лобом в обличчя ОСОБА_5, який стояв навпроти засудженого.

Свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що ввечері 26.04.2013р. в складі чергової групи ЖВК(№4) був біля приміщення гуртожитку №1 житлової зони колонії, щоб супроводити засудженого ОСОБА_1 на міжзонне КПП для етапування. Засуджений відмовлявся від етапування в іншу колонію. Йому пропонували пройти в медчастину на обстеження, однак він також відмовився. ОСОБА_4 та ОСОБА_11 пропонували ОСОБА_1 зайти в приміщення кабінету начальника дільниці та написати відмову, на що той відмовився, говорив на підвищених тонах, агресивно, нікуди не хотів іти, пішов до приміщення гуртожитку. За ним зайшли працівники колонії ОСОБА_5 та ОСОБА_11, а він (ОСОБА_9) залишився стояти на східцях біля входу в гуртожиток. Через невеликий проміжок часу, хтось із колег повідомив, що ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5. Коли зайшов в приміщення, побачив ОСОБА_5, в якого з носа текла кров.

Свідок ОСОБА_7 показав, що був присутнім під час конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на території гуртожитку №1 коли ОСОБА_5 запропонував засудженому їхати на етап, але той відмовився. Про таку відмову ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 написати заяву в кабінеті начальника дільниці, але знову прозвучала відмова. ОСОБА_1 поводив себе зухвало, ставав в «стойку». В ході розмови коли ОСОБА_5 стояв перед ОСОБА_1, останній підплигнув та навмисно вдарив своєю головою в область носа ОСОБА_5, від чого той впав. Це все сталося раптово, такого ніхто не очікував. Бачив цей удар, так як знаходився за 1,5 м від ОСОБА_5 з ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_11 ствердив, що 26.04.2013р. повідомляв ОСОБА_1 про його етапування в іншу колонію, пропонував зібрати речі та слідувати на міжзонне КПП, однак той відмовився, про що доповів черговому ОСОБА_5. У вечірній час цього ж дня в складі чергової групи колонії був присутнім в локальній дільниці гуртожитку №1 коли черговий ОСОБА_5 пропонував засудженому ОСОБА_1 зібрати речі та слідувати на міжзонне КПП для етапу, на що останній відмовився, посилаючись на те, що не бажає їхати на лікування, так як в Стрижівській колонії погано лікують. ОСОБА_1 пропонували, щоб пройшов медогляд і написав відмову на етапування, однак відмовився та став йти до гуртожитку. За засудженим пішли ОСОБА_5, він та інші працівники із чергової зміни. Черговий ОСОБА_5 намагався владнати конфлікт, пропонував ОСОБА_1 написати заяву про відмову. Але той відмовлявся збирати речі, не бажав іти до медчастини, заявляючи, що його хочуть насильно вивезти з колонії. Такою поведінкою можливо хотів вчинити бунт в гуртожитку, де знаходилися і інші засуджені. Коли під час розмови він та ОСОБА_5 стояли біля ОСОБА_1, останній плигнув до ОСОБА_5 і наніс один удар своєю головою лобною ділянкою в перенісся ОСОБА_5, який стояв обличчям до засудженого. Від удару ОСОБА_5 впав, на обличчі з'явилася кров.

Свідок ОСОБА_13 дав показання про те, що разом із ОСОБА_1 відбував покарання в ЖВК(№4). 26.04.2013р. знаходився в локальному приміщенні куди прийшов ОСОБА_1 та повідомив, що його хочуть везти в Стрижівську колонію на лікування і що буде писати відмову, так як там вже був і його там побили. Коли через 30-40 хвилин прийшла чергова зміна колонії ОСОБА_1 говорив, що хоче написати відмову, просив ОСОБА_5 повідомити керівництво колонії, що не бажає їхати, незабаром між ними виникла суперечка. Працівники колонії зайшли в приміщення гуртожитку, ОСОБА_1 став відходити. ОСОБА_4 заявляв про застосування наручників до обвинуваченого. Чи застосовували силу до ОСОБА_1 не знає, бачив лише, що ОСОБА_11 наніс один удар ногою по нозі ОСОБА_1 і той нагнувся. Піднімаючись, ОСОБА_1 вдарив задньою частиною голови в обличчя ОСОБА_5, який стояв позаду, від чого останній впав та бачив на обличчі ОСОБА_5 кров.

Свідок ОСОБА_14 показав, що в квітні 2013р. разом із ОСОБА_1 відбував покарання в ЖВК(№4). Був присутнім коли в локальну дільницю гуртожитку заходив ОСОБА_5 і говорив ОСОБА_1 збиратися на етап, на що той відмовився, заявляв, що напише відмову. Чув як ОСОБА_5 двічі наказував одягнути наручники на ОСОБА_1, але такі не застосовували. ОСОБА_1 став відходити в хол гуртожитку, за ним працівники чергової зміни. До ОСОБА_1 підходили працівники колонії ОСОБА_8 та на імя ОСОБА_7, які намагалися застосувати фізичний вплив на обвинуваченого. ОСОБА_4 стояв позаду ОСОБА_1. Не бачив чи наносив ОСОБА_1 удар по ОСОБА_5, але бачив як ОСОБА_1 піднімався. Вважав, що можливо ОСОБА_1 збили з ніг, і як піднімався міг вдарити своїм затилком в область носа ОСОБА_5. Бачив як у ОСОБА_5 з носа йшла кров. Не чув, щоб ОСОБА_1 хтось погрожував.

Свідок ОСОБА_15 показав, що познайомився із ОСОБА_1 коли відбував покарання в ЖВК(№4). Коли приходив до одного знайомого засудженого на гуртожиток №1, чув конфлікт між ОСОБА_1 та працівниками колонії коли ОСОБА_1 відмовлявся їхати на етап. Бачив як останній піднімався, так як його збили з ніг працівники колонії, декілька раз вдаривши ногами, оскільки хотіли одягти наручники. Коли ОСОБА_1 піднімався, випадково затилком кудись вдарив працівнику колонії ОСОБА_5. Подробиць подій, хто де стояв, точно не пам'ятає, від учасників конфлікту знаходився за 6-7метрів. Крові на обличчі ОСОБА_5 не бачив.

Свідок ОСОБА_16 показав, що відбуває покарання в ЖВК(№4), проживає в гуртожитку №2 колонії. Весною 2014р.точної дати не пам'ятає, коли у вечірній час знаходився в локальній дільниці гуртожитку №1 бачив як прийшла чергова зміна працівників колонії, стояли біля ОСОБА_1. Чув як ОСОБА_5 заявляв «крутити» ОСОБА_1, намагалися одягнути на останнього наручники, але чи одягнули не бачив. Вважав, що натовп працівників установи накинувся на ОСОБА_1, почали «крутити», в цей час останній вдарив ОСОБА_5 затилком в обличчя: в очі, по губам, можливо по носі.

Свідок ОСОБА_17 показав, що був присутнім коли на гуртожиток №1 прийшли працівники колонії, щоб етапувати ОСОБА_1. Останній попросив написати відмову. ОСОБА_4 наказував одягнути наручники на ОСОБА_1, почали «заламувати» останнього, обвинувачений намагався відійти, щоб не спровокувати бійку. ОСОБА_4 нагнувся, хотів надягнути наручники на ОСОБА_1, який присів, коли його били. Коли ОСОБА_1 піднімався ненавмисно вдарив головою в обличчя ОСОБА_5, після чого той став триматися за носа.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що коли відбував покарання в ЖВК(№4), проходив біля гуртожитку №1, бачив як до локальної дільниці гуртожитку, прийшла майже вся чергова зміна працівників колонії, чув команду надягнути ОСОБА_1 наручники, але не бачив чи їх надягли. Вважав, що ОСОБА_1 били, оскільки бачив скупчення працівників колонії та засуджених. Як саме ОСОБА_1 наносив удар не бачив. Коли саме були ці події та їх подробиці не пам'ятає.

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.04.2013р. згідно якого слідчим СВ Богунського РВ ОСОБА_19 було прийнято заяву від чергового - помічника начальника ЖВК (№4) ОСОБА_4 про спричинення йому на території ЖВК(№4) 26.04.2013р. засудженим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень(матер.кримін.провад.а.с.3).

Згідно витягу з наказу №18 о\с від 11.03.2013р. по особовому складу Житомирської виправної колонії(№4) ОСОБА_4 призначений на посаду чергового помічника начальника установи відділу нагляду та безпеки(матер.кримін.провад.а.с.65).

Як вбачається із графіка добового чергування особового складу колонії та відомості про забезпечення нагляду на добу у Житомирській виправній колонії (№4) черговий помічник начальника колонії ОСОБА_4 у складі чергової другої зміни забезпечував нагляд у ЖВК(№4) з 08 години 26.04.2013р. до 08 години 27.04.2013р.(матер.кримін.провад.а.с.66,67).

Даними рапорту відповідального по ЖВК(№4) ОСОБА_6 від 26.04.2013р. на ім'я начальника Житомирської виправної колонії (№4) про прийняття мір до засудженого ОСОБА_1, який заподіяв тілесні ушкодження черговому - помічнику начальника установи ОСОБА_4 під час виконання останнім службових обов'язків(матер.кримін.провад.а.с.71).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №922 від 29.04.2013р. у ОСОБА_4 виявлено синець, садно на спинці носу, перелом кісток спинки носу, які утворилися від дії тупого твердого предмету, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я(матер.суд.провад.а.с.38т.2).

Як слідує із довідки начальника медичної частини Житомирської виправної колонії (№4) про надання медичної допомоги засудженому ОСОБА_1 від 22.05.2013р., останній був оглянутий 21.04.2013р. черговим фельдшером медичної частини, яким встановлено діагноз, призначено амбулаторне лікування від якого настало покращення, рекомендовано обстеження при ВК-81. 22.04.2013р. виконано запит на планову госпіталізацію до офтальмологічного відділення при ВК-81 (матер.кримін.провад.а.с.82).

Згідно запиту на госпіталізацію №4\11-1843 від 22.04.2013р. управлінням ДПтС України в Житомирській області направлявся запит начальнику департаменту охорони здоров'я та медико-санітарного забезпечення ДПтС України на планову госпіталізацію засудженого ОСОБА_1(матер.кримін.провад.а.с.94).

Відповідно до наряду про направлення на лікування №5\11-2141 від 26.04.2013р. на лікування до МОЛ при виправній колонії-81 направлялися засуджені з Житомирської виправної колонії (№4) серед яких і ОСОБА_1(матер.кримін.провад.а.с.95).

Згідно висновку стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи №149 від 23.07.2013р. в період протиправного діяння ОСОБА_1 виявляв ознаки змішаного розладу особистості, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Наявний у ОСОБА_1 психічний розлад («Змішаний розлад особистості») не відноситься до категорії тимчасових; за своїм психічним станом на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру(матер.кримін.провад.а.с.113-116).

Суд критично оцінює висунуту обвинуваченим під час судового слідства версію подій, що він ненавмисно завдав тілесні ушкодження ОСОБА_4 та розцінює це як намагання пом'якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності. Крім того, твердження обвинуваченого спростовуються дослідженими судом доказами, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, які прямо вказували на агресивну поведінку обвинуваченого, що тілесні ушкодження потерпілому обвинуваченим були нанесені умисно, а саме підплигнувши та вдаривши потерпілого лобною частиною голови. Свідок ОСОБА_9 також вказував на агресивну поведінку обвинуваченого під час спілкування з потерпілим, бачив тілесні ушкодження у потерпілого.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які разом із обвинуваченим відбували та відбувають покарання в ЖВК(№4), які зацікавлені у вирішенні справи ОСОБА_1 та в уникненені останнім відповідальності за вчинене.

Крім того, не всі ці свідки могли ствердити, що події мали місце саме так як вказував обвинувачений. Свідок ОСОБА_14 не бачив як саме наносив удар ОСОБА_1 потерпілому, але бачив що з носу ОСОБА_5 йшла кров. Свідок ОСОБА_15 вказував, що подробиць подій не пам'ятає. Свідок ОСОБА_18 бачив лише скупчення працівників колонії та засуджених, як саме ОСОБА_1 наносив удар не бачив, подробиць подій також не запам'ятав.

Суд відкидає показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 26.04.2013р. працівниками колонії фізичного впливу, оскільки вони не стосуються пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не навмисно спричинив тілесні ушкодження потерпілому, вдаривши його затилком своєї голови в перенісся, і що такі травми трапляються навіть у спортсменів-борців, судом не приймаються до уваги, оскільки в судовому засіданні не було встановлено, що між обвинуваченим та потерпілим 26.04.2013р. проходили змагання з боротьби.

Суд визнає показання потерпілого ОСОБА_4 достовірними і об'єктивними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з доказами дослідженими в судовому засіданні: показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, висновком судово-медичної експертизи про отримання потерпілим тілесних ушкоджень. Підстав обмовляти обвинуваченого потерпілим та вказаними свідками судом не встановлено.

Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною та кваліфікує його дії за ч.2 ст.345КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.2 ст.12КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 як особа, негативно характеризується по місцю відбування покарання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, будучи засудженим за вчинення умисного особливо тяжкого злочину знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та вперто не бажає стати на шлях виправлення. Також суд враховує обставини події, тривалий час перебування обвинуваченого в місцях позбавлення волі, особливості його характеру, в зв'язку з цим можливості сприйняття ним законних вимог та розпоряджень працівників установи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він визнається винуватим з частковим приєднанням відповідно до ст.71КК України невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 10.12.2007року.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 371,373,374КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345КК України та призначити йому покарання за цим законом - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднати частково невідбуте ним покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 10.12.2007року та призначити остаточне покарання - 8 (вісім) років позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 02 червня 2014 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_1 під вартою з 21.06.2013р. по 20.08.2013р.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Зіневич І.В.