Постанова № 39223309, 26.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. Справа № 804/1746/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградського заводу технологічного обладнання» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2014р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 жовтня 2013 року № 0000232203 (форми Р) відповідно до якого ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 298050,00 грн (двісті дев'яносто вісім тисяч п'ятдесят гривень, 00 коп.) з них за основним платежем 238440,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 59610,00 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 жовтня 2013 року № 0000242203 (форми «Р») відповідно до якого ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 423942,00 грн. (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот сорок дві гривні) 00 коп., з них за основним платежем 282628,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 141314,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 24.01.2014 р.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень до позову судом були встановлені наступні обставини.

Відповідно до наказу Західно - Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідач по справі) від 01.08.2013 року № 71 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та на підставі направлення від 13.08.2013 року №№ 75-78 від 11.09.2013 року та від 11.09.2013 року № 114, від 16.09.2013 року № 118 виданий відповідачем по справі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 33019165) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року за результатами якої складено акт № 44 - 22.3 - 33019165 від 01.10.2012 року та встановлено порушення передбачено по перше п.135.1, пп. 135.5.4 п.135.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - 6 підприємством занижено податок на прибуток в сумі 238439 грн., в тому числі. За 1 квартал 2012 - 39992 грн., 2 квартал 2012 року - 117770 грн., 3 квартал 2012 року - 79117 грн., 4 квартал 2012 року - 1561 грн. По друге п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - 6, що призвело до заниження суми ПДВ , що підлягає сплати до бюджету у загальній сумі 285628 грн., в тому числі за серпень 2012 року - 82529 грн., вересень 2012 року - 89195 грн., жовтень 2012 року - 110582 грн., листопад 2012 року - 322 грн.

На підставі акту від 01.10.201 року відповідачем 17 жовтня 2013 року прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000232203 (форми Р) відповідно до якого позивачем було збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 298050,00 грн., з них за основним платежем 238440,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями 59610,00 грн. № 0000242203 (форма Р) відповідно до якого позивачем збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 423942,00 грн., з них за основним платежем 282628,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 141314,00 грн.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія податкового повідомлення-рішення Західно-донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.10.2013 року№0000232203 (форма «Р»), копія податкового повідомлення-рішення Західно-донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.10.2013 року№0000242203 (форма «Р»), копія Акта перевірки Акт №44 -22.3-33019165 від 01.10.2013 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Павлоградський завод технологічного обладнання" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01,01.2012р. по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р.", копія заперечень на Акт перевірки; копія Листа Західно-донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 4.10.13. №7659/10/22.3-863 про розгляд Заперечення на Акт від 01.10.2013. №44 -22.3-33019165, копія скарги на податкові повідомлення-рішення, Договор куплі-продажу №20 від 12.03.12. ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь»; видаткові накладні ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь»;

Рахунки-фактура ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь»; Товарно-транспортні накладні ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь»,виписки банку по ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь», податкові накладні ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь», контракт №27/15 від 15.07.2009. ТОВ «Метал Стил», вантажно-митна декларація № 110020000/2012/000399 від 13.03.12 ТОВ «Метал Стил» ,CMR №077941 від 13.03.12 сертифікат походження товару, виписка банку по ТОВ «Метал Стил» від 13.03.12, договір купівлі-продажу № 020302 від 02.03.11. ТОВ ПМПТ «Промснаб», видаткові накладні ТОВ ПМПТ «Промснаб», податкові накладні ТОВ ПМПТ «Промснаб», виписки банку по ТОВ ПМПТ «Промснаб», акт здачі- прийняття робіт ТОВ ПМПТ «Промснаб», вантажні декларації, договір підряду №04/04-12 від 04.04.12 ТОВ «Діксі Буд», податкові накладні ТОВ «Діксі Буд», акт № 40 від 01.06.2012 ТОВ «Діксі Буд» , довідка вартості виконаних підрядних робіт ТОВ «Діксі Буд», акт прймання виконаних підрядних робіт ТОВ «Діксі Буд», розрахунок загальновиробничих витрат до актів КБ-2 в ТОВ «Діксі Буд», підсумкова відомість ресурсів, виписки банку.

Як вказано в запереченні до позову, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням, податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником., який не виконував своїх податкових зобов'язань та порушував приписи цивільного законодавства, правила податкового обліку, які визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ ПМТП «Промснаб», код 31371255, та ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь», код 34657024, умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Крім, того, ТОВ «ПЗТО» працюючи у даному сегменті ринку був обізнаний щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.»

Чинне законодавство не передбачає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності, бути обізнаними із особливостями господарювання контрагента.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки суб'єктом підприємницької діяльності стосовно контрагента - це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено наступне: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до вимог податкового законодавства України платник податків не може нести відповідальність як за несплату податків своїми контрагентами, так і за можливу недостовіриість даних про них, які включені в Єдиний державний реєстр, при умові, що він не знав про такі факти. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

В акті перевірки від не наведено жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції було одержання товариством податкової вигоди. Також, не зазначено обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача як платника податків.

Нарахування податковим органом штрафних санкцій є мірою юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Однак порушення порядку здійснення господарської діяльності третіми особами не впливають на результати діяльності платника податків та не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Відповідно п.14.1.36. ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.14.1.56. доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Згідно п. 135.4. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: п.135.4.1. дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відсутність прибутку від конкретно узятої окремої господарської операції, а не від діяльності підприємства в цілому за певний звітний період, не може свідчити про відсутність господарської діяльності. При цьому окрема господарська операція може бути безпосередньо не направлена на отримання прибутку, але бути передумовою для останнього.

Поняття "дохід" та "прибуток" не є тотожними, а тому їх підміна є неприпустимою, оскільки для визначення наявності господарської діяльності платника податків законодавчо визначена необхідність спрямованості такої діяльності саме на отримання доходу, а не прибутку.

Оскільки матеріаліні витрати безпосередньо пов'язані з продажем товарів, що в свою чергу приносить підприємству дохід, то понесення таких матеріальних витрат безумовно пов'язано з його господарською діяльністю. Розмір оплати за продукцію визначається сторонами договору, а не регулюється державою на законодавчому рівні, у зв'язку з чим не може бути об'єктом регулювання податковими органами.

В акті перевірки вказано, що перевірками ТОВ «Діксі Буд», ТОВ ПМТП «Промснаб», ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Діксі Буд», ТОВ ПМТП «Промснаб», ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь».

Твердження відповідача на недійсність укладеного договору ТОВ «Діксі Буд» спростовуються наступним.

Відповідно до розділу 1 правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 р., товарно - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, прийом, передачу, перевезення, здачу вантажу і взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на дорозі їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків при перевезенні вантажу і обліку виконаної роботи.

Згідно пп. 11.1, 11.3, 11.4 11.5, 11.7 правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля. Шляховий аркуш вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не вирішуються.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати у кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно товарно-транспортної накладної водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачеві, третій і четвертий екземпляри, завірені підписом вантажоодержувача (при необхідності і друком або штампом), передаються перевізникові.

Крім того, згідно з положеннями ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо не визнаний судом недійсним.

Згідно з приписами ст. 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При цьому фіктивний правочин визнається недійсним виключно судом. Більш того, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін такого правочину.

Визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним, можливе лише при наявності вини сторін правочину.

Зокрема, до таких правочинів можна віднести такі, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, наприклад: правочини, спрямовані на використання приватної, комунальної та державної власності всупереч чинному законодавству; правочини, направлені на незаконне відчуження, володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, яка відповідно до ст. 14 Конституції є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; правочини стосовно реалізації викраденого майна; такі правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Відповідно вищенаведеного правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, застосуванням наслідків недійсності, встановлених виключно законом.

Органи державної податкової служби взагалі позбавлені права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання, під час їх укладення, вимог, які встановлені Цивільним Кодексом України, а відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись відповідним органом судової влади.

В статті 135.2 розділу 3 та статті 138.2 Податкового Кодексу України ПК встановлено, що об'єкт оподаткування податком на прибуток, визнається на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку таких, як, наприклад, акт виконаних робіт, накладна, вантажна митна декларація, подорожний лист тощо.

В ході проведення планової перевірки для визначення правильності нарахування податку на прибуток позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи від вище названих підприємств.

Підставою для правомірного визначення податкового зобов'язання з ПДВ, формування податкового кредиту/бюджетного відшкодування з ПДВ є також первинні документи, а саме, податкова накладна, банківська виписка тощо.

При цьому, частиною 1 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отримані податкові накладні від ТОВ «Діксі Буд», ТОВ ПМТП «Промснаб», ТОВ «Дніпрокомпрессордеталь», оформлено згідно переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної наведених в п. 201.1 ПКУ, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379, та надано для перевірки.

Згідно пункту 56.1. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У зв'язку з вище наведеним суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки не обґрунтовані та не відповідають дійсності.

Відповідно до цього господарська діяльність позивача направлена на реальне настання правових наслідків по взаємовідносинам з вище зазначеними контрагентами, та з боку позивача були надані всі документи які підтвердили цей факт.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, цілком правомірними та відповідають чинному законодавству, і позивачем було доведено їх правомірність.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 жовтня 2013 року № 0000232203 (форми Р) відповідно до якого ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 298050,00 грн., (двісті дев'яносто вісім тисяч п'ятдесят гривень, 00 коп.) з них за основним платежем 238440,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 59610,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 жовтня 2013 року № 0000242203 (форми «Р») відповідно до якого ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 423942,00 грн. (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот сорок дві гривні) 00 коп., з них за основним платежем 282628,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 141314,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім гривень) грн.20 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.П. Павловський