Ухвала суду № 39219564, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2576/14 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Іванюк Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до директора Департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби, Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до директора Департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби, Державної виконавчої служби України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 березня 2014 року, просив:

- визнати протиправними дії директора департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби України Соломка Олексія Володимировича щодо розгляду скарги інваліда війни 1 групи ОСОБА_2 на невиконання Державною виконавчою службою України виконавчого листа Окружного адміністративного міста Києва від 25 жовтня 2011 року №7/648 та рішення Фастівського міськрайонного суду від 11 вересня 2009 року № 2а-48-41;

- зобов'язати директора департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби України Соломка Олексія Володимировича розглянути звернення інваліда війни 1 групи та надати йому обґрунтовану відповідь;

- зобов'язати директора департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби України Соломка Олексія Володимировича виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2009 року № 7/648, рішення Фастівського міськрайонного суду від 20 листопада 2006 року № 2а-4841/06 та Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року № К/9991/46588/11 в частині:

- виплати 33,3% премії від всього грошового забезпечення;

- виплати 20% за таємність від всього грошового забезпечення;

- підвищити посадовий оклад на 20% за таємність;

- виплатити 15-% надбавки до пенсії як учаснику бойових дій;

- зобов'язати директора департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Державної виконавчої служби України Соломка Олексія Володимировича провести службове розслідування за фактом підробки постанови виконавчого провадження державним виконавцем Новак Г.М. і притягнути винних до відповідальності згідно з законом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2010 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо розгляду скарги позивача від 07 вересня 2013 року та доповнення до неї від 17 жовтня 2013 року відповідно до вимог статей 19 та 20 Закону України «Про звернення громадян» та зобов'язано Державну виконавчу службу України розглянути скаргу позивача від 07 вересня 2013 року та доповнення до неї від 17 жовтня 2013 року у відповідності до вимог статей 19 та 20 Закону «Про звернення громадян». В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна виконавча служба оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову - про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції в частині про задоволення позову.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач неодноразово звертався до державних органів та посадових осіб України зі скаргами про невиконання постановлених на його користь рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2006 року № 2а-4841/06 та постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2009 року № 7/648 про перерахунок пенсії.

Так, 04.07.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Прем'єр-міністра України зі скаргою, в якій, посилаючись на невиконання органами Державної виконавчої служби України судових рішень, постановлених на його користь, просив провести службове розслідування щодо невиконання органами Державної виконавчої служби України Закону України «Про виконавче провадження» та їхньої бездіяльності та зобов'язати Державну виконавчу службу України у відповідності до закону виконати судові рішення про виплату йому надбавок до пенсії.

Листом від 11 липня 2013 року № 41-К-015400 Секретаріат Кабінету Міністрів України надіслав для розгляду до Мінсоцполітики та Міністерства юстиції України.

Листом від 22 липня 2013 року № К-10869/6.1 Міністерством юстиції України було направлено цю скаргу до Державної виконавчої служби України для розгляду за участю заявника.

Згідно з контрольно-реєстраційною карткою лист Міністерства юстиції України від 24 липня 2013 року №13-0-26-1745 зареєстровано в Державній виконавчій службі України та доручено його опрацювати директору департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Соломку О.В.

29 липня 2013 року №13-0-26-1745/3.3 Державна виконавча служба України звернулась до Головного управління юстиції у м. Києві з листом про перевірку скарги ОСОБА_2, надання інформації про виконавчі дії щодо виконання рішень суду, постановлених на його користь, та про притягнення до відповідальності винних осіб у разі виявлення порушень законодавства.

Листом від 01 серпня 2013 року № 456/04-32 Головне управління юстиції у м. Києві повідомило Державну виконавчу службу України, що на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві перебувають виконавчі провадження щодо виконання:

1) виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 року № 7/648 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2

Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 14 листопада 2012 року № 30985/12 та додаткового повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 10 грудня 2012 року № 33225/12 ОСОБА_2 нараховано та виплачено кошти за вищевказаним виконавчим листом, у зв'язку з чим постановою державного виконавця Новак Г.М. від 13 грудня 2012 року закінчено виконавче провадження № 30016787;

2) виконавчого листа Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2009 року № 2а-4841 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві перерахувати ОСОБА_2 пенсію;

Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2009 року № 22915/12 ОСОБА_2 донараховано та виплачено пенсію, у зв'язку з чим постановою державного виконавця Новак Г.М. від 22 грудня 2009 року закінчено виконавче провадження № 15334007.

Інформація про оскарження постанов державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень станом на 01 серпня 2013 року відсутня.

Листом від 19 серпня 2013 року № 13-0-26-1745/3.3 Державна виконавча служба України в особі заступника Голови Миронюка І.В. за результатами розгляду скарги від 04 серпня 2013 року повідомила позивача про вищевикладені обставини та про те, що питання щодо притягнення до відповідальності осіб, винних за порушення термінів проведення виконавчих дій, при перевірці не ставилося у зв'язку із закінченням строків, визначених законодавством для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В подальшому позивач звернувся до Міністра юстиції України зі скаргою від 07 вересня 2013 року, в якій просив належним чином розглянути скаргу від 04 серпня 2013 року.

Листом від 27 вересня 2013 року № К-14298/6.1 Міністерство юстиції України направило скаргу позивача від 07 вересня 2013 року до Державної виконавчої служби України для розгляду в установленому порядку за участю заявника.

З метою розгляду скарг позивача Державна виконавча служба України в особі директора департаменту контролю за виконанням рішень, розгляду звернень громадян та юридичних осіб Соломка О.В. листом від 08 жовтня 2013 року № 13-0-26-2945/3.3 запросила ОСОБА_2 для участі в оперативній нараді 15 жовтня 2013 року.

17 жовтня 2013 року та повторно 23 жовтня 2013 року ОСОБА_2 направив до Державної виконавчої служби України доповнення до скарги від 07 вересня 2013 року, в якому заявив відвід державному виконавцю Новак Г.М. з огляду на невжиття ним заходів щодо примусового виконання судових рішень про перерахунок його пенсії, просив скасувати винесені ним постанови про закінчення виконавчих проваджень, продовжити ці виконавчі провадження та розглянути його скарги в його присутності.

15 жовтня 2012 року Державною виконавчою службою України за участю позивача та його адвоката проведено оперативну нараду щодо розгляду скарг ОСОБА_2, за результатами якої постановлено Державній виконавчій службі України звернутись до Пенсійного фонду України з листом про перевірку правильності нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії відповідно до судових рішень та надати детальний розрахунок щодо перерахунку пенсії. Також скаржнику рекомендовано звернутись до суду щодо оскарження розрахунку пенсії, здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві.

Ураховуючи вищевикладене, Державна виконавча служба України направила до Пенсійного фонду України листа від 23 жовтня 2013 року № 13-0-26-2954/9.3 та № 13-0-26-2953/3.3.

Листом від 21 листопада 2013 року № 31312/02-30 Пенсійний фонд України повідомив Державну виконавчу службу України про належне виконання органами Пенсійного фонду України судових рішень про перерахунок пенсії позивача.

Листом від 19 грудня 2013 року № 13-0-26-2953/3.3, № 13-0-26-2945/3.3, К-15083/3.3 Державна виконавча служба України в особі заступника голови Герасимюка М.В. на додаток до раніше надісланих відповідей від 19 серпня 2013 року № 13-0-26-1745/3.3, від 23 жовтня 2013 року № 13-0-26-2945/3.3, № 13-0-26-2953/3.3 повідомила ОСОБА_2, що згідно з листом Пенсійного фонду України від 21 листопада 2013 року № 31312/02-30 перерахунок пенсії на виконання судових рішень йому проведено належним чином.

Отримання вказаних листів позивач заперечує.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо розгляду його скарг протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів надіслання позивачу листів від 23 жовтня та 19 грудня 2013 року за результатами розгляду його скарги від 07 вересня 2013 року та доповнення до неї від 17 жовтня 2013 року, а тому оскаржувані дії відповідача щодо розгляду звернення ОСОБА_2 від 07 вересня 2013 року вчинені з порушенням ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 1, 9 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та, зокрема, - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання звернення громадян регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з вимогами ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Права громадянина при розгляді заяви чи скарги визначено ст. 18 цього Закону.

Відповідно до вимог вказаної правової норми громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, при цьому якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, встановлюється необхідний термін для його розгляду, однак загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, докази надіслання ОСОБА_2 листів-відповідей від 23 жовтня та 19 грудня 2013 року на скаргу позивача від 07 вересня 2013 року з доповненнями від 17 жовтня 2013 року в матеріалах справи відсутні.

Копія витягу із журналу вихідної кореспонденції за період з 03 грудня 2013 року по 11 січня 2014 року підтверджується лише факт реєстрації листа від 19 грудня 2013 року, адресованого ОСОБА_2

Належними та допустимими доказами відправки листів за результатами розгляду скарг позивача можуть бути: реєстр поштових відправлень, квитанція поштового відділення, яких відповідачем не надано.

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи зміст вказаних правових норм і враховуючи те що відповідачем не надано належних та допустимих доказів надання відповіді позивачу за результатами розгляду його скарги від 07 вересня 2013 року, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

На думку колегії суддів, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині, що переглядається.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо розгляду звернення позивача, вчинені з порушенням ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», є протиправними.

В силу вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 13.06.2014 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.