Постанова № 39219039, 10.06.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1001/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої: судді Кисильової О.Й.,

суддів: Кузьменко Н.А., Циганія С.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції, Державної реєстраційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до державної реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції (далі - відповідач - 1), Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач - 2), в якому просить визнати протиправним дії державного реєстратора щодо винесення рішення № 4726939 від 03.08.2013 р. про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та скасувати вказане рішення, а також просить відповідача здійснити державну реєстрацію за позивачем права на вказане нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 17.04.2013 р. визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини кам'яного житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1. 03.08.2013 р. відповідачем-2 винесено рішення про відмову в державній реєстрації права на вищезазначене нерухоме майно. Позивач вважає протиправним рішення про відмову з тих підстав, що документи, які подані для проведення державної реєстрації прав не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в рішенні суду інша назва вулиці та площа будинку не збігається з технічним паспортом, оскільки такі підстави для відмови не передбачені законодавством, яке регулює дані правовідносини.

Позивач у позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи відповідачі в судове засідання не з'явились без поважних причин.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження згідно частини 6 статті 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

17.04.2013 р. Бериславським районним судом Херсонської області винесено рішення у справі № 647/1096/13-ц, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину кам'яного житлового будинку, критого шифером, який складається з чотирьох кімнат, загальною житловою площею 40,6 кв. м, розташованого на земельній ділянці розміром 0,3 га з відповідною частиною надвірних будівель та з приміщеннями під № 1-6, 1-5, 1-8, 1-7 та 1-9, 1-10 АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сестри - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 03.08.2013 р. № 4726939 відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зі змісту рішення від 03.08.2013 р. № 4726939 слідує, що підставою для відмови є невідповідність документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, оскільки інформація, яка міститься в документах, не дає змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: в рішенні суду інша назва вулиці та площа будинку не збігається з технічним паспортом.

23.09.2013 р. Бериславським районним судом Херсонської області винесено ухвалу, якою виправлено описку в рішенні Бериславського районного суду Херсонської області від 17.04.2014 р., а саме: в резолютивній частині зазначено назву вулиці замість "АДРЕСА_1" - "АДРЕСА_1".

Надаючи оцінку обгрунтованості тверджень позивача про протиправність відмови відповідача-2 у проведенні державної реєстрації прав, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають права власності, які підтверджуються судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Стаття 24 Закону № 1952-IV містить вичерпний перелік підстав, з яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 703), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 1 Порядку № 703).

Відповідно до п. 16 Порядку № 703 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку № 703 встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 26 Порядку № 703 визначено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Отже, положеннями наведених вище нормативно-правових актів встановлено, що для проведення державної реєстрації права на нерухоме майно до органу реєстрації необхідно подати документи, які підтверджують підстави виникнення права власності, а також інші документи, зокрема такі, що визначають технічні параметри об'єкта нерухомості (у даному випадку технічний паспорт). Підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень є подання документів, які не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як слідує зі змісту резолютивної частини рішення Бериславського районного суду від 17.04.2013 р. у справі № 647/1096/13-ц загальна житлова площа житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 40,6 кв.м. Право власності вказаним рішенням за ОСОБА_1 визнано на 1/2 цього житлового будинку.

Із дослідженого судом технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, складеного 24.01.2013 р., вбачається, що загальна площа вказаного будинку становить 108,4 кв. м, а житлова - 55,6 кв. м.

Таким чином, суд погоджується із позицією відповідача-2 про те, що подані позивачем документи для проведення державної реєстрації прав містять суперечливі дані щодо площі житлового будинку, право на який позивач має намір зареєструвати, що не дає змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Беручи до уваги вище викладені обставини, суд вважає, що відповідач-2, приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1952-IV.

За таких обставин суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, а відтак - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до державної реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції, Державної реєстраційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуюча: Кисильова О.Й.

Судді: Кузьменко Н.А.

Циганій С.І.

кат. 6.3