Постанова № 39218959, 02.06.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/348/14

Справа №522/3983/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2014 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Попової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одесі, справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець 15 вересня 2013 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, звернулася до суду з вказаним вище адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування припису №00000431 від 21 грудня 2012 року, мотивує свої вимоги тим, що вона на законних підставах користується торгівельним рядом пунктів дрібно-роздрібної торгівельної мережі за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує необхідні платежі. У зв'язку з чим, прийнятий припис відповідача, органу місцевого самоврядування, суперечить вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, письмових заперечень на позов не надав.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників адміністративного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як випливає з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 01 червня 2010 року уклала з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради договір оренди окремого індивідуально визначеного майна за №6366, за яким позивачка прийняла у користування окреме індивідуально визначене майно - тверде покриття, площею 161,88 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, межі котрого визначені на генеральному плані (додаток 2) паспорту некапітального пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі виконаного ТОВ «ЕКО Містобудівельник», вартість якого складає 7.069,00 грн.

Вказаний вище договір оренди діє до цього часу у відповідності до ст. 764 ЦК України, що підтверджується листом відповідача від 30 серпня 2011 року.

Позивачка надала суду копію паспорта торгівельного ряду пунктів дрібно-роздрібної торгової мережі, замовником якого була вона, ФОП ОСОБА_3, а виконавцем ТОВ «ЕКО Містобудівельник» (ліцензія АВ №515924). У паспорті містяться необхідні узгодження.

21 грудня 2012 року Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було складено припис за №00000431 про демонтаж кіоску по АДРЕСА_1 у термін до 26 грудня 2012 року.

У приписі зазначається, що ОСОБА_3 порушено порядок оформлення правовстановлюючих документів передбачений рішенням Одеської міської ради від 04 липня 2007 року «Про нову редакцію правил встановлення та експлуатації некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торгівельної мережі в місті Одесі».

Не погоджуючись з вказаним приписом, позивачка оскаржила його у судовому порядку.

Оцінюючи припис суб`єкта владних повноважень, що оскаржується, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та дійшов висновку про його протиправність та задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 Правил роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі від 08.08.1996 року № 369 (далі - Правила), роздрібна торгівля через дрібно-роздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Згідно з п. 16 зазначених Правил, розміщення пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі здійснюється суб'єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру.

Суд зазначає, що позивачкою, з метою виконання існуючих норм та правил, укладено з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради договір оренди окремого індивідуально визначеного майна - твердого покриття, межі якого визначені на генеральному плані паспорту пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі та встановлена експертна вартість. Майно передане в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі. По вказаному торгівельному об'єкту позивачкою замовлено паспорт, який є в наявності.

Договір оренди підписаний та скріплений печатками повноважними представниками сторін, тобто відповідає вимогам статті 207 ЦК України.

Відповідачем не надано суду заперечень проти позову, не надано доказів невиконання умов договору оренди.

Таким чином, позивачем виконані усі необхідні дії пов'язані з розміщенням та експлуатацією об'єкта дрібно-роздрібної торгівлі.

В порушення вимог ч.2 ст. 49, ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не надав належних доказів та не довів суду законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, в оскаржуваному приписі відповідач - суб'єкт владних повноважень - посилається на порушення порядку оформлення правовстановлюючих документів, передбачений рішенням Одеської міської ради за №1466-V від 04 липня 2007 року «Про нову редакцію Правил установки та експлуатації некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в місті Одесі». Вказане рішення втратило чинності на підставі рішення Одеської міської ради за №2458-VІ від 21.12.2012 року «Про визнання таким, що втратило чинність рішення Одеської міської ради від 04.07.2007 р. № 1466-V «Про нову редакцію «Правил установки та експлуатації некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в місті Одесі» (із змінами та доповненнями)».

Тобто, оскаржуваний припис датовано числом втрати чинності рішення Одеської міської ради. З огляду на викладене, підстав та повноважень для прийняття припису №00000431 у відповідача не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що власником торгівельного об'єкту були зібрані необхідні документи, які є чинними на цей час, укладено договір з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту споживачів Одеської міської ради, який дійсний до сьогоднішнього дня, суд дійшов висновку, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-14, 17, 23, 69-71, 99, 122, 128, 138, 153-154, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис №00000431 від 21 грудня 2012 року, виданий Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.С.Турецький

02.06.2014