Вирок № 39217403, 05.06.2014, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Справа №1-кп/292/43/13

Номер провадження 1-кп/292/1/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року смт.Червоноармійськ Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої-судді Гуц О.В.

при секретарях Ридановій Г.В., Бойко С.В.

за участю:

прокурора Кучер Л.П.

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012060300000042 від 03.12.2012 року щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого,

на утриманні неповнолітня дитина-син ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого інженером 2-ї категорії Житомирської обласної державної телерадіокомпанії, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

24 липня 2012 року близько 22-ї години ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем марки VOLKSWAGEN Passat B5, реєстраційний номер НОМЕР_1,рухаючись по 3 км автодороги від траси Київ-Чоп-Червоноармійськ-Н.Борова-Йосипівка в селі Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області у напрямку автодороги Київ - Чоп, на заокругленні дороги вліво, грубо порушуючи п.п.12.1, 1.10 ПДР України- перевищив допустиму швидкість руху та допустив виїзд за межі проїзної дороги з послідуючим перекиданням автомобіля VOLKSWAGEN Passat B5, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла-переломів ребер зліва з розривом легень, селезінки, печінки, що ускладнились масивною крововтратою та які знаходяться в прямому причинному зв"язку зі смертю потерпілої ОСОБА_8.

Крім того пасажир даного автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому вивиху 2-го шийного хребця без порушення функції спинного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Причиною виникнення даної аварійної обстановки і дорожньо-транспортної пригоди з її наслідками являється невідповідність дій водія ОСОБА_6 вимогам п.п. 12.1.,1.10 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнав та відмовився від давання показань. У своїх попередніх показаннях обвинувачений суду показав про те, що 24 липня 2012 року його колега по роботі ОСОБА_8 попросила відвезти до її батьків, які мешкають у смт.Червоноармійську Житомирської області, щоб забрати там свого сина, на що він дав згоду. Повертаючись на автомобілі VOLKSWAGEN Passat із Червоноармійська в напрямку м.Житомира він зупинив авто в районі автостанції та до салону автомобіля сіли ще два пасижири, один з них на переднє сидіння, а інший на заднє сидіння поруч з ОСОБА_8 та її сином. За межами населеного пункту він увімкнув у автомобілі ближнє світло фар та рухався зі швидкістю близько 60 км./год., ближче до центру дороги. Дорожнє покриття було на той час сухим. Поблизу села Ягодинка на заокругленні дороги в попутньому напрямку рухався автомобіль, у якому декілька разів вмикалося то ближнє то дальне світло фар і в цей же час він побачив автомобіль з увімкненим ближнім світлом фар , що виїхав з повороту на с.Веселе Червоноармійського району на ту смугу руху що і він та він з метою уникнення лобового зіткнення повернув кермо автомобіля ліворуч, потім праворуч та виїхав на смугу зустрічного руху. При цьому заднє ліве колесо зачіпило грунтове покриття узбіччя, в результаті чого він втратив керування та автомобіль занесло в кювет, де автомобіль перекинувся. Вийшовши з автомобіля, він разом з одним з пасажирів почали витягувати всіх з автомобіля. В цей час біля них зупинився автомобіль, водій якого викликав "швидку допомогу", ОСОБА_8 , її сина і ОСОБА_4госпіталізовано.

Не дивлячись на те, що обвинувачений своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України не визнав, його винність у вчиненому повністю доводиться об"єктивно з"ясованими обставинами, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду даної кримінальної справи.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 24 липня 2012 року у вечірній час до неї в Червоноармійськ на автомобілі ОСОБА_6, яким керував останній, приїхала її дочка ОСОБА_8, щоб забрати до Житомира свого сина. Через 50 хвилин після їх від"їзду, їй зателефонував ОСОБА_6, який повідомив, що її онук ОСОБА_9 знаходиться у реанімаційному відділенні місцевої лікарні. Прибувши до лікарні, вона дізналася, що її дочка загинула у ДТП. Після смерті дочки ОСОБА_6 до них не телефонував, долею її онука ОСОБА_9 не цікавився та щиро не вибачився перед її сім"єю за скоєне з його вини ДТП. Заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. підтримала частково, наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_4 суду показав , що 24 липня 2012 року близько 21 -ї години він разом зі своїм братом ОСОБА_10 в районі автостанції смт.Червоноармійська зупинили автомобіль "Фольксваген Пасат", маючи намір під"їхати до автотраси Київ-Чоп. Його брат сів на пасажирське сидіння поруч з водієм, а він на заднє сидіння поруч з молодою жінкою, яка тримала на руках хлопчика віком близько 3-х років. За дорогою він не слідкував, бо весь час спілкувався з цією жінкою та її дитиною та в якусь мить відчув що автомобіль різко здійснив поворот ліворуч, а потім праворуч. Після цього він відчув сильний біль в області голови та шиї. Подальших подій не пам"ятає . Після отриманої в результаті цієї ДТП травми він перебував на лікуванні у Червоноармійській районній лікарні та в Житомирській обласній лікарні. Обвинувачений добровільно в рахунок відшкодування матеріальної шкоди сплатив йому 10500 гривень, тому будь- яких матеріальних претензій до нього він не має. На суворості призначення покарання ОСОБА_6 не наполягає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 24 липня 2012 року близько 19-ї години зателефонувала його дочка ОСОБА_11 та повідомила, що приїде зі своїм колегою, щоб забрати дитину, яка перебувала в них. Приїхавши, дочка зібрала речі, забрала дитину і вони поїхали. В цей час на вулиці сутеніло. Через деякий час 30 хвилин зателефонував ОСОБА_6 і повідомив, що вони потрапили в аварію і ОСОБА_8 забрала швидка допомога. В лікарні їм повідомили про те,що ОСОБА_8 загинула.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 24 липня 2012 року у вечірній час він знаходився біля свого будинку в селі Ягодинка Червоноармійського району. В цей момент на автодорозі він почув звук сильного удару та побачив як автомобіль білого кольору,який рухався зі сторони Червоноармійська на великій швидкості з"їхав у кювет, а автомобіль темного кольору , який рухався за цим автомобілем набрав швидкості та поїхав у напрямку автодороги Київ-Чоп. Інших автомобілів в цей час на даній ділянці дороги не було. Лише згодом до міця ДТП під"їхав мікроавтобус білого кольору ,який зупинився та звідти вийшов чоловік. Ділянка дороги де сталося ДТП знаходиться на відстані близько 300 метрів від будинку та безперешкодно проглядається .Свідок також зазначив, що незвважаючи на свій вік, він має добрий зір.

На підтвердження показань свідка ОСОБА_7, 22.05.2013 року , під час огляду місця події, пристроєм електронний таксометр SOUTM NTS проведено замір відстані від місця на подвір"ї ОСОБА_7 ,на яке він вказав, до місця ДТП ,що мала місце 24.07.2012 року та ця відстань становить 242 ,65 м.( а.с.85-86 т.2).

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що в липні 2012 року між 21 та 22 годинами на автомобілі ВАЗ червоного кольору рухався із Червоноармійська в напрямку траси Київ-Чоп В цей час за ним рухався автомобіль Фольксваген білого кольору з увімкненим дальнім світлом фар, який його обігнав на великій швидкості. Біля повороту в районі села Ягодинка швидкість автомобіля "Фольксваген" була близько 120 км., оскільки він на своєму автомобілі рухався на той час зі швидкістю 70-80 км. на годину. Куди подівся цей автомобіль він не бачив. На даній ділянці дороги та другорядних дорогах на той час, інших автомобілів не було. Через короткий проміжок часу, коли він повертався до Червоноармійська , то побачив цей автомобіль у кюветі.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, 24 липня 2012 року у вечірній час,(починались сутінки) він разом зі своїм братом ОСОБА_4 на автостанції в смт.Червоноармійську зупинили автомобіль "Фольксваген Пасат" ,щоб доїхати до автотраси Київ-Чоп. Він зайняв пасажирське сидіння поруч з водієм, а його брат - сидіння поруч з молодою жінкою, яка тримала на руках хлопчика віком біля 3 -х років. Біля села Ягодинка (в районі німецького кладовища) водія автомобіля ,в якому вони їхали,обігнав інший транспортний засіб-"Жигулі" темного кольору , що рухався у попутньому напрямку. З якою рухався швидкістю ОСОБА_6, він сказати не може. В якийсь момент їх автомобіль яскраво освітило і водій автомобіля Фольксваген з"їхав в кювет. Він вибрався з автомобіля самостійно. Не знає хто викликав швидку та міліцію. Його брата , пасажирку і її дитину забрали до лікарні.

ОСОБА_13 , допитаний в судовому засіданні, як свідок дав суду показання про те, що 24 липня 2012 року близько 21 год.45 хв., рухаючись на автомобілі по автодорозі від траси Київ-Чоп в районі села Ягодинка побачив автомобіль, який лежав у кюветі. Коли зупинився, то побачив чоловіка, як повідомив, що біля автомобіля лежить жінка та дитина. Крім них він побачив ще двох чоловіків, один із них почувався добре, а інший, що був у салоні автомобіля скаржився на головний біль. Він викликав карету швидкої допомоги та дочекавшись її приїзду , залишив місце події.

Свідок ОСОБА_14 у своїх показаннях суду повідомив наступне. Так у липні 2012 року він був у слідчо-оперативній групі та виїхав на ДТП що сталося в районі села Ягодинка Червоноармійського району.Дане ДТП відбулося на заокругленні дороги. За 20 років роботи в ДАІ на вказаній ділянці дороги часто виникали ДТП і їх причиною в основному було перевищення швидкості водіями транспортних засобів, оскільки водії не дотримуються правил дорожнього руху та не звертають уваги на дорожній знак "обмеження швидкості -60 км".

Допитаний за клопотанням сторони захисту в якості свідка ОСОБА_6 суду показав про те , що 24 липня 2012 року близько 22-ї години йому зателефонував його брат ОСОБА_6 та повідомив, що його автомобіль з"їхав в кювет. При цьому з його нерозбірливих пояснень, він зрозумів, що викликали швидку та його колега ОСОБА_8 без свідомості. Коли він прибув на місце події, то ОСОБА_6 розповів, що йому створив перешкоду автомобіль, який виїхав на його смугу руху і він змушений був змінити напрямок руху та сталася ДТП. Після цього в лікарні його брата перевірили на стан сп"яніння, надали першу медичну допомогу , а наступного дня у зв"язку з погіршенням стану здоров"я брата госпіталізували.

В судовому засіданні в порядку ст. 358 КПК України досліджено документи.

Так, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.07.2012 року та схеми до нього, проїздною частиною є частина дороги сполученням смт Червоноармійськ автодороги Київ-Чоп біля повороту на село Веселе з сухим , асфальтним покриттям. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду: 1.4.2 ;5.45; 2.3: 5.47; 2.3 , в зустрічному напрямку дорожні знаки 5. 46; 1.4.1 ; 1.23.1. Автомобіль Volkswagen, н/з НОМЕР_1 перекинуто навпроти повороту до села Веселе автодороги Київ-Чоп. Сліди гальмування відсутні. (а.с.67-73 т.1).

26.07.2012 року оглядом транспортного засобу -автомобіля Volkswagen, н/з НОМЕР_1 встановлено пошкодження : переднього бамперу, деформації капоту, переднього правого та лівого крила ; розламано передню панель приладів ; розбито вітрове та бокове скло; деформовано : дах , задню кришку багажника ,задні крила бампера ; розбито задні блок- фари та заднє вітрове скло. (а.с.76-78 т.1).

Протоколом додаткового огляду місця події від 25.07.2012 року - ділянки дороги 3 км автодороги від Київ-Чоп-Червоноармійськ-Н.Борова- Йосипівка встановлено на лівому узбіччі автодороги наявні сліди бокового юзу автомобіля ,що позначені на схемі до протоколу, (позиція № 1) . В лівому кюветі наявні три сліди контактувань із землею автомобіля (позиція № 2 на схемі) . Всі виявлені сліди виміряно та їх розміри занесено до схеми протоколу (а.с.74-84 т.1).

Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 18.09.2012 року , об"єктивна видимість автомобіля ВАЗ, який виїзджає на перехресті зі сторони села Веселе з робочого місця водія, який рухається по заокругленні дороги автодороги Київ-Чоп складає 136 метрів. Ділянка дороги де проводилось додатковий огляд має заокруглення дороги ліворуч , яке складає 40м. Встановлено, що відстань від дорожнього знаку кінець населеного пункту"Ягодинка" до межі перехрестя на село Веселе становить 76,5 м. (а.с.85-88 т.1) .

За висновком експерта №3/413 від 21.08.2012 року, на момент огляду гальмівна система автомобіля VOLKSWAGEN Passat В 5, н/з НОМЕР_1, знаходиться в технічно працездатному стані, рульове керування, ходова частина, зовнішні світлові прилади та в процесі її дослідження не виявлені характерні ознаки механічних пошкоджень та технічних несправностей, які могли б привести до раптової і повної відмови її працездатності, а також до втрати керування автомобілем безпосередньо перед ДТП(а.с. 141- 162 т.1) .

Як вбачається із висновку судово-автотехнічної експертизи №3/1 від 20.01.2013 року в умовах місця пригоди при заданих вихідних даних, зниження швидкості і повна зупинка транспортного засобу-це повна гарантія попередження ДТП, тому при застосуванні своєчасного гальмування, в умовах раптового виникнення небезпеки для руху в межах своєї смуги, водій автомобіля VOLKSWAGEN Passat В 5, н/з НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав би технічну можливість уникнути виїзду за межі проїзної частини та подальшого перекидання автомобіля. В умовах даної пригоди, при заданих вихідних даних, безпечна швидкість руху автомобіля за видимістю елементів проїзної частини, визначається рівною не більше 78,5 км/год, гранично-допустима швидкість автомобіля за умов заносу на повороті з незмінним радіусом, складає 126,0...134,6 км/год. При заданих вихідних даних, в умовах раптового виникнення небезпеки і неможливості передбачати розвиток ситуації, водій ОСОБА_6 не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки автомобіля, та в подальшому керував своїм транспортним засобом так, що допустив втрату курсової стійкості та виїзд автомобіля за межі проїзної частини, його дії не відповідали вимогам п.п.1.10, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Вказані висновки експертів ,суд вважає достовірними і покладає їх в обгрунтування вироку, беручи до уваги дачу їх кваліфікованими, компетентними і не зацікавленими у справі експертами та узгодженістю цих висновків з сукупністю інших доказів по справі.

За висновком судово-медичного експерта №2795/107 від 09.10.2012 року, у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою та переважаючою контактуючими поверхнями з достатньою силою прикладання, якими могли бути виступаючі та переважаючі частини салону легкового автомобіля, можливо при обставинах та в термін, вказаних в обставинах справи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться в прямому причинному зв"язку зі смертю. Смерть ОСОБА_8 настала від тупої поєднаної травми тіла - переломів ребер зліва з розривом легень, селезінки, печінки, що ускладнились масивною крововтратою. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень слід рахувати, що потерпіла в момент первинного контакту між автомобілями могла знаходитись в положенні сидячи, будучи пасажиром легкового авто, з переміщенням тіла в салоні в процесі дорожньо-транспортної пригоди (а.с.134-136 т.1).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №606 від 20.03.2013 року ,згідно даних представлених на вивчення медичних документів у гр. ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: переломовивиху 2-го шийного хребця без порушення функції спинного мозку, яке могло утворитись внаслідок різкого згинання хребта (хлистопобідної травми", не виключено в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи, а саме - 24.07.2012 року та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у гр. ОСОБА_4, їх утворення в результаті падіння з положення стоячи на площину і нанесення власноруч, малоймовірно (а.с.35-36 т.2).

Оцінюючи покази свідків з точки зору їх належності , допустимості та достовірності , суд приходить до наступного висновку.

Так , показання свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 є логічними та послідовними й такими що узгоджуються з іншими доказами дослідженими та перевіреними судом і не викликають у суду сумнівів щодо їх щирості.

Висновок експерта автотехніка № 48 від 30.05.2013 року не є належним доказом у даній справі та судом до уваги не приймається ,оскільки як показав допитаний безпосередньо в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 вказаний висновок він грунтував на вихідних даних отриманих лише від обвинуваченого ,без урахування матеріалів кримінального провадження.

Позиція свідка ОСОБА_6 не сприймається та оцінюється критично, враховуючи родинні стосунки між вказаним свідком та обвинуваченим.

Непослідовну позицію обвинуваченого щодо часткового визнання вини та не визнання її в послідуючому , суд вважає способом захисту від пред'явленого обвинувачення.

Так, на підтвердження позиції щодо створення перешкоди обвинуваченому під час руху його транспортнгого засобу , що стало причиною ДТП, стороною захисту не надано жодного доказу.

Склад злочину, передбачений ч.2 ст. 286 КК України є матеріальним, а тому об'єктивна сторона вказаного злочину крім діяння та наслідків, характеризується причинним зв'язком між діянням та наслідками. Встановлені судом обставини щодо невиконання вимог правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди - тяжкими тілесними ушкодженнями у потерпілої ОСОБА_8, які знаходяться у прямому причинному зв"язку з її смертю та тяжкими тілесними ушкодженнями у ОСОБА_4 за ознакою небезпеки для життя.

Враховуючи викладене, оцінивши всі докази в їх сукупності суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_8 та заподіяли потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6, відповідно до ст.66 КК України є часткове відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставин що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6, згідно ст.67 КК України судом ,не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який кримінальний закон відносить до тяжких злочинів, необережну форму вини вчиненого діяння, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого, позицію потерпілих щодо призначення покарання .

Так, ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні має малолітню дитину.

Враховуючи наведене, суд призначає ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

В судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання відповідно до Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на день набрання чинності цим Законом у нього на утриманні є неповнолітній син, щодо якої він не позбавлений батьківських прав. Вказаний закон до нього протягом останніх десяти років не застосувався.

Потерпілі та представник потерпілої, а також прокурор не заперечували щодо заявленого клопотання .

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акту про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Ст. 86 КК України передбачено, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року зі змінами, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, які на день набрання чинності цим Законом мали дітей, яким не виповнилось 18 років та щодо яких вони не були позбавлені батьківських прав.

Згідно ст.12 Закону України «Про амністію у 2014 році», його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинив необережний тяжкий злочин до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» і на день набрання цим Законом чинності (19 квітня 2014 року) має на утриманні малолітню дитину-сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4(свідоцтво про народженния дитини т.4 .а.с.21).

Відповідно до довідки, виданої службою Житомирської міської ради у справах дітей (т.4 а.с.36), відомості щодо позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітньої дитини: сина ОСОБА_7, відсутні.

За таких обставин ОСОБА_6 відноситься до осіб, які підпадають під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обставини, передбачені ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого судом не встановлені.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про амністію в 2014 році» у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом він є батьком дитини віком до 18 років, стосовно якої не позбавлений батьківських прав, злочин у вчиненні якого він обвинувачується не є особливо тяжким, а також те, що Закон України «Про амністію в 2014 році» поліпшує становище обвинуваченого, зокрема, передбачає звільнення його від призначеного покарання, суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого та його захисника про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» задовольнити.

Разом з цим, відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію в 2014 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Враховуючи зазначене, конкретні обставини справи та наслідки вчиненого злочину, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Питання заявлених та підтриманих учасниками кримінального провадження цивільних позовів, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України.

Цивільний позов прокурораЧервоноармійського району в інтересах Червоноармійської районної ради та Житомирської обласної ради обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У СК «Провіта» була застрахована цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, завданої життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом 22.3 передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої ст. 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п. 9.3 ст.9 цього Закону.

Відповідно до ст. 23 вказаного вище Закону, під шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода ( в тому числі моральна шкода) пов'язана: з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Заперечення представника СК «Провіта» про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування на користь потерпілого - позивача, з підстав неподання останнім заяви про виплату страхового відшкодування з моменту настання ДТП, а також невиконання обов'язків, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до п.п.33.1.2 п.33.1 ст. ЗЗ цього Закону обов'язок повідомляти страховика про настання страхового випадку лежить на страхувальнику.

Разом з цим, оцінюючи характер вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченого, глибину фізичних і моральних страждань, спричинених потерпілій ОСОБА_9 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме смерті її дочки, що є непоправною та неоціненною втратою, що призвело до розладу здоров'я, порушення нормального перебігу та якості життя, і завдало душевних та моральних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає частково обґрунтованим розмір моральної шкоди на суму 100 000 гривень, який підлягає стягненню з обвинуваченого та разом з тим вважає правильним завдану частину моральної шкоди стягнути і з СК «Провіта».

Також, суд вважає за необхідне, керуючись ст. 126 КПК України, стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати, які складаються з розміру витрат на залучення експертів.

Призначене таким чином покарання буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Речовий доказ-автомобіль Volkswagen, н/з НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_6, згідно розписки (а.с.44 т.2),після набрання вироком законної сили, передати WORK-CENTER LTD sp.z.o.o ODDZIAL W POLSCE.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 395 КПК України, п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами строком на один рік.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання - залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 100 000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди .

Позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Червоноармійської районної ради Житомирської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 1842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Житомирської обласної ради (р/р 31411544700001 ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313476 для перерахування обласній клінічній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 2568 (дві тисячі п"ятсот шістдесят вісім) грн. 10 (десять) коп.

Стягнути з СК "Провіта" на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5(п"ять) тисяч гривень.

Зобов"язати засудженого ОСОБА_6 сплатити процесуальні витрати за проведення технічної експертизи в розмірі -1324, 08 грн. (т.1 ст.139), експертизи лакофарбованих матеріалів -1176,96 грн.(т.1 ст.205) та технічної експертизи - 392,0 грн.(т.2 ст.58) .

Речовий доказ-автомобіль Volkswagen, н/з НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_6(т.2, а.с.44), після набрання вироком законної сили, передати власнику WORK-CENTER LTD sp.z.o.o ODDZIAL W POLSCE.

Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного даним вироком основного та додаткового покарання на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

На вирок суду до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. В.Гуц