Постанова № 39217331, 10.06.2014, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 281/298/14-а

Провадження по справі № 2-а/281/90/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Бичківської К.Г.

при секретарі Стужук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснювати нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В :

17.04.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача - управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі щодо відмови провести йому нарахування та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі починаючи з 01 січня 2014 року провести перерахунок, а в подальшому постійно нараховувати та виплачувати йому щомісячно державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, тобто в розмірах встановлених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням діючих розмірів мінімальної пенсії за віком встановлених в Україні у відповідному місяці за який проводиться нарахування і виплата, як інваліду 2 групи 1 категорії по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

В своєму позові позивач зазначив, що є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та має 2 групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, в зв'язку з чим отримує в управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі державну та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст.50,54Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так як розмір пенсії, яку йому виплачує відповідач менший, ніж передбачено ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то він звернувся про перерахунок.

15.04.2014 року управлінням пенсійного фонду в Лугинському районі у призначенні такої пенсії позивачу було відмовлено.

Позивач в судове засідання не з явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи; про причини неприбуття суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням потерпілого серії НОМЕР_1, виданого Житомирською облдержадміністрацією 13 серпня 2010 року та з 2012 року являється інвалідом 2-ї групи за захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК №238949 виданою Житомирської облМСЕК №1 15.03.2012 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон 796-12). Рішенням відповідача від 15.04.2014 року №5464 призначенні такої пенсії позивачу було відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону 796-12 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ст.54 Закону 796-12 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону 796-12 особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІI групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

З наведених положень Закону 796-12 випливає, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії, є мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (надалі Закон 1058-15), відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону 1058-15, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону 796-12. Тому суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.50,54 Закону 796-12, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого у законі про державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України.

Тому суд приходить до висновку, що є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачеві державну та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену статтями 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(№796-12), виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується пенсія.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС України, ст.ст. 45,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання призначення і виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірах встановлених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні і виплаті державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірах встановлених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2014 року державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням діючих розмірів мінімальної пенсії за віком встановлених в Україні у відповідному місяці за який проводиться нарахування і виплата, як інваліду 2 групи 1 категорії по захворюванню, по якому експертною комісією встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Апеляційна скарга на постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду подається через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

10.06.2014