Кримінальне провадження № 629/2102/14-к
Номер провадження 1-кп/629/206/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - Помазан В.А.,
за участю секретаря - Фалькової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 1 курсу групи 21 Лозівського професійного ліцею, не одруженого, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не засудженого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Мазур М.С.,
- законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3,
- представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Шмадченко Н.В.,
- захисту - адвоката ОСОБА_5,-
В С Т А Н О В И В:
Неповнолітній ОСОБА_1 близько 27-28 лютого 2014 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не представилося можливим, близько 20-00 год. знаходився на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_1, де він зустрів раніше знайомих неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7. Неповнолітній ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді відкритого заволодіння майном неповнолітнього ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, з накладного карману куртки неповнолітнього ОСОБА_6 відкрито заволодів його мобільним телефоном «Samsung Galexy GT - S 5360», вартістю 500 гривень, в якому знаходила сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 гривень.
Утримуючи при собі викрадене майно, неповнолітній ОСОБА_1 з місця події втік. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті навмисних протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_1, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріального збитку на загальну суму 510 гривень.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_1, 18.04.2014 року близько 20-00 год., знаходився на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку № 21 на мікрорайоні № 5 в м. Лозова Харківської області, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в нього виникла сварка з раніше знайомими неповнолітнім ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9. Неповнолітній ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, з метою залякування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння неповнолітньому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс останньому два удари рукою в обличчя.
В результаті навмисних дій неповнолітнього ОСОБА_1, неповнолітньому ОСОБА_9 заподіяно наступні тілесні ушкодження: перелом кісток носу зі зміщенням, що є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених вище обставинах, щиро розкаявся у скоєному.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчинених ним кримінальних правопорушень, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення невеликої та середньої тяжкості.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше не засуджений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання та за місцем навчання характеризується посередньо (т. 1, а.с. 90-98).
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне усунення заподіяної шкоди, вчинення злочину неповнолітнім.
У відповідності до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння кримінальних правопорушень та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій обвинувачення із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76, 104 КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.
Згідно п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-УІІ від 08.04.2014 року до обвинуваченого ОСОБА_1 може бути застосована амністія за скоєне діяння, так як він, його законний представник та захисник заявили клопотання про застосування амністії, та просять звільнити обвинуваченого на підставі того, що він є особою, яка на момент вчинення злочину була неповнолітньою.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на ОДИН рік.
за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді арешту строком на ТРИ місяці.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді ОДНОГО року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ОДИН рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
На підставі п. «а» ст. 1, ст.ст. 9, 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-УІІ від 08 квітня 2014 року, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Речові докази - мобільний телефон марки «Samsung Galexy GT - S 5360» та сім-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», які знаходяться на відповідальному зберіганні у законного представника потерпілого ОСОБА_10 - залишити законному володільцеві ОСОБА_10.
Стягнути із законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, витрати, пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи у розмірі 489 грн. на користь держави на р/р 31419544700005, МФО 851011, код банку - 37999680, банк одержувача - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 39216906, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 11.06.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/2102/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: