Постанова № 39215498, 10.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 923/316/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Жекова В.І.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №878 від 14.05.2014р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ФГ «Аделаїда» відокремлена садиба - Вишньова У.С. - за довіреністю; Ковальов О.І. - за довіреністю

від Голопристанської міськради Херсонської області - Гурнак А.В. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба

на рішення господарського суду Херсонської області від 22 квітня 2014 року

по справі №923/316/14

за позовом Голопристанської міської ради Херсонської області

до Фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 10.06.2014р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У березні 2014 року Голопристанська міська рада Херсонської області (надалі - позивач, Голопристанська міськрада) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба (надалі - відповідач, ФГ «Аделаїда»), в якому просила суд:

- змінити умови п.9 нотаріально посвідченого договору оренди землі від 28.04.2007р., зареєстрованого державним нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори в реєстрі за №1-889 (із змінами від 06.11.2009р.) в частині визначення ставки орендної плати на рівні 10% нормативної грошової оцінки землі;

- зобов'язати ФГ «Аделаїда» укласти з Голопристанською міською радою додаткову угоду до нотаріально посвідченого договору оренди землі від 28.04.2007р. (із змінами) в частині визначення ставки орендної плати на рівні 10% нормативної грошової оцінки землі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2007р. між Голопристанською міськрадою та ФГ «Аделаїда» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2493га, під розміщення перевалки по прийому, переробці та збереженню сільгосппродукції. 06.11.2009р. між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Голопристанському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що 19.11.2009р. вчинено запис №4АА001965-040972100114.

Відповідно до п.9 вищезазначеного договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1988028грн.

Голопристанська міськрада своїм рішенням від 30.05.2013 р. №741 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м.Голої Пристані» встановила ставки орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м.Гола Пристань, які введені в дію для діючих договорів оренди землі з 01.01.2014р. Згідно п.10.1.2.1. Додатку до рішення ставка орендної плати за землі для розміщення та експлуатації перевалок по прийому, переробці та збереженню сільгосппродукції становить 10% від нормативної грошової оцінки землі.

Позивач 10.12.2013р. направив відповідачу лист за №02-25/684 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі та проект додаткової угоди, якою передбачалося внесення зміни до п.9 договору, щодо розміру орендної плати і визначення її у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте ФГ «Аделаїда» відхилило вищезазначену пропозицію з посиланням на відсутність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, оскільки розмір орендної плати вище розміру земельного податку.

З посиланням на норми ст.ст.30,35 Закону України «Про оренду землі» Голопристанська міськрада просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.04.2014р. (суддя Ситюк В.Г.) позовні вимоги Голопристанської міської ради задоволено повністю - внесено зміни до договору оренди землі від 28.04.2007р., укладеного між Голопристанською міськрадою та ФГ «Аделаїда», викладено пункт 9 договору в наступній редакції - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 10 (десять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; стягнуто з відповідача на користь позивача 1218грн. витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині позову щодо зобов'язання укласти додаткову угоду припинено.

Рішення суду вмотивовано тим, що рішенням Голопристанської міської ради від 30.05.2013 р. №741 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м.Голої Пристані», встановлено ставки орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м. Гола Пристань, які введені в дію для діючих договорів оренди землі з 01.01.2014р., ставка орендної плати за землі для розміщення та експлуатацію перевалок по прийому, переробці та збереженню сільгосппродукції становить 10% нормативної грошової оцінки землі. Згідно з п. п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2013р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення ч.1 ст. 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч.1 ст.ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі». Згідно із п.п.288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України, в редакції на час розгляду справи, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Також, відповідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Провадження у справі в частині вимоги Голопристанської міської ради Херсонської області про зобов'язання укласти додаткову угоду до нотаріально посвідченого договору оренди землі судом припинено за відсутністю предмету спору, оскільки внесення змін до договору за рішенням суду не потребує укладання додаткових угод.

Не погодившись з рішенням суду, ФГ «Аделаїда» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Голопристанській міськраді відмовити, а також стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір.

В обґрунтування апеляційної скарги ФГ «Аделаїда» зазначило, що оскаржене рішення є необґрунтованим та безпідставним, ухвалене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з огляду на наступне:

- місцевий господарський суд не з'ясував, у зв'язку з чим виникли підстави для зміни договору оренди і чи відповідає це встановленому порядку, а отже неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи;

- господарський суд Херсонської області в оскаржуваному рішенні не спростував правову позицію відповідача про те, що п.13 Договору оренди землі від 28.04.2007р. слід тлумачити комплексно. Відповідно, обов'язковою умовою для встановлення нових орендних ставок є ситуація, коли розмір орендної плати буде нижчим від розміру земельного податку;

- на думку скаржника, в рішенні суду має місце невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, оскільки у п.13 Договору оренди землі немає такої підстави «встановлення уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування нових тарифів, ставок орендної плати».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. прийнято апеляційну скаргу ФГ «Аделаїда» до провадження та призначено її до розгляду.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники ФГ «Аделаїда» підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник Голопристанської міськради в засіданні апеляційного господарського суду заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості рішення господарського суду Херсонської області від 22.04.2014р.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.04.2007р. між Голопристанською міською радою (орендодавець) та Фермерським господарством «Аделаїда» (орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі запасу промисловості, під розміщення перевалки по прийому, переробці та збереженню сільгосппродукції, які знаходяться в м.Голій Пристані по вул. Берегова,2-а Херсонської області, (кадастровий номер - 6522310100:0100:01:0011:0567) берег р.Конки.

В пункті 5 Договору зазначено, що грошова оцінка земельної ділянки виконана і становить: Експертна - 744090грн.; грошова - 1315209,97грн. (Довідка від 27.12.2006р., видано Голопристанським районним відділом земельних ресурсів за №2192/01-14д), цільове призначення земельної ділянки - для розміщення перевалки по прийому, переробці та збереженню сільгосппродукції).

Згідно із п.9 Договору, він укладений на строк 49 років.

Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 799115,52грн. за 49 років. Сторони стверджують, що розмір орендної плати не нижчий за розмір земельного податку.

Згідно із п.11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1359,04грн. - за 1 місяць, 16308,48грн. за 1 рік, 799115,52грн. за 49 років на рахунок міської ради не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем.

Пунктом 13 Договору встановлено, що розмір орендної плати не може бути нижчим від розміру земельного податку та переглядається один раз в два роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Прикінцевих положень Договору, невід'ємними частинами договору є: план або схема земельних ділянок; кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом.

Договір від 28.04.2007р. посвідчений нотаріально державним нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори.

06.11.2009р. між сторонами у справі був укладений договір про внесення змін до договору оренди землі від 28.04.2007р., в якому орендодавець та орендар прийняли рішення про внесення змін до договору оренди землі від 28.04.2007р., а саме пункти 9 та 11 викласти у такій редакції: п.9 - Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1988028грн.; п.11 - орендна плата вноситься у такі строки - щомісячно у розмірі 3381грн. - за 1 місяць, 40572грн. - за 1 рік, 1988028грн. - за 49 років.

Договір про внесення змін до договору оренди землі від 28.04.2007р. посвідчений державним нотаріусом Голопристанської державної нотаріальної контори Негра О.А. та зареєстрований у Голопристанському райвідділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДКЗ» про що у державному реєстрі земель внесено запис від 19.11.2009р. за №4АА001965040972100114.

Рішенням Голопристанської міської ради від 30.05.2013 р. № 741 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м.Голої Пристані», встановлено ставки орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м.Гола Пристань, які введені в дію для діючих договорів оренди землі з 01.01.2014р. (п.п.1,2 рішення).

Відповідно до п.10.1.2.1. Додатку до рішення №741 ставка орендної плати за землі для розміщення та експлуатацію перевалок по прийому, переробці та збереженню сільгосппродукції становить 10 % нормативної грошової оцінки землі.

10.12.2013р. Виконавчий комітет Голопристанської міської ради направив на адресу ФГ «Аделаїда» лист «Про підписання та проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі від 28.04.2007р.», в якому зазначив, що на виконання рішення Голопристанської міської ради №741 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення на території м.Голої Пристані» надсилає відповідачу три примірники додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного між сторонами у справі 28.04.2007р. В листі містилось прохання в термін до 31.12.2013р. підписати та провести державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди до договору оренди землі від 28.04.2007р., один примірник повернути Голопристанській міській раді.

09.01.2014р. ФГ «Аделаїда» подало до Голопристанської міської ради лист, в якому, в посиланням на п.13 Договору оренди землі від 28.04.2007р. зазначило, що формулювання «розмір орендної плати не може бути нижчим від розміру земельного податку» є визначальним, станом на 09.01.2014р. розмір орендної плати за даним договором перевищує розмір земельного податку, тому підстав для зміни розміру орендної плати немає.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 30 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010р. №2756-VІ було внесено зміни до ст.21 ЗУ «Про оренду землі», у зв'язку з чим частини 1 та 2 вказаної статті ЗУ «Про оренду землі» були викладена у такій редакції: «Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)».

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011р. Податкового кодексу України втратив чинність ЗУ «Про плату за землю».

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п.289.1. ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про оренду землі» (чинна редакція) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ст.35 ЗУ «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Таким чином, Податковим кодексом України лише встановлюється порядок визначення і граничні розміри орендної плати за земельні ділянки, а конкретний розмір орендної плати має визначатись в договорі оренди, разом з формою платежів, строків, порядку її внесення і перегляду (істотні умови договору оренди землі).

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п.2.18, 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно проекту додаткової угоди (від 10.12.2013р.) до договору оренди землі від 28.04.2007р. пункт 9 договору в новій редакції містить наступне положення: «Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі - починаючи з 01 січня 2014 року - у грошовій формі у розмірі 10 (десять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки».

Пункт 11 договору оренди викладається в такій редакції: «Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі - починаючи з 01.01.2014р.: 1/12 частина річної орендної плати у відповідності до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та згідно затвердженої ставки орендної плати - 10%, до кінця строку, на який було укладено договір оренди землі на р/р №33213812700134 в банк ГУДКСУ у Херсонській області, код №37953845, МФО 852010 з щорічним урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки».

Судом встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відсутній, а за поясненнями представника Голопристанської міської ради відповідач має самостійно при поданні податкової звітності обчислювати розмір орендних платежів, при цьому, незрозумілим залишається, виходячи з якої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пункт 5 договору оренди землі відсилає до Довідки від 27.12.2006р. про грошову оцінку земельної ділянки, яка не може бути наразі застосована, оскільки протирічить ст.288 ПК України.

Пункти 9,11 договору оренди землі в чинній редакції згідно додаткової угоди від 06.11.2009р. містять конкретно визначений розмір орендної плати та нормативну грошову оцінку земельної ділянки (1988028грн.).

Однак, у зв'язку із відсутністю даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на момент внесення змін до договору визначення розміру орендних платежів унеможливлюється і шляхом відсоткового співвідношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як убачається з матеріалів справи, позивач вимагав внесення змін в договір тільки в частині п.9, хоча проект додаткової угоди передбачав нову редакцію пункту 11 договору.

Слід зазначити, що в результаті затверджених судом змін до договору оренди землі в частині п.9 цього договору його положення у сукупності, а саме пункти 5,9,11 договору, входять у суперечність один з одним та з положеннями законодавства. Прив'язка у п.9 до відсоткового співвідношення (10 відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку без визначення цієї грошової оцінки ані в договорі, ані в додатках до нього (Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку відсутній та не зазначений як додаток до договору у його тексті) при залишенні в попередній редакції пункту 11 договору позбавляє внесення змін до договору оренди від 28.04.2007р. за рішенням суду щодо пункту 9 будь-якого сенсу, адже розмір щомісячних, річних орендних платежів та строки їх внесення залишаються незмінними та визначаються відповідно до п.11 договору в редакції додаткової угоди від 06.11.2009р.

Отже суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги Голопристанської міської ради Херсонської області та вніс зміни до договору оренди землі, виклавши п.9 договору від 28.04.2007р. в запропонованій позивачем редакції.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання укласти додаткову угоду за відсутністю предмету спору, оскільки внесення змін до договору за рішенням суду не потребує укладання додаткових угод з огляду такого.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно із роз'ясненнями,які містяться абз.4 у п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У зв'язку з відмовою відповідача підписати додаткову угоду до Договору оренди від 28.04.2007р. (яка оформлена листом ФГ «Аделаїда» на адресу Голопристанської міськради від 09.01.2014р.) у справі наявний предмет спору.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В той же час, відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору, тобто йдеться про правильність обрання способу захисту прав.

Таким чином, позовні вимоги Голопристанської міської ради Херсонської області про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до нотаріально посвідченого договору оренди землі від 28.04.2007р. (із змінами) в частині визначення ставки орендної плати на рівні 10% нормативної грошової оцінки землі не підлягали задоволенню та суд першої інстанції помилково припинив провадження по справі в цій частині за п.1-1 ст.80ГПК України.

Доводи скаржника стосовно відсутності підстав для внесення змін до договору суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки вони суперечать п.13 договору оренди землі та положенням чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 22.04.2014р. у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам, що мають значення для вирішення спору, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Голопристанської міської ради у повному обсязі.

Витрати із сплати судового збору за подання позову згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 609грн. за подання апеляційної скарги покладаються на Голопристанську міську раду Херсонської області з їх відшкодуванням Фермерському господарству «Аделаїда».

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.04.2014р. у справі №923/316/14 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Голопристанської міської ради Херсонської області на користь Фермерського господарства «Аделаїда» відокремлена садиба 609грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16. 06.2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Жеков В.І.