Постанова № 39214686, 22.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року 12:35Справа № 808/790/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Железняк О.В.

від відповідача: Воронкової Н.В.

свідка: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергосталь»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергосталь» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якій позивач, з врахуванням уточнень, просить визнати недійсними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення: №0004171501 та №0004151503 від 14.02.2014.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій. Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 22.05.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергосталь» 13.12.1996 зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №1472.

ТОВ Науково-виробниче підприємство «Енергосталь» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.03.1997 за №5447 та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

На підставі наказу від 19.07.2013 №203, за направленнями від 19.07.2013 №№193, 194, 195, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з питання дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 та дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні податком на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

01.08.2013 за результатами перевірки працівниками ДПІ було складено акт №1090/08-28-22-12/24517162. Відповідно до висновків акту, відповідачем встановлені наступні порушення:

1) п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено суму витрат у перевіряємому періоді у розмірі на загальну суму 250050,00грн.;

2) пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму витрат у перевіряємому періоді у розмірі на загальну суму 353935,00грн.;

2) пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, на загальну суму 509931,00грн.

На підставі акту №1090/08-28-22-12/24517162 податкова інспекція винесла податкове повідомлення-рішення №0002102212 від 30.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 603985,00грн. та штрафну санкцію в сумі 111058,75грн.; податкове повідомлення-рішення №0002092212 від 30.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 509931,00грн. та застосована штрафна санкція у розмірі 132425,50грн.

18.09.2013 позивачем подано первинну скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. 18.11.2013 отримано рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 14.11.2013 №5591/7/08-01-1004-20, яким первинна скарга була частково задоволена: скасовано податкове повідомлення-рішення №0002092212 від 30.08.2013 в частині 14726,00грн. нарахованого ПДВ та 3681,50грн. штрафних санкцій, в інший частині - залишено без змін; податкове повідомлення-рішення №0002102212 від 30.08.2013 скасовано в частині 12363,00грн. нарахованого податку на прибуток та 6181,50грн. штрафних санкцій, в інший частині залишено без змін.

27.11.2013 підприємством подано повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України. 24.01.2014 підприємством отримано рішення про результати розгляду скарги від 20.01.2014 №908/6/99-99-10-01-15, яким повторну скаргу залишено без задоволення.

Відповідно до пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважається відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

24.02.2014 на адресу позивача надійшли податкові повідомлення-рішення від 14.02.2014, прийняті на підставі рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги:

- №0004171501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 696499,25грн., з яких 591622,00грн. - основний платіж, 104877,25грн. - штрафні санкції;

- №0004151503 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 623949,00грн., з яких 495205,00грн. - основний платіж, 128744,00грн. - штрафні санкції.

Враховуючи розгляд скарг підприємства позивача, ході проведення відповідачем встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, по яким відповідачем встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів, а саме:

ТОВ НВП «Енергосталь» мало господарські операції з ТОВ «Лігран», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Промпівдень» з придбання пиломатеріалів (деревини).

Оглянувши надані позивачем договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, тощо. Вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що перелічені первинні документи оформлені належним чином та свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій ТОВ «Лігран», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Промпівдень», відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованим в Мінюсті України 05.06.1995 р. за № 168/704, тобто мають всі обов'язкові реквізити.

За матеріалами перевірок перелічених в акті, суб'єктів господарювання органи ДПС робили висновки про неможливість здійснення господарських операцій через відсутність майна та матеріальних ресурсів, відсутність умов для досягнення результатів економічної діяльності та відсутності на момент проведення перевірки підтверджуючих первинних документів, а також їх зв'язок із «сумнівними» підприємствами.

Між тим, як вказується в акті перевірки, вказані суб'єкти на момент проведення перевірок або були ліквідовані, або припинені, що власне і є причиною відсутності підтверджуючих документів з їхнього боку.

Ніяких інших підтверджень або підстав для висновків про безтоварність господарських операцій акт перевірки не містить.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 по справі № 804/6144/13-а визнано неправомірними дії та зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкового зобов'язання та податкового кредиту Приватного підприємства «Транс-Атлантика Сервіс» за період з грудня 2011 р. по серпень 2012 р.

Також, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 по справі № 804/1724/13-а, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Лігран», в результаті якої складено акт №7250/224/24656476 від 28.12.2012, а також визнані протиправними дії щодо формуванні у вказаному акті перевірки висновків про відсутність у ТОВ «Лігран» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 р. по серпень 2012 р.

Відтак, фактично доводи акту перевірки щодо нереальності здійснення господарських операцій, ґрунтуються на припущеннях органів ДПС, але при цьому наявній первинній документації не надана належна оцінка.

Також, між ТОВ «НВП «Енергосталь» (замовник) та ТОВ «Торгова компанія «Вектор- Трейд» (виконавець) укладений договір № 0201209 на надання посередницьких послуг від 01.02.2010, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виступати в якості посередника та надавати послуги замовнику по пошуку покупців металопрокату серед юридичних та фізичних осіб; здійснювати пошук партнерів, підготовлювати контракти, угоди та договори, надавати інші послуги на сприяння укладенню договорів та інших угод.

Відтак предметом договору є послуги, які були в повному обсязі виконані з боку Виконавця, прийняті Замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт та сплачені в повному обсязі.

Між ТОВ «НВП «Енергосталь» (замовник) та ТОВ «Дніпро-Стар» (виконавець) укладений Договір № 120111 про надання послуг з пошуку покупців від 12.01.2011, за яким виконавець зобов'язується згідно завдань замовника надавати за плату послуги з пошуку покупців на українському ринку на товар, що реалізується замовником.

Предметом договору є послуги, які були в повному обсязі виконані з боку виконавця, прийняті замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт та сплачені в повному обсязі.

Між ТОВ «НВП «Енергосталь» (замовник) та ТОВ «Торгова компанія «Верона» (виконавець) укладений Договір №120111 про надання послуг з пошуку покупців від 11.02.2011, за яким виконавець зобов'язується згідно завдань замовника надавати за плату послуги з пошуку покупців на українському ринку на товар, що реалізується замовником.

Предметом договору є послуги, які були в повному обсязі виконані з боку Виконавця, прийняті Замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт та сплачені в повному обсязі.

Щодо всіх названих господарських операцій умови договорів виконувалися, а результат виконання договорів мав безпосередній зв'язок із господарською діяльністю ТОВ «НВП «Енергосталь», оскільки був спрямований на реалізацію продукції підприємства, тобто з метою отримання прибутку. Вказане підтверджується наданими позивачем актами прийому-передачі виконаних робіт, в яких безпосередньо зазначені договори, які в подальшому укладалися між позивачем та підприємством, що рекомендував посередник. Крім того, в судовому засіданні було допитано свідка (колишнього працівника підприємства позивача, який займався безпосередньо реалізацією товару), останнім було зазначено, що находження клієнтів за допомогою посередників, це є специфікою цього виду діяльності та зазначені контрагенти позивача дійсно надавали зазначені договором послуги та виконували встановлені договором зобов'язання.

Таким чином, суд вважає доводи позивача належними та обґрунтованими.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилами пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 не включаються до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом акту перевірки не встановлено ані факту продажу товарів за заниженими цінами, ані того факту, що позивач є пов'язаною особою із вищезазначеними контрагентами.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до пп.14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Враховуючи вказане, суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що операції по придбанню товарів у контрагентів позивача є реальними, фактично відбулися, придбані товари та послуги використані позивачем в його господарської діяльності.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Обов'язок перераховувати податок на додану вартість до бюджету покладений на постачальника продукції при надходженні коштів від покупця з урахуванням ПДВ. Позивач свій обов'язок по включенню ПДВ у ціну товару і перерахунок коштів продавцю виконав в повному обсязі.

Наведена правова позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини другої ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суб'єктом владних повноважень не доведена наявність порушень, безпосередньо допущених Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергосталь» при придбанні товарів та послуг.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсними оскаржуваних повідомлень-рішень, суд вважає таку вимогу не коректною, та оскільки для повного захисту своїх прав, свобод та інтересів позивач фактично мав на меті скасування таких повідомлень-рішень, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог.

За приписами ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергосталь» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 7-11,69, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0004171501 від 14.02.2014 та №0004151503 від 14.02.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергосталь» сплачений судовий збір у сумі 974,40 (дев'ятсот сімдесят чотири гривні 40 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова