Рішення № 39214546, 02.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6094/14 02.06.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд-Київ»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд»

про стягнення 383807,93 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Жданюк Д.В. (представник за довіреністю);

від відповідачів - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд-Київ» (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» (далі - Відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором кредиту за овердрафтом № КЮ-О-2016698 від 26.04.2013, з урахуванням Договору поруки № КЮ-О-2016698 від 26.04.2013, всього в розмірі 383807,93 грн., з яких: 299911,56 грн. заборгованості за кредитом, 58102,99 грн. заборгованості за процентами, 17682,44 грн. пені за кредитом та 2110,94 грн. пені за процентами.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором, та невиконанням Відповідачем-2, як поручителем, своїх зобов'язань за договором поруки.

Подане Позивачем 02.06.2014 клопотання про збільшення розміру позовних вимог було відкликано його представником у судовому засіданні, та зазначено, що позовні вимоги залишаються у первісно заявленому розмірі.

Відповідачі не скористалися своїм правом надати суду письмові документально обґрунтовані заперечення по суті спору.

За заявою Відповідача-2 розгляд справи, призначений на 19.05.2014 судом було відкладено на 02.06.2014. Заява була мотивована складнощами виїзду представників Відповідача-2 з м. Луганська в зв'язку зі ситуацією, що склалась на сході України, а новий найнятий за чотири дні до засідання представник Відповідача-2 не зміг прибути в засідання, оскільки перебував у відрядженні в іншому суді.

Друга подана Відповідачем-2 заява про відкладення розгляду справи судом була відхилена, оскільки в заяві Відповідачем-2 не обґрунтовано підстав, за наявності яких відповідно до ст. 77 ГПК України суд може відкласти розгляд справи.

Окрім того закінчувався встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний строк розгляду спору, а клопотання про його продовження сторонами, та зокрема Відповідачем-2, не заявлялось.

Представники Відповідачів в судове засідання 02.06.2014 не з'явилися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідачів про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки відповідні ухвали суду надсилалися на адреси місцезнаходження Відповідачів згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а також за вказаними адресами листування, а відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судові засідання покладаються на Відповідачів відповідно.

Разом з цим суд зазначає, що Відповідачі, як учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні 02.06.2014 іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з Відповідачами трудовими відносинами, оскільки про призначення судових засідань, та зокрема судового засідання на 02.06.2014, Відповідачам було повідомлено заздалегідь (з часу отримання ними відповідних ухвал суду).

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання 02.06.2014 обов'язковою не визнавалась, та Відповідачами не обґрунтовано підстав необхідності прийняття їх представниками особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідачі не були позбавлені права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзиви на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду (або направити поштою, кур'єрською доставкою тощо), оскільки, як зазначалось вище, про призначення судових засідань, та зокрема судового засідання на 02.06.2014, Відповідачам було повідомлено заздалегідь (з часу отримання ними відповідних ухвал суду).

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Судом також не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Клопотання Відповідача-2 про призначення експертизи судом було розглянуто в судовому засіданні 02.06.2014 та відхилено, оскільки заявником всупереч вимогам ст. 41 ГПК України не було доведено перед судом, що під час вирішення спору виникли питання, що потребують спеціальних знань, а отже необхідно призначати експертизу. Посилання Відповідача-2, що надані Позивачем розрахунки є економічно необґрунтованими та математично неточними жодним чином не обґрунтовують необхідність призначення експертизи по справі, оскільки Відповідачем-2 не обґрунтовано необхідності застосування при розгляді справи для перевірки розрахунків саме спеціальних знань у певній галузі, та що ними суд не володіє. І також Відповідачем-2 не обґрунтовано та не доведено суду, що його доводи про неправильність розрахунку Позивача не можуть бути спростовані належними та допустимими доказами, зокрема, контррозрахунком заборгованості та доказами виконання умов договорів.

Враховуючи все вищенаведене, суд, відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013 між Позивачем (Банк, Кредитор) та Відповідачем-1 (Позичальник) було укладено Договір кредиту за овердрафтом № КЮ-О-2016698 від 26.04.2013, (далі - Кредитний договір), за умовами якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти (Овердрафт) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов'язується своєчасно повернути отриманий Овердрафт, сплатити проценти за користування Овердрафтом, а також виконати інші зобов'язання за цим договором.

Надання Овердрафту здійснюється на умовах, визначених Кредитним договором, шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника, відкритого у Кредитора, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, окремими частинами (Траншами), в межах визначеного договором ліміту Овердрафту, розрахованого/перерахованого на умовах цього Договору, який не може перевищувати максимальний розмір ліміту Овердрафту в сумі 300000 гривень

За користування Овердрафтом Позичальник сплачує Кредитору проценти в розмірі 28% річних. Кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю повернена заборгованість за Овердрафтом - до 25 квітня 2014 року включно.

Також у Кредитному договорі сторони встановили, що строк безперервного користування Овердрафтом не може перевищувати 30 календарних днів, але у будь - якому випадку не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості.

Початком строку безперервного користування Овердрафтом вважається день надання першого Траншу, датою закінчення строку безперервного користування Овердрафтом вважається день повернення Траншу/Траншів.

Овердрафт надавався Позичальнику з метою поповнення обігових коштів.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками Банку про рух коштів між ним та Позичальником, а також розрахунком заборгованості станом на 17.01.2014 (додано до заяви від 19.05.2014) підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу-1 обумовлених кредитних коштів, та цими ж письмовими доказами підтверджується невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Відтак, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Позичальник є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до статей 546, 549 ЦК України та на підставі пункту 4.1 Кредитного договору, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, а також є підставою для нарахування та стягнення штрафу відповідно до п. 4.2 Кредитного договору.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору, у випадку погіршення фінансового стану Позичальника (виникнення збитків або їх збільшення; перенесення Овердрафту в групу з підвищеним ступенем ризику), який визначається за власною методикою Кредитора про проведення оцінки фінансового стану Позичальника, або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий овердрафт своєчасно не буде повернений, Кредитор має право, зокрема, вимагати від Позичальника дострокового погашення Овердрафту в повному обсязі, сплати процентів за користування Овердрафтом, комісій та можливих штрафних санкцій, нарахованих згідно з умовами цього Договору. В цьому випадку Позичальник зобов'язується здійснити дострокове повернення Овердрафту в повному обсязі, сплатити проценти за користування Овердрафтом, комісії та можливі штрафні санкції, нараховані згідно з умовами нього Договору, з дати встановлення Ліміту Овердрафту згідно цього пункту або у той строк, то буде зазначений Кредитором у повідомленні-вимозі про дострокове повернення заборгованості за Овердрафтом.

З огляду на наведене, Позивач звертався до Відповідача-1 з претензією № 31.4-08/235/13 від 21.01.2014 про погашення заборгованості за Кредитним договором та дострокове повернення суми овердрафту у встановлені законом строки від часу отримання цієї претензії, чого Відповідачем-1 зроблено не було, та спричинило звернення Позивача з даним позовом до суду.

Перевіривши доданий Позивачем до заяви від 19.05.2014 розрахунок заборгованості з повернення кредиту, сплати відсотків та пені за Кредитним договором, які рахуються непогашеними перед Банком станом на 17.01.2014, і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Разом з цим, у поданому позові Позивач просить суд стягнути менші суми, ніж наведені в наданому ним розрахунку, що є не заборонено законом.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості та штрафних санкцій, Відповідачами суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими нараховані Позивачем 299911,56 грн. заборгованості за кредитом, 58102,99 грн. заборгованості за процентами, 17682,44 грн. пені за кредитом та 2110,94 грн. пені за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, в забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 як Позичальника по Кредитному договору, між Позивачем та Відповідачем-2 (Поручитель) було укладено Договір поруки № КЮ-О-2016698 від 26.04.2013 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Позивачем солідарно з Позичальником за всіма зобов'язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, неустойки та відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджується звернення Позивача до Відповідача-2 з передбаченою умовами Договору поруки вимогою № 31.4-08/236/13 від 21.01.2014 про виконання ним обов'язків Поручителя щодо погашення заборгованості за Кредитним договором та сплати нарахованих штрафних санкцій, однак Відповідачем-2 зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, Позивач, користуючись наданим йому законом правом, звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання ними зобов'язань, які виникли на підставі Кредитного договору, з урахуванням положень Договору поруки.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За звернення Позивача до суду з даним позовом, оскільки його вимоги були визнані судом обґрунтованими та задоволені, то судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається солідарно на Відповідачів.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сума судового збору в розмірі 79 грн., сплачена Позивачем згідно окремої квитанції № ПН656026 від 02.06.2014 в зв'язку з поданням ним заяви про збільшення позовних вимог, яка пізніше була відкликана, підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 67, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд-Київ» (м. Київ, проспект Правди, 80; ідентифікаційний код 35000423) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» (91005, м. Луганськ, вул. 26 Бакинських комісарів, 170; ідентифікаційний код 32279782) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) 299911 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 58102 (п'ятдесят вісім тисяч сто дві) грн. 99 коп. заборгованості за процентами, 17682 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 44 коп. пені за кредитом, 2110 (дві тисячі сто десять) грн. 94 коп. пені за процентами, а також 7676 (сім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 16 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) 79 (сімдесят дев'ять) грн. судового збору з Державного бюджету України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014

Суддя Сташків Р.Б.