Постанова № 39214189, 12.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року 810/3285/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" до Вишгородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» звернулось з позовом до Київського окружного адміністративного суду до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.01.2014 року № 0000311501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000311501 є протиправним, оскільки ДП «Вищедубечанське лісове господарство» у повній мірі сплачено податкові зобов'язання у розмірі 48522,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 98 від 13.02.2013 року. Крім того, за твердженнями позивача, він звертався до відповідача із заявою про зарахування коштів, сплачених згідно зазначеної квитанції, на інший рахунок у зв'язку із допущеною помилкою.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Вишгородської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ДП «Вищедубечанське лісове господарство», за результатами якої складено Акт перевірки в якому встановлено порушення, а саме термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток протягом строків визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Вишгородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 р. №0000311501, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4865,36 грн. за авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 р. №0000311501 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, що регулює питання декларування податків і зборів є Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

Судом встановлено, що позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підрозділу 4 Перехідних положень ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПК України).

Так, судом встановлено, що позивачем платіжним дорученням № 98 від 13.02.2013 року сплачено суму у розмірі 48522,00 грн. на р/р 31118002700243, код платежу 11023100 з призначенням платежу:; 125; 00992094; сплата авансового внеску податку на прибуток за лютий місяць 2013 р. Платник: «Вищедубечанський лісгосп» ДП.

Надалі, як стверджує позивач, дізнавшись що рахунки для сплати авансових платежів були змінені, останній звернувся із заявою до Вишгородської ОДПІ, наявною у матеріалах справи, в якій просив зарахувати всю сплачену суму податку на рахунок 31114158700243, код платежу 11023100.

Проте, суму було перераховано на інший рахунок лише 04.03.2013 року, що призвело, на думку перевіряючих, до порушення термінів.

Відповідно до ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як було зазначено вище, позивач здійснив сплату авансового внеску податку на прибуток за лютий місяць 2013 р. вчасно, а саме 13.02.2013 року (граничний термін сплати до 20.02.13р.).

Отже, враховуючи встановлені обставини даної справи, суд вважає, що невірне зазначення платником номера рахунку бюджету (при цьому з правильним зазначенням коду платежу) не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

З огляду на викладене вище, оскільки у даному конкретному випадку помилкове перерахування позивачем на неналежний рахунок не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати податку, підстави для застосування до позивача штрафу в порядку п. 126.1 ст. 126 ПК України відсутні.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 року у справі №К/9991/38036/12.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській област від 20 січня 2014 року № 0000311501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.