Ухвала суду № 39214059, 16.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"16" червня 2014 р. Справа № 817/676/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів України про визнання відмови протиправною та стягнення надмірно сплаченого ввізного мита ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" ( далі-ТОВ "Сарницембуд")звернулось в суд з позовом до Рівненської митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2014/00058 від 27.10.2013 року та стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого ввізного мита у сумі 4355,79 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року позов задоволено . Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00058 від 27.10.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн.

В апеляційній скарзі Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів України просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного з"ясування обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, під час митного оформлення товару позивачем не було доведено, що країною походження є Республіка Білорусь, а згідно відомостей, які містяться в акті експертизи походження товару, ТОВ "Сарницембуд" не було виконано обов'язковий мінімальний обсяг виробничих або технологічних операцій, встановлений для визначення країни його походження за критерієм достатньої обробки (переробки), тобто, за країною виготовлення кінцевого товару. У зв'язку з цим вважає неможливим поширення на даний товар режиму найбільшого сприяння та ввезення його у режимі вільної торгівлі без сплати ввізного мита.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Судом встановлено, що 05.09.2012 року між ОАО "Красносельскстройматериалы" (Республіка Білорусь) - Продавець та ТОВ "Сарницембуд" (Україна) - Покупець укладено контракт №804/068, предметом якого, з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2012 року №2 та додаткової угоди від 30.07.2013 року №7, стала поставка товару: "Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" у мішках паперових 25 кг. у кількості 3000 т. загальною вартістю 258000 дол. США у строк до 31.12.2013 року, "Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" у мішках паперових 25 кг. у кількості 8000 т. загальною вартістю 692 дол. США у строк до 31.12.2013 року, "Портландцемент піщанистий марки ПЦ500Д0Н" розсипом у кількості 5000 т. загальною вартістю 382000 дол. США у строк до 31.12.2013 року, на умовах DAP (INCOTERMS 2010) ст. Горинь (а.с. 35-38).

На виконання умов контракту ТОВ "Сарницембуд" імпортовано на митну територію України "Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" у кількості 63 тонни загальною вартістю 43557,85 грн., яке заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації від 27.10.2013 року №204020000.2013.014051, до якої додано:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 31.08.2011 року №204/2012/0000223;

- накладну УМВС від 24.10.2013 року №04372491;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 24.10.2013 року №068/131;

- контракт від 05.09.2012 року №804/068;

- додаткові угоди від 28.12.2012 року №2, від 30.07.2013 року №7;

- договір надання послуг митного брокера від 09.09.2011 року №1;

- довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №24 від 03.10.2013 року;

- сертифікат відповідності №UA1.090.0207402-13 від 16.09.2013 року;

- Міжнародний санітарний сертифікат (радіологічний сертифікат) №1267-БІ від 31.07.2013 року;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 №BYUA3407100248 3581335 від 24.10.2013 року;

- акт експертизи походження товарів від 09.04.2013 року №61, складений Білоруською торгово-промисловою палатою;

- документ про якість №43715 від 24.10.2013 року;

Інспектором митного поста "Сарни" Рівненської митниці Міндоходів відмовлено у митному оформленні товару, задекларованого у зазначеній митній декларації, про що заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.10.2013 року №204020000/2013/00058 (а.с. 6-8).

ТОВ "Сарницембуд" оскаржено рішення про відмову в митному оформленні товару до Рівненської митниці Міндоходів та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення - без змін (а.с. 65-70).

Митне оформлення товару, задекларованого у митній декларації від 27.10.2013 року №204020000.2013.014051, позивачем здійснено без застосування режиму вільної торгівлі із попередньою оплатою за митне оформлення товару 43000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.10.2013 року №376 (а.с. 24).

В основу відмови у митному оформленні заявленого позивачем товару покладено висновки органу доходів і зборів про недотримання декларантом вимог статей 257, 266 Митного кодексу України та пункту 9.1 розділу 9 Правил визначення країни походження товарів, що затверджені Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних держав від 30.11.2000 року, ратифіковані Законом України від 20.09.2001 року №2735-III, яке полягало у невідповідності товару критеріям походження, закріпленим цими Правилами.

Наведені висновки ґрунтуються на твердженнях про те, що відомості, які містяться в акті експертизи походження товарів від 09.04.2013 року №61, не підтверджують критерій його походження "Д2523", зазначений у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 24.10.2013 року №BYUA3407100248 3581335, в частині обов'язкового виконання мінімального обсягу виробничих або технологічних операцій для товарів групи 25 ТН ЗЕД, а саме, відсутні відомості про технологічні операції: "збагачення вугіллям" та "обрізання".

Висновки митного органу базуються на тому, що наданий декларантом сертифікат про проходження товару форми СТ-1 не мо може бути визнаний для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправними дій Рівненської митниці щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00058 від 27.10.2013 року та стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого ввізного мита у сумі 4355,79 грн.

До такого висновку суд апеляційної інстанції приходить з урахуванням наступного.

Україна та Республіка Білорусь є сторонами Договору про зону вільної торгівлі, який підписано державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав 18.10.2011 та ратифіковано Законом України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" від 30.07.2012 №5193-VI (надалі - Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Договору сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Частиною 1 статті 44 Митного кодексу України визначено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

В силу вимог частини 1 статті 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

У частині 3 статті 43 Митного кодексу України закріплено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 4 Договору, для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року (надалі - Правила).

Згідно з п. 5.1 розділу 5 Правил, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

Пунктом 6.1 розділу 6 передбачено, що для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Пунктом 7.4 розділу 7 Правил визначено, що заповнення сертифіката форми СТ-1 повинно відповідати певним вимогам, зокрема, у графі 9 - "Критерій походження", зазначається критерій походження товарів "Д1905" у разі, якщо товар, був підданий достатній обробці (переробці), із вказівкою перших чотирьох цифр коду товарної позиції за ТН ЗЕД кінцевої продукції, наприклад - 1905.

Пунктом 9.1 розділу 9 Правил встановлено, що сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо товар, зазначений у сертифікаті, не відповідає умовам, передбаченим п.5.1 цих Правил.

Таким чином, товар, імпортований на митну територію України, може користуватися режимом вільної торгівлі лише у тому випадку, коли декларантом надано органу доходів і зборів сертифікат про його походження, який підтверджує, що країною походження товару є одна з держав - учасниць Угоди.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил, країною походження товару вважається держава-учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

Згідно з п. 2.3 розділу 2 Правил, для цілей визначення країни походження товару, виготовленого в державі - учасниці Угоди, може застосовуватися кумулятивний принцип, який визначає походження того чи того товару під час його послідовної обробки (переробки). Якщо у виробництві кінцевого товару в одній з держав-учасниць Угоди використовуються матеріали, що походять з іншої або інших держав-учасниць Угоди, які підтверджені сертифікатом (сертифікатами) про походження товару форми СТ-1 та піддаються поетапній подальшій обробці (переробці) в іншій або інших державах-учасницях Угоди, то країною походження такого товару вважається країна, на території якої він востаннє був підданий обробці (переробці). За відсутності сертифіката (сертифікатів) форми СТ-1 про походження матеріалів з інших держав-учасниць Угоди визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки (переробки) (підпункти "а", "б", "в" пункту 2.4 цих Правил).

Пунктом 2.4 розділу 2 Правил передбачено, що в разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару.

Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов:

а)зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки);

б)виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце;

в)правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (надалі - Перелік) (додаток 1, який є невід'ємною частиною цих Правил).

Оскільки цемент включено до групи 25 товарів, зазначених у Переліку, то при визначенні країни походження товару "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" повинен застосовуватись критерій достатньої обробки/переробки, вказаний у підпункті "б" пункту 2.4 розділу 2 Правил.

Відповідно до примітки 1 до Переліку, у перших двох графах Переліку зазначаються дані про продукт, отриманий в результаті обробки (переробки) матеріалів. У графі першій Переліку наводиться код продукту за ТН ЗЕД, у другій - опис продукту відповідно до коду, зазначеного в графі першій. Для кожного конкретного продукту, описаного в перших двох графах, умови, виробничі або технологічні операції, що визначають його походження, зазначено в графі третій. У разі якщо в графі першій наводяться номери кількох товарних позицій або номер групи й одночасно із цим у графі другій є узагальнений опис продуктів, то відповідні умови й операції, зазначені в графі третій, застосовуються до всіх продуктів, що класифікуються відповідно до ТН ЗЕД у товарних позиціях, зазначених у графі першій, або до будь-якої з товарних позицій, зазначених у графі першій. У разі якщо стосовно частини товарів, що класифікуються в одній і тій самій товарній позиції, застосовуються одні умови й операції, а стосовно іншої (інших) частини (частин) застосовуються інші умови й операції, то в графі другій є відповідна кількість абзаців, у яких наводиться конкретний опис товарів, і відповідно в графі третій зазначаються умови й операції, що стосуються товарів, опис яких наведено в тому чи тому абзаці графи другої.

У графі 2 "найменування товару" Переліку товару за кодом з групи ТН ЗЕД 25 зазначено: сіль, сірка, землі та камінь, штукатурні матеріали, вапно й цемент.

У графі 3 "Умови, виробничі й технологічні операції, необхідні для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн" зазначено: виготовлення з матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології обробки (переробки); збагачення вугіллям, очищення, помел твердих кристалів, обрізання, кальцинування.

З Переліку вбачається, що по тексту графа 3 групи ТН ЗЕД 25 складається з двох частин, відокремлених одна від одної крапкою з комою, графа 2 на абзаци не поділена. Оскільки перед операціями "збагачення вугіллям, очищення, помел твердих кристалів, обрізання, кальцинування" не стоїть двокрапка, то суд не вбачає підстав вважати їх розшифровкою загальної операції "виготовлення з матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології обробки (переробки)".

Навпаки, таке формулювання положень графи 2-3 групи ТН ЗЕД 25 Переліку повинно трактуватися на користь декларанта, оскільки необхідною умовою для надання товару статусу походження з країни Співдружності Незалежних Держав є його виготовлення у одній з цих країн із матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології обробки (переробки). При цьому, наведений перелік операцій слід вважати таким, що застосовується субсидіарно, тобто, в залежності від того, чи передбачає конкретна технологія обробки (переробки) таку операцію, чи ні.

Як встановлено судом, позивачем на підтвердження правомірності застосування режиму вільної торгівлі стосовно товару "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" було надано для Рівненської митниці Міндоходів акт експертизи походження товару від 09.04.2013 року №61, складений Білоруською торгово-промисловою палатою

Згідно висновків даного акту, "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" виробляється в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології переробки (очищення, помел твердих кристалів, кальцинування), що відповідає вимогам для товарів групи 25 додатку 1 Переліку.

Пунктом 2.5 Примітки 2 до Переліку, на який відповідач 1 посилається як на обґрунтування правомірності оспорюваного рішення, встановлено, що умови й операції, наведені в графі третій цього Переліку, встановлюють мінімальний обсяг виконання виробничих чи технологічних операцій. Виконання встановлених виробничих або технологічних операцій у меншому обсязі не визначає походження продукту.

З акту експертизи походження товарів від 09.04.2013 року №61 вбачається, що відомості щодо операції "збагачення вугіллям" та "обрізання" під час виготовлення товару "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" не здійснювались (а.с. 54-64).

Проте, такі операції не є обов'язковими при виробництві товару "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500", і відповідачем 1 не доведено, що технологічний процес його виробництва передбачає зазначені етапи виробництва.

Крім того, в описовій частині акту експертизи міститься детальний поетапний технологічний процес виробництва цементу сухим і мокрим методом, що застосовується ВАТ "Красносельскстройматериалы". Обидва методи передбачають початкове подрібнення глини, крейди та інших домішок та кінцеве. При цьому, помелом називається лише кінцеве подрібнення. Обидва методи передбачають додавання до сировини такого компоненту, як золошлакова суміш. З огляду на це, актом експертизи від 09.04.2013 року №61 та листом ВАТ "Красносельскстройматериалы" від 18.12.2013 року №05-13/6982 підтверджується, що під час виробництва товару було проведено операції, які по свої суті, є збагаченням вугіллям, очищенням, помелом твердих кристалів, обрізанням та кальцинуванням.

Органом доходів і зборів також не враховано ту обставину, що відповідно до п. 2.1 Примітки 2 до Переліку, умови й операції, зазначені в графі третій цього Переліку, повинні здійснюватися лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження. Обмеження, визначені умовами й операціями в графі третій, також поширюються лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження.

У свою чергу, згідно з абз. 7 п. 1 розділу 1 Правил, матеріалом іноземного походження є матеріал, що не походить з територій держав-учасниць Угоди, або матеріал, походження якого не встановлено.

Актом експертизи походження товарів від 09.04.2013 року №61 підтверджується, що для виготовлення товару "портландцемент пщанистий марки ПЦП 500" використовувалась сировина, походженням виключно із країн, учасників Угоди урядів держав-учасників країн Співдружності Незалежних Держав, а саме: крейда, пісок, глина, отримані з власних кар'єрів ВАТ "Красносельскстройматериалы", вода, отримана з річки Рось, яка протікає на території підприємства, огарок та гран шлак, отримані від місцевого постачальника, суміш золошлакова та ларингосульфат, отримані від постачальника з Російської Федерації, кек глиноземистий, отриманий від постачальника з України, щебінь гіпсовий, отриманий від постачальника з Республіки Молдова, що свідчить про те, що даний товар відповідає вимогам для товарів групи 25 Переліку та критерію достатньої переробки, передбаченому Правилами.

Водночас, відсутність у позивача сертифікатів форми СТ-1 про походження сировини з інших держав-учасниць Угоди в даному випадку значення не має, оскільки визначення країни походження кінцевого товару здійснено не за кумулятивним принципом, а за критерієм достатньої обробки (переробки).

Тому, суд приходить до висновку, що товар "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500", імпортований ТОВ "Сарницембуд" на підставі митної декларації від 18.01.2014 року №204020000/2014/000418, відповідає критерію достатньої обробки (переробки), передбаченому підпунктом "б" пункту 2.4 розділу 2 Правил.

За наведених обставин, відмова Рівненської митниці Міндоходів у застосуванні режиму вільної торгівлі щодо товару "портландцемент піщанистий ПЦП 500", заявленого ТОВ "Сарницембуд" до митного оформлення на підставі митної декларації від 18.01.2014 року №204020000/2014/000415, є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовано задоволені судом.

Відповідно до п. 5.3 розділу 5 Правил, товари, походження яких не встановлено або походження яких установлено, але при цьому стосовно їх не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Митного кодексу України, товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Частиною 1 статті 27 Митного кодексу України передбачено, що в разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 статті 301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України визначено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

В силу вимог підпункту 1 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Оскільки, ТОВ "Сарницембуд" фактично було звільнене від сплати ввізного мита при імпорті товару "портландцемент піщанистий ПЦП 500", країною походження якого є Республіка Білорусь, надміру сплачене позивачем ввізне мито у сумі 4341,96 грн. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України через управління Державного казначейства.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи.

Висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" вул. 17-го Вересня,109-В,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу: Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028

4- Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Соборна,104,м.Рівне,33023

- ,