Рішення № 39214022, 11.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9930/14 11.06.14За позовом Комунального підприємства "Київблагоустрій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПХ Груп"

про стягнення 9 100 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Стецина І.В. за довіреністю від 09.01.2014

Від відповідача Гулій О.С. за довіреністю від 02.06.2014

В судовому засіданні 11.06.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунального підприємства "Київблагоустрій" (позивач) звернулося до з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПХ Груп" (відповідач) заборгованості в розмірі 9 100 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/9930/14, розгляд справи призначено на 11.06.2014.

В судове засідання, призначене на 11.06.2014, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 11.06.2014, з'явився представник відповідача та просив застосувати строки позовної давності.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 Комунальним підприємством «Київблагоустрій» (далі - Позивач) були перераховані грошові кошти в сумі 9 100 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ ГРУП» (далі - Відповідач) згідно виставленого рахунку-фактури № ЧХ-0000001 від 05.03.2010 за надання послуг з харчування.

Проте, станом на день подаяння позовної заяви жодних дій зі сторони Відповідача вчинено не було, перераховані грошові кошти Позивачу повернуті не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивильного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивильного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у позивача дійсно виникло право вимоги до відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем був пропущений строк позовної давності для звернення до суду, виходячи з наступного.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивильного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до стаття 261 Цивильного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а враховуючи, що судом встановлено набуття позивачем права вимоги виконати зобов'язання у позивача виникло після сплати грошових коштів, а саме 10.03.2010. Отже початок перебігу позовної давності виник 10.03.2010.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість тільки 17.06.2013, тобто через 3 років, 9 місяців і 7 днів.

При цьому позовна заява була подана позивачем до суду 23.05.2014, що підтверджується відміткою на позовній заяві, тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У судовому засіданні 11.06.2014 представник відповідача просив визнати строк позовної давності пропущеним та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки позивач не зазначив жодних правових підстав для визнання поважними причин пропуску ним строку позовної давності, у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст.75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Комунального підприємства "Київблагоустрій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПХ Груп" про стягнення 9 100 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.06.2014.

Суддя Лиськов М.О.