Ухвала суду № 39213480, 14.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2014 р. м. Київ К/9991/94878/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року

у справі № 2а-507/08

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2007 року №0002232300/3.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0002232300/3 від 20 березня 2007 року, прийняте Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області, про застосування до Верхіцевської дистанції електропостачання ДП «Придніпровська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій на суму 2210,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Придніпровська залізниця» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Придніпровська залізниця», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу Верхньодніпровської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Верховцевської дистанції електропостачання ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої складний акт від 07 вересня 2006 року №611/230-01074087.

За висновками акту перевірки (з урахуванням доповнення № 1 від 14 вересня 2006 року) позивачем були порушені вимоги підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2, пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, в акті перевірки (з урахуванням доповнення № 1 від 14 вересня 2006 року) було вказано, що Верхівцевська дистанція електропостачання, яка являється структурним підрозділом ДП «Придніпровська залізниця», не подавало декларацій з податку на прибуток підприємства та не сплачувало податок на прибуток, одержаний не від основної діяльності залізниці, а саме: виконання робіт по підключенню об'єкта до мереж електропостачання об'єктів, надання послуг з розміщення реклами, реалізація електроенергії населенню, реалізація оборотних активів іншим залізницям.

20 березня 2007 року Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області на підставі вказаного акту перевірки (з урахуванням доповнення № 1 від 14 вересня 2006 року) та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове-повідомлення-рішення №0002232300/3, яким згідно з підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Верхіцевській дистанції електропостачання ДП «Придніпровська залізниця» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 2210,00 грн., з яких:основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2210,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може вважатись правомірним, оскільки прийняте на підставі акту перевірки, складеного з порушенням підзаконних нормативно-правових актів - наказів ДПА України № 372 від 10 серпня 2005 року та № 225 від 27 квітня 2006 року, оскільки викладені в акті порушення не містять посилань на первинні бухгалтерські, або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення безвідносно мотивів таких висновків, з огляду на наступне.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

При цьому, відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.

Водночас, прийнятою на виконання пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року № 173 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, хоча вищезгаданою нормою права передбачалось визначити перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності і не передбачалось відокремлення на рівні підзаконного акта «основної» діяльності залізничного транспорту.

Аналіз вищезгаданих норм дає підстави вважати, що визначення в питанні суб'єкта (платника) податку закон пов'язує з отриманням прибутку від господарської чи не від господарської діяльності та організаційної визначеності самого управління залізниці. Відповідно, закон не пов'язує вирішення цього питання з терміном «основна» діяльність залізничного транспорту.

Викладене дає підстави для висновку, що ДП «Донецька залізниця», правомірно прийняло рішення щодо сплати консолідованого податку, що знайшло своє відображення ну пункті 5.4.1 акту перевірки, а тому спірне податкове повідомлення-рішення про застосування до структурного підрозділу штрафних санкцій є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна