Постанова № 39211543, 12.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. № 820/3052/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.11.2013 року № 90226552207, яким збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 270141,00 грн., з яких 180094,00 грн. за основним платежем та 90047,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна", в частині дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із Приватним підприємством "Женевьєва" за період січень 2012 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 564/26-55-22-07/33262660 від 25.10.2013 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 19.11.2013 року № 90226552207. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з його контрагентом. Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 19.11.2013 року № 90226552207 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.06.2014 року представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поряд із тим звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 12.06.2014 року не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ПП "Женевьєва", внаслідок чого, зайво включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна", в частині дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із Приватним підприємством "Женевьєва" за період січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 564/26-55-22-07/33262660 від 25.10.2013 року (т. 1 а.с.51-60) .

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 180094,00 грн.; ч. 1 ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ПП "Женевьєва" (т. 1 а.с.60).

На підставі вказаного акту перевірки № 564/26-55-22-07/33262660 від 25.10.2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 19.11.2013 року № 90226552207 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 180094 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 90047 грн. (т. 1 а.с.9).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Міндоходів у м.Києві від 27.12.2013 року №8185/10/26-15-10-04-01 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга ТОВ "Сафарі-Армс-Україна" – без задоволення. Позивач звернувся із повторною скаргою до Міністерства доході і зборів, та рішенням Міндоходів і зборів України від 06.02.2014 року № 2300/6/99-99-10-0215 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга ТОВ Сафарі-Армс-Україна" – без задоволення, у зв’язку із чим позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

З дослідженого акту перевірки № 564/26-55-22-07/33262660 від 25.10.2013 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та його контрагентом.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ПП "Женевьєва".

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №05/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області від 03.01.2012 року. За умовами укладеного договору виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її ( т.1 а.с.93-96).

Реальність виконання умов укладеного договору №05/01/12 від 03.01.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, актом № 337 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 337 (т. 1а.с.97-116).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №06/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Сміла Черкаської області від 03.01.2012 року. За умовами укладеного договору виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її ( т.1 а.с. 117-120).

Доказами виконання позивачем зобов'язань по укладеному договору від 03.01.2012 року є залучені до матеріалів справи документи первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Сміла Черкаської області, актом № 338 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 338 (т. 1а.с. 121-140).

Судом встановлено, що позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №07/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Умань Черкаської області від 03.01.2012 року. За умовами укладеного договору виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її ( т.1 а.с. 141-143).

Реальність виконання умов зазначеного договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Умань Черкаської області, актом № 334 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 339 (т. 1а.с. 144-164).

Крім того, 03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №01/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Черкаси, за умовами якого виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Реальність виконання умов зазначеного договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Черкаси, актом № 333 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 333 (т. 2 а.с. 141-169).

03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №02/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Ватутіне Черкаської області, за умовами якого виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Реальність виконання умов зазначеного договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Ватутіне Черкаської області, актом № 334 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 334 (т. 2 а.с. 170-194).

Також, між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №03/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Золотоноша Черкаської області від 03.01.2012 року, за умовами якого виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Реальність виконання умов зазначеного договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Золотоноша Черкаської області, актом № 335 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 335 (т. 2 а.с. 195-219).

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №04/01/12 на проведення маркетингових досліджень в м. Канів Черкаської області, за умовами якого виконавець зобов’язується надати замовнику за плату маркетингові послуги, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Реальність виконання умов зазначеного договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку: звітом про проведення маркетингових досліджень в м. Канів Черкаської області, актом № 336 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною від 31.01.2012 року № 336 (т. 2 а.с. 220-243).

Також із матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (покупець) та Приватним підприємством "Женевьєва" (продавець) укладено договір купівлі продажу товару №281/12/11 від 28.12.2011 року. За умовами укладеного договору продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити канцелярські вироби та господарські товари, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № 326 від 31.01.2012 року та податковою накладною від 31.01.2012 року № 326 (т. 2 а.с. 3-6).

Судом встановлено, що 28.12.2011 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №282/12/11 від 28.12.2011 року, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець виконує роботи з на виготовлення рекламних буклетів, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією № 1 від 28.12.2011 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 327 та податковою накладною від 31.01.2012 року № 327 (т. 2 а.с. 7-11).

28.12.2011 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №282/12/11 від 28.12.2011 року, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець виконує роботи з на виготовлення рекламних буклетів, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією № 1 від 28.12.2011 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 328 та податковою накладною від 31.01.2012 року № 328 (т. 2 а.с. 12-16).

Крім того, 03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №08/01/12 про надання рекламних послуг, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 340, звітом про проведення рекламної компанії та податковою накладною від 31.01.2012 року № 340 (т. 2 а.с. 17-28).

Також 03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №09/01/12 про надання рекламних послуг м.Ватутіне Черкаської області, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 341, звітом про проведення рекламної компанії м.Ватутіне та податковою накладною від 31.01.2012 року № 341 (т. 2 а.с. 29-40).

03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №10/01/12 про надання рекламних послуг м.Золотоноша Черкаської області, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 342, звітом про проведення рекламної компанії м.Золотоноша та податковою накладною від 31.01.2012 року № 342 (т. 2 а.с. 41-52).

Із матеріалів справи вбачається, що 03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №11/01/12 про надання рекламних послуг м.Канів Черкаської області, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 343, звітом про проведення рекламної компанії м.Канів та податковою накладною від 31.01.2012 року № 343 (т. 2 а.с. 53-64).

Крім того, 03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №12/01/12 про надання рекламних послуг м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 344, звітом про проведення рекламної компанії м.Корсунь-Шевченківський та податковою накладною від 31.01.2012 року № 344 (т. 2 а.с. 65-76).

03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №13/01/12 про надання рекламних послуг м.Сміла Черкаської області, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 345, звітом про проведення рекламної компанії м.Сміла та податковою накладною від 31.01.2012 року № 345 (т. 2 а.с. 77-88).

Судом встановлено, що 03.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) укладено договір №14/01/12 про надання рекламних послуг м.Умань Черкаської області, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов’язання надати послуги з організації та забезпечення проведення рекламної акції з метою інформування споживачів про послуги охорони, які можуть надаватися замовником та підвищенні попиту на такі послуги, реальність якого підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 346, звітом про проведення рекламної компанії м.Умань та податковою накладною від 31.01.2012 року № 346 (т. 2 а.с. 89-100).

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) 28.12.2011 року було укладено договір про надання послуг з обслуговування та супроводження системи автоматизованого обліку №284/12/11, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по обслуговуванню системи автоматизованого обліку, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи. Виконання умов укладеного правочину, підтверджується наданими до матеріалів справи технічним завданням, актом № 329 здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітом про надання послуг з абонентського супроводження системи автоматизованого обліку, податковою накладною від 31.01.2012 року № 329 (т. 2 а.с. 101-113).

28.12.2011 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з обслуговування та супроводження системи автоматизованого обліку Харківської філії №285/12/11, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по обслуговуванню системи автоматизованого обліку, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи. Виконання умов укладеного правочину, підтверджується наданими до матеріалів справи технічним завданням, актом № 330 здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітом про надання послуг з абонентського супроводження системи автоматизованого обліку, податковою накладною від 31.01.2012 року № 330 (т. 2 а.с. 114-126).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) 28.12.2011 року було укладено договір про надання послуг з управління та адміністрування електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) №2861211, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з управління та адміністрування електронно-інформаційного ресурсу, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи. Виконання умов укладеного правочину, підтверджується наданими до матеріалів справи переліком робіт, актом № 331 здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітом про надання послуг з управління та адміністрування електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту), податковою накладною від 31.01.2012 року № 331 (т. 2 а.с. 127-133).

28.12.2011 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Женевьєва" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з управління та адміністрування електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) Храківської філії №2871211, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з управління та адміністрування електронно-інформаційного ресурсу, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи. Виконання умов укладеного правочину, підтверджується наданими до матеріалів справи переліком робіт, актом № 332 здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітом про надання послуг з управління та адміністрування електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту), податковою накладною від 31.01.2012 року № 332 (т. 2 а.с. 134-140).

В оплату отриманих послуг за договорами з Приватним підприємством "Женевьєва" позивач перерахував грошові кошти, що підтверджуються платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ПП "Женевьєва" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі виконаних робіт, звітами.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ПП "Женевьєва" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ПП "Женевьєва" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України . Зауваження до бухгалтерських документів з боку відповідача відсутні.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, укладеною між позивачем та ПП "Женевьєва", з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Навпаки, суд, дослідивши договори між позивачем та ПП "Женевьєва", дійшов висновку, що вони укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договори між позивачем та ПП "Женевьєва" мали реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, посилання відповідача в акті перевірки ТОВ "Сафарі-Армс-Україна" про те, що ним отримано від акт Західної ОДПІ ГУ Міндоходів №421/22-417/37093017 від 26.09.2012 року, яким встановлено відсутність ознак здійснення господарських відносин ПП "Женевьєва" у період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов’язку стосовно податкового повідомлення – рішення від 19.11.2013 року № 90226552207, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав викладених вище.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.11.2013 року № 90226552207.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних