Ухвала суду № 39210611, 10.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4852/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

представника позивача: Бабійчук О.А.,

представника відповідача (апелянт): Левченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області про скасування податкової вимоги на суму 299368,03 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області про скасування податкової вимоги на суму 299368,03 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно поданої 11.02.13 р. податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, оподатковуваний прибуток ПАТ "Вінницягаз" склав 124111837грн., відповідно, податок на прибуток - 26062486 грн. Таким чином, ПАТ "Вінницягаз" в І кварталі 2013 року був платником авансового платежу з цього податку та протягом січня-квітня 2013 року сплачував авансові платежі з податку на прибуток.

Як вбачається із податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2013 року за підсумками І кварталу 2013 року позивач не отримав оподаткований прибуток, про що зазначив у декларації.

В судовому засіданні представник позивача пояснила суду, що ПАТ "Вінницягаз" є підприємством паливно-енергетичного комплексу та має пільги щодо сплати податкових зобов'язань по податку на прибуток.

Так, від'ємний оподаткований прибуток виник за рахунок пільги щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами відповідно до п. 154.8 ст. 154 ПК України.

Також, представник позивача пояснив суду, що головне підприємство, яке знаходиться у м. Вінниці та безпосередньо подає до податкового органу відповідні декларації, направило до Вінницької ОДПІ лист №03/2-26-1460 від 28.05.2013 року , у якому повідомило про припинення нарахування авансових внесків починаючи з ІІ кварталу 2013 року та про те, що в подальшому податкові зобов'язання позивач буде визначати на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік. При цьому, в матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на вказаний лист чи заперечення на вказані у ньому обставини.

Крім того, з матеріалів справи видно, що станом на 01.07.2013 року головним підприємством "Вінницягаз" з Вінницькою ОДПІ проведено звірку розрахунків за період з 01.01.2013 року по 01.07.2013 року по податку на прибуток з урахуванням даних декларації по прибутку за І квартал 2013 року, що підтверджується актом звірки №3812-20 від 04.07.2013 року, в якому зазначено, що у підприємства рахується переплата по сплаті податку на прибуток в сумі 4157296,31 грн.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у 2013 році ПАТ "Вінницягаз" виконувало інвестиційну програму, на виконання якої підприємством понесено витрат в сумі 116800,50 тис. грн., що підтверджується наданими позивачем до суду копією постанови НКРЕ №1649 від 20.12.2012 р., №277 від 21.03.2013 р. про схвалення інвестиційних програм ПАТ "Вінницягаз" на 2013 р. та копіями звітів щодо виконання інвестиційної програми на 2013 р.

Враховуючи зазначене, відповідно до п.154.8 ст.154 ПК України, позивач як підприємство паливно-енергетичного комплексу та виконавець інвестиційної програми, звільняється від оподаткування прибутку підприємства, про що позивачем зазначено у рядку 09 ПЗ "Прибуток, звільнений від оподаткування або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування" податкової декларації за І квартал 2013 року.

Крім того, у рядку 14 "Податок на прибуток, звітний (податковий) період (рядок 11+ рядок 12 - рядок 13)" декларації за І квартал 2013 року ПАТ "Вінницягаз" задекларовано від'ємне значення - 2 740 466 грн., яке виникло внаслідок понесення позивачем витрат на виконання інвестиційної програми, що свідчить про відсутність податкових зобов'язань з податку на прибуток у звітному періоді.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи відсутність оподатковуваного прибутку у І кварталі 2013 року, у товариства відсутній обов'язок сплачувати авансові платежі у ІІ - ІV кварталах 2013 року. Однак, всупереч встановленим нормам, податковим органом сформовано податкову вимогу, якою визначено податкове зобов'язання зі сплати авансового внеску від 10.10.2013 року, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність своїх дій. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 червня 2014 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.