Ухвала суду № 39210491, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1123/14

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі - позивач) до Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 41013, 73 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та прийняте нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, а також як вбачається з матеріалів справи, що станом на 20.03.2014 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 41013,73 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується: розрахунками сум позовних вимог, довідкою про заборгованість, податковим повідомленням-рішенням № 0000111500 від 04.04.2013 року, податковою декларацією № 9075185859 від 21.11.2013 року, податковою декларацією № 9082689368 від 20.12.2013 року, податковим повідомленням-рішенням № 0001962202 від 27.11.2013 року, особовими картками платника та іншими матеріалами справи.

При цьому позивачем для вжиття заходів по стягненню податкової заборгованості з відповідача 29 квітня 2013 року було винесено податкову вимогу форми "Ю" № 146-19, яку направлено 22.04.2013 року на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, ним отримано 24.04.2013 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи.

Водночас вище зазначена податкова вимога позивачем не відкликалася, доказів сплати боргу відповідачем суду не подано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі ПК) України сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5. ст. 41 ПК України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Також відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Поряд з тим, згідно з п. 20.1.18. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу ч. 95.3. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 13245,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58), - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.