Постанова № 39209903, 05.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 876/11564/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Нефедової А. О.;

представника позивача - Лакізи О. Є.;

представника відповідача - Ліуша Б. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 16 квітня 2013 року № 0004621503, яким публічному акціонерному товариству «Мукачівський завод «Точприлад» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 419197,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що різниця в розмірі 419197,00 грн. виникла в результаті різниці між податковим кредитом, яким було сформовано ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за рахунок фактично сплаченого ПДВ у вересні та жовтні на суму 781203,00 грн. та сумою податкових зобов'язань жовтня 2012 року, що виникли у позивача на суму 362006,00 грн. Вірне формування позивачем рядку 19 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року в розмірі 419197,00 грн. відповідач підтвердив довідкою № 5344/5-3/14307452 від 24 грудня 2012 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем шляхом подання уточнення до декларації не виправилася очевидна арифметична помилка чи описка в слові, а змінювався фактично напрям відшкодування.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - публічним акціонерним товариством «Мукачівський завод «Точприлад», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що Податковим кодексом України не встановлено виключного переліку помилок, а, навпаки, закріплено право виправляти будь-яку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» зареєстроване 17 грудня 1991 року виконавчим комітетом Мукачівської ради Закарпатської області, згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 17 грудня 1991 року № 730, за адресою: 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Берегівська, буд. 10.

В період з 15 березня 2013 року по 28 березня 2013 року Мукачівською ОДПІ на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року, грудень 2012 року та січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №1217/15-3/14307452 від 03 квітня 2013 року, яким встановлено порушення позивачем п. 200.6 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України.

Дане порушення полягало в тому, що згідно з поданою ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» податковою декларацією за листопад 2012 року № 9080348770 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20 січня 2013 року за № 9001230957, в якому відображено у р.23.2 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодах в розмірі 419197,00 грн. У відповідності до п.п. 200,6 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством правомірно відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 419197,00 грн.

Відповідачем на підставі вищенаведеного Акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2013 року № 0004621503, яким відмовлено ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 419197,00 грн.

Відповідно до пунктів 200.6 та 200.7 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітніх періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітніх (податкових) періодів.

Платник податку може прийняти рішення про визначення способу отримання ним відшкодування. Зазначене рішення відображається в декларації. При цьому нормою п.200.6 ПК України передбачено, що сума, відносно якої прийнято рішення не може використовуватися (відображатися) платником в інших деклараціях.

Згідно уточнюючого розрахунку від 18 лютого 2013 року за №9007138697, поданого нібито з метою виправлення самостійно виявлених помилок, підприємством було зменшено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 419197,00 грн. та водночас підприємство збільшило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 419917,00 грн. та відобразило в р. 23.1 поданої податкової декларації.

Згідно порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст.. 200 ПК України платники ПДВ не мають права на складання уточнюючих розрахунків саме з метою зміни напряму бюджетного відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки та відповідно до п.200.6 ст. 200 підприємству відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за листопад 2012 року.

Судом встановлено, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів , що підтверджують факт оплати платником товарів /послуг, загальна сума ПДВ складає 419197,00 грн.

Відповідно п.200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації.

Аналізуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування. Виникнення такого права нормами ПК України, обумовлено виникненням права на відшкодування, тобто періодом виникнення права на податковий кредит, або наступним податковим періодом.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" - цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону 168, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз. 4 пункту 13 розділу Ш «Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 р. № 1492 уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок подаються платником у визначених Податковим кодексом України випадках.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Передбачене у п. 50.1 ст. 50 ПК України право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, може бути обмежено виключно випадками, визначеними у Кодексі.

Наведена норма Кодексу не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації. Не міститься таких обмежень і в інших нормах Кодексу.

Випадком, коли платник податку не може виправити виявлену помилку, є закінчення строків давності, визначених у ст. 102 Кодексу. Також у п. 50.1 ст. 50 Кодексу передбачено, що платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом, а таких обставин у даному випадку не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 16 квітня 2013 року № 0004621503 - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Частинами 1, 2 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Аналізуючи зміст вищевказаних процесуальних норм, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для компенсації судових витрат публічному акціонерному товариству «Мукачівський завод «Точприлад».

Таким чином, на користь позивача слід стягнути 2294,00 грн. сплаченого судового збору.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року в справі № 807/1978/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 16 квітня 2013 року № 0004621503.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» суму сплаченого судового збору в розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 06 червня 2014 року.