Постанова № 39208878, 04.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2014 року № 826/5937/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний альянс "Максимум" до Міністерства доходів і зборів України проскасування рішення про застосування фінансових санкцій О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний альянс «Максимум» звернулось до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12.03.2014 №000134.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням строку застосування адміністративно-господарських санкцій визначеного ст. 250 Господарського кодексу України. Крім того, позивача зазначає, що в оскарженому рішення вказано суму проте не визначено, що це є розмір штрафу, у якій валюті та не конкретизовано, що це є розмір грошових коштів.

Відповідач - Міністерство доходів і зборів України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами філії ТОВ «Торгівельний альянс Максимум», за результатом якої складено акт від 29.08.2013 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом під час перевірки встановлено факт реалізації у відповідності до видаткової накладної №207 від 11.07.2013 трьох пляшок горілки «Столічна» 0,7 л. 40% виробництва ПрАТ «Чернігівській лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» по ціні 23,20 грн. (разом з ПДВ 27,84 грн.) в той час, коли постановою КМУ №957 від 30.10.2008 мінімальна оптова ціна на горілку у такій тарі встановлена у розмірі 28,45 грн., чим порушено ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481-95 ВР від 19.12.1995.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 12.03.2014 №00131, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 17070,0 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481-95 ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481-95).

Відповідно до ст. 16 Закону №481-95 Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно із ч.1 ст. 1 Закону №481 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Відповідно до ч.10 ст. 18 Закону №481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої належить Кабінету Міністрів України.

Частиною першою постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - постанова №957) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Відповідно до додатку постанови №957 мінімальні оптово-відпускні ціни під час реалізації (продажу) горілки визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Як зазначено вище, податковим органом під час перевірки встановлено факт реалізації у відповідності до видаткової накладної №207 від 11.07.2013 трьох пляшок горілки «Столічна» 0,7 л. 40% виробництва ПрАТ «Чернігівській лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» по ціні 23,20 грн. (разом з ПДВ 27,84 грн.) в той час, коли постановою КМУ №957 від 30.10.2008 мінімальна оптова ціна на горілку у такій тарі встановлена у розмірі 28,45 грн.

Крім того, перевіркою Броварської філії ТОВ "Максимум", також встановлено, що партія вказаної вище алкогольної продукції становить 600 шт. та реалізовувалася Позивачем через Броварську філію за заниженою мінімальною ціною 23,20 грн. (разом з ПДВ 27,84), що підтверджується видатковою накладною від 08.07.2013 №РН-000352 та товарно-транспортною накладною від 08.07.2013, копії яких долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що перевірку проведено в присутності представника позивача, яка підписала акт перевірки без зауважень.

Також, у позові не заперечується факт наявності вказаних в акті перевірки порушень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481. затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядок № 790).

Статтею 1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" визначено, що партія будь-яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті).

З матеріалів справи вбачається, що партія горілки (600 пл.), яка реалізовувалася Броварською філією ТОВ "Максимум" отримано від ТОВ "Максимум", що підтверджується видатковою накладною від 08.07.2013 №РН-000352 та товарно-транспортною накладною від 08.07.2013.

Відповідно до абз 13 ст. 17 Закону №481 За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

З огляну на вказане, розрахунок фінансових санкцій для Позивача становить 600 пл. х 28,45 грн. = 17 070. 00 грн.

Як зазначено вище, оскарженим рішенням за порушення вимог ч. 1 Постанови №957, а саме: оптової торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої накладено штраф відповідно до абз. 13 ст. 17 Закону №481, а саме в розмірі 17070 грн.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача, що результатами перевірки не зафіксовано конкретних порушень законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв, суд зазначає, що факт порушення позивачем законодавства підтверджується актом перевірки від 29.08.2013 №37/10-36-21-01-09/38398289, видатковою накладною від 11.07.2013 №207, видатковою накладною від 08.07.2013 №РН-000352 та товарно-транспортною накладною від 08.07.2013, копії яких долучено до матеріалів справи.

Щодо твердження Позивача, про те, що відповідачем при прийнятті оскарженого рішення порушено частину першу статті 250 Господарського кодексу України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції мажуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Враховуючи, що контроль за дотриманням вимог Закону №481 та постанови №657 покладено на органи доходів і зборів, отже на спірні правовідносини не поширюється дія ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання.

Отже, строк визначення грошових зобов'язань та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій до ТОВ "Максимум" за порушення законодавства в сфері обігу алкогольних напої становить 1095 днів з моменту виявлення порушення.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в листі від 10.02.2011 №203/11/13-11.

Судом встановлено, що перевірку Позивача було проведено органом доходів і зборів 29.08.2013, а рішення про застосування фінансових санкцій №000134 прийнято 12.03.2014, тобто з дотриманням строку визначеного п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Також, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що у оскаржуваному рішенні Міндоходів від 12.03.2014 №000134 про застосування фінансових санкцій не вказано валюту, в якій застосовуються фінансові санкції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 8 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону №481 складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Так, оскаржуване рішення Міндоходів про застосування до ТОВ "Максимум" фінансових санкцій повністю відповідає формі визначеній у додатку до Порядку №790 та визначає суму грошового зобов'язання Позивача у національній валюті України, тобто у гривнях, що підтверджується безпосередньо самим рішенням.

З системного налізу викладеного вбачається, що оскаржене рішення прийнято уповноваженим органом відповідно до ст. 1, 17, 18 Закону № 481 та ч. 1 Постанови №957, з дотриманням положень Порядку № 790, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Торгівельний альянс «Максимум» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур

Повний текст постанови виготовлено 11.06.2014