Постанова № 39208707, 26.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2014 року 15:55 Справа № 826/4895/13-а (вх.5461)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, припису, постанови, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (далі – позивач, ПрАТ «Броварське ШБУ №50») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області (далі – відповідач, Інспекція) про визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції по реалізації результатів планової перевірки ПрАТ «Броварське ШБУ №50» дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, визнання протиправними та скасування наказу Інспекції №2 від 04.03.2013 р., припису №С1203/3 від 12.03.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови №3-2603/4 від 26.03.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведено перевірку з порушенням норм чинного законодавства, що полягають у перериванні та зупинці перевірки, скасуванні акту перевірки, перевищенні строків проведення перевірки, збільшення кількості планових перевірок та як наслідок прийняття незаконних рішень, а саме наказу, припису, постанови в результаті чого були порушені законні права та інтереси позивача.

Крім того, на думку позивача, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадовими особами Інспекції було допущено порушення порядку проведення перевірок, не було дотримано вимог законодавства у сфері державного нагляду (контролю) господарської діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р., у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р., а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2014 р. справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях, зазначивши, що дії Інспекції при прийнятті оскаржуваних рішень є законними та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники сторін подали до суду клопотання від 12.05.2014 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області на підставі плану перевірок на І квартал 2013 року, відповідно до наказу №1 від 24.01.2013 р. та направлення №1 від 24.01.2013 р., у термін з 24.01.2013 р. по 06.02.2013 р., здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПрАТ «Броварське ШБУ №50» під час виконання робіт з реконструкції магістральної вулиці загальноміського значення вул. Київської в м. Бровари Київської області (І черга), за результатами складено акт від 06.02.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за результатами перевірки прийнято рішення щодо додаткового опрацювання документації, яка була вилучена замовником будівництва в результаті розірвання договору підряду на будівництво вказаного об’єкту та уточнення відповідності виконаних робіт вимогам проекту та наявності виконавчої документації, у зв’язку з чим наказом від 05.03.2013 р. №2 Інспекцією скасовано акт перевірки від 06.02.2013 р., а також видано за її результатом припис про усунення виявлених порушень від 06.02.2013 р. № С0602/4, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1 від 06.02.2013 р. та продовжено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПрАТ «Броварське ШБУ №50» на п’ять робочих днів з 05.03.2013 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.03.2013 р., в якому зафіксовані виявлені порушення, а саме виконавча документація на об’єкті ведеться з порушенням п.1.8ДБН Г.1-4-95 відсутній журнал приймання та обліку матеріалів (журнал вхідного контролю) та розділу 2, ч.2.2, п.2.2.1ДБН А.3.1-5-2009 відсутній проект виконання робіт.

На підставі акту перевірки Інспекцією винесено припис № С1203/3 від 12.03.2013 р. з вимогою виконати вимоги п.1.8 ДБН Г.1-4-95 та розділу 2, ч.2.2, п.2.2.1 ДБН А.3.1-5-2009 у термін до 10 квітня 2013 року.

Крім того, Інспекцією складено протокол № 2 від 21.03.2013 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі вказаного протоколу та акту перевірки, відповідачем винесено постанову № 3-2603/4 від 26.03.2013 р., якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 п. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 20 646,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26.10.2007 р. № 52, утворено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі – Порядок № 533) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 Порядку № 533 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Судом встановлено, що відповідачем відповідно до плану перевірок на І квартал 2013 року, наказу від 24.01.2013 р., направлення від 24.01.2013 р. проведено планову перевірку.

Інспекцією листом від 24.01.2013 р. № 7/10-4/2401/07 повідомлено позивача про проведення перевірки, а також про необхідність забезпечити проведення контрольних заходів та надати до перевірки проектну та виконавчу документацію, матеріали лабораторного контролю, обмірів, матеріали про підтвердження відповідності та якості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Супровідними листами від 04.02.2013 р. № 9/14, від 06.02.2013 р. №22/6, від 06.02.2013 р. № 23/6 позивачем надано на вимогу контролюючого органу необхідні документи та пояснення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Інспекції від 04.03.2013 р. №2, перевірку одноразово продовжено на п’ять робочих днів.

За результатами перевірки були встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, на підставі чого відповідачем щодо товариства були складені відповідні протоколи про правопорушення, приписи та постанова.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією листом від 18.03.2013 р. № 7/10-18/1803/07 було запрошено позивача прибути до Інспекції для підведення підсумків перевірки та складання відповідних документів по її результатах.

Проаналізувавши обставини справи, наведені правові норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що відповідачем при проведенні перевірки ПрАТ «Броварське ШБУ №50» дотримано вимог порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

На думку суду, недотримання відповідачем строків щодо проведення та складання документів, не може бути підставою для визнання дій протиправними, а для захисту своїх прав та законних інтересів з метою їх відновлення позивач може оскаржити рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки. Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача по реалізації результатів планової перевірки ПрАТ «Броварське ШБУ №50» дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил протиправними, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає, що прийняття відповідачем наказу №2 від 04.03.2013 р., яким скасовано акт перевірки від 06.02.2013 р., припис від 06.02.2013 р. № С0602/4, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1 від 06.02.2013 р. та продовжено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПрАТ «Броварське ШБУ №50» на п’ять робочих днів з 05.03.2013 р. також задоволенню не підлягає, оскільки наказу винесений в межах наданих законодавством повноважень, крім того, на даній стадії розгляду справи скасування наказу не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав та законних інтересів.

Однак, стосовно встановленого під час проведення перевірки правопорушення, а саме порушення вимог ДБН, та правомірності винесених за результатами перевірки оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, зокрема, ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, а саме відсутній журнал приймання та обліку матеріалів, чим не забезпечено вхідний контроль матеріалів, що є порушенням п.1.8 ДБН Г. 1-4-95, а також відсутній проект виконання робіт, що є порушенням п.2.2.1 ч.2.2 ДБН А.3.1-5-2009.

Відповідно до п. 1.8 ДБН Г. 1-4-95 «Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві», вхідному контролю підлягають будівельні матеріали, вироби, конструкції, що надходять з супровідними документами та мають штамп відділу технічного контролю. Вхідний контроль матеріалів, виробів та конструкцій, що надходять на об'єкти або склади, здійснюють матеріально-відповідальні працівники цих об'єктів - майстер, виконроб або завідуючий складом. Запис про проведення вхідного контролю матеріалів і конструкцій, що надходять на будівельний об'єкт, здійснюється в спеціальному журналі приймання і обліку матеріалів майстрами, виконробами будівельних організацій. Основою приймання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій для виробництва слугують висновки відповідального працівника в журналі приймання та обліку матеріалів.

Згідно з преамбулою цих ДБН, його норми поширюються на будівельні матеріали, вироби, інструкції, устаткування, засоби механізації для вантажно-розвантажувальних та підйомно-транспортних робіт, а також засоби малої механізації, що використовуються на будівельному майданчику і робочих місцях, в приміщеннях при спорудженні і капітальному ремонті будинків промислового, житлово-цивільного та сільськогосподарського призначення.

З викладених норм вбачається, що вказані ДБН не регулюють роботи з реконструкції магістральної вулиці загальноміського значення по вул. Київській в м. Броварах Київської області, що було предметом планової перевірки відповідача.

В той час, суд зазначає, що вимоги щодо проектування будівництва нових і реконструкції існуючих автомобільних доріг загального користування та будівництва, реконструкції та ремонті автомобільних доріг встановлюють ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту, автомобільні дороги».

Згідно п. 22.4 ДБН В.2.3-4:2007, виконавча виробничо-технічна документація, що складається в процесі виконання і здавання робіт, повинна включати:

- виконавчі креслення, загальні журнали робіт і авторського нагляду;

- акти огляду прихованих робіт і проміжного приймання;

- журнали лабораторного контролю, акти визначень фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспорти, сертифікати на матеріали, що використовуються.

З наведених норм вбачається, що до вказаного переліку документації журнал вхідного контролю не входить.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, у позивача наявний журнал вхідного контролю по будівництву вищевказаного об’єкта, копія якого міститься в матеріалах справи та була надана відповідачу до проведення перевірки супровідним листом від 06.02.2013 р. № 23/6 та отримано відповідачем 12.02.2013 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі, копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Тобто, з зазначеного вбачається, що позивачем виконано вимоги Інспекції щодо надання проектної, виконавчої та іншої документації, однак контролюючим органом не взято до уваги вказані документи, у результаті чого зроблено хибний висновок.

Окрім того, щодо посилання відповідача на порушення розділу 2 ДБН А.3.1-5-2009 та відсутності проекту виконання робіт слід зазначити, що відповідно до п. 3.3.1 вказаного ДБН А.3.1-5:2009, генпідрядник, виходячи з переліку обсягів і складності робіт, їх розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов на будові тощо, вирішує, розробляти проект виконання робіт на будівництво об’єкта в цілому чи на окремі частини об’єкта, етапи будівництва, види робіт тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, з технічних характеристик об’єкта та вартості робіт з реконструкції магістральної вулиці загальноміського значення по вул. Київській в м. Броварах Київської області, що була перевірена відповідачем під час проведення перевірки, яка склала 12 604,0 грн., вказаний об’єкт не відноситься до об’єктів із складними умовами.

Враховуючи норми ДБН А.3.1-5:2009 та додатків до них, склад та форма проекту виконання робіт носять виключно рекомендований характер.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як генеральним підрядником, розроблено проект виконаних робіт на окремі види робіт, а саме: схеми організації руху, які погоджені та затверджені в УДАІ ГУ МВС України в Київській області, технологічна карта на влаштування дорожнього одягу, крім того, процес реконструкції з розподілом видів робіт представлено графічною схемою та описано в Документованій процедурі - ДП 07.06.01 «Управління будівництвом» системи управління якістю підприємства, яка сертифікована в 2002 році та проходить щорічні наглядові аудити органу з сертифікації.

Окрім того, в доповнення до ДП 07.06.01 на підприємстві розроблено наступні документи окремих видів робіт: робочі інструкції на робочих місцях для робітників, що виконують технологічні операції; локальні схеми процесів як деталізація загальної схеми, представленої в ДП 07.06.01; перелік можливих дефектів при виконанні технологічних операцій.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на відсутність ведення позивачем журналу вхідного контролю та складення проекту виконаних робіт з огляду на недоведеність вказаного факту та ненадання належних та допустимих доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності відбулося з порушенням чинного законодавства України, а тому припис №С1203/3 від 12.03.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанова №3-2603/4 від 26.03.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часкового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50» задовольнити частково.

Визнати протиправними припис № С 1203/3 від 12.03.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанову №3-2603/4 від 26.03.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасувати припис № С 1203/3 від 12.03.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанову №3-2603/4 від 26.03.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (код ЄДРПОУ 05408668) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 236,61 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко