Рішення № 39207338, 16.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2014 р.Справа № 916/1453/14

За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту)

до відповідача Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

про стягнення 5967,88грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Остапов В.В. - за дорученням;

Від відповідача: Краснощок О.О. - за дорученням;

В судовому засіданні 05.06.2014р. оголошувалась перерва до 16.06.2014р. на підставі ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, в якій просить суд стягнути з відповідача 5967,88 гривень.

Ухвалою суду від 15 квітня 2014 року порушено провадження у справі №916/1453/14 та призначено до розгляду на 5 травня 2014 року.

05.06.2014 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та посилається на листи Головного управління Державної казначейської служби України в одеській області від 16.12.2013 року №09-08/2064-11339, №09-08/110-756 від 24.01.2014 року та № 09-08/111-757 від 24.01.2014 року орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України, отже відповідач має можливість проводити платежі лише за захищеними видатками, до яких витрати на утримання будинку і при будинкової території не відносяться.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5574,28 гривень, пеню в сумі 256,64 гривень, інфляційні в сумі 77,74 гривень та річні в сумі 59,22 гривень.

Представник відповідача позов визнає частково лише на суму 3300 гривень, але в ході розгляду справи надав акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами згідно якого заборгованість відповідача складає 5574,28 гривень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

1 квітня 2013 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (Балансоутримувач) та Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 229-О, згідно умов якого Балансоутримувач прийняв на себе зобов'язання забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Труда, 6, загальною площею 99,2 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар зобов'язався брати участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується службовим приміщенням загальною площею 99,2 кв. м.

З урахуванням положень п. 3.1 Договору Орендар зобов'язався не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача: відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди та користування земельною ділянкою із розрахунку 4,08 гривень у т.ч ПДВ за кожний квадратний метр займання площі; за водопостачання із розрахунку 34,22 гривень у т.ч. ПДВ за 1м/куб (тариф вартості водопостачання на дату укладення договору); водовідведення із розрахунку 31,79 гривень у т.ч ПДВ за Гкал (тариф вартості водопостачання на дату укладення договору);за теплову енергію із розрахунку 101,98 гривень у т.ч. ПДВ за Гкал (тариф вартості теплової енергії на дату укладення договору); за електричну енергію із розрахунку 0,3216 гривень у т.ч. ПДВ за кВт/год (тариф вартості передачі 1 кВт/год електричної енергії по мережам порту дату укладення договору).

У червні 2013 року між Державним підприємством „Іллічівський торговельний порт", Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря було укладено угоду про зміну сторони у зобов'язанні за договором № 299-0 від 01квітня 2014 року, на підставі якої, у зв'язку з реорганізацією ДП „Іллічівський торговельний порт", змінено суб'єктний склад сторін договору та у преамбулі договору зазначено наступний склад сторін договору: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (Балансоутримувач) та Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (Орендар).

На виконання умов Договору № 299-0 від 01.04.2014 року, на адресу відповідача були направлені рахунки на оплату спожитої електричної енергії за жовтень місяць 2013 року на суму 2 464,15 гривень та за листопад на суму 2 467,54 гривень та суму 642,59 гривень, всього на суму 5574,28 гривень.

Відповідачем у порушення взятих зобов'язань за договором заборгованість по сплаті рахунків не виконана та рахунки залишаються не сплаченими.

Відповідно до п. 4.3 Договору Орендар прийняв на себе зобов'язання за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв'язку з простроченням сплати платежів за договором, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 5574,28 гривень, пеня в сумі 256,64 гривень, інфляційні у сумі 77,74 гривень, 3% річних в сумі 59,22 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 5 967,88 гривень.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору № 299-О від 01.04.2013 року.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) про стягнення основної заборгованості в розмірі 5574,28 гривень підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3 Договору Орендар прийняв на себе зобов'язання за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо суми пені 256,64 гривень, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційних у сумі 77,74 гривень та річних в сумі 59,22 гривень, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Доводи відповідача викладені у відзиві та пояснень суд не приймає, згідно положень ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, те, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню.

Також на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12-А лінія 6-ї ст. Люстдорфської дороги, б.22, код ЄДРПОУ 38016989) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код 38727770) в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код філії 38728418) 5574 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривни 28 копійок заборгованості, 256 (двісті п'ятдесят шість) гривень 64 копійки пені, 77 (сімдесят сім) гривень 74 копійки інфляційних, 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень 22 копійки 3% річних та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень судового збору.

Повний текст рішення складено 16.06.2014 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.