Рішення № 39206924, 10.06.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2014 року Справа № 913/1349/14

Провадження № 6/913/1349/14

За позовом Державного підприємства “Одеська залізниця”, м. Одеса

до відповідача Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ

про стягнення 52 400 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 52 400 грн. 00 коп., згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Позивачем до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із неможливістю явки повноважного представника, у зв’язку із відпусткою одного представника.

Вказане клопотання судом розглянуто та відхилено за необґрунтованістю.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Клопотання судом розглянуто та задоволено.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 06.06.2013, за яким останній, зокрема, зазначає, що впевнений у правильності зазначення маси вантажу, оскільки ваги відповідача своєчасно проходять повірку. Крім того, відповідач зазначає, що законодавством не передбачено викликати вантажовідправника на переважування вантажу, тому не можна бути на сто відсотків впевненим в результатах переважування.

Суд прийняв до розгляду відзив відповідача та долучив його до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем до канцелярії суду надано клопотання з відповідними додатками до нього про зменшення розміру штрафних санкцій до однієї провізної плати. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що Державне підприємство «Луганськвугілля» є збитковим підприємством та має борги перед бюджетом, Пенсійним фондом і т.п. Так, за звітний період збитки підприємства складають 213 млн. 312 тис. грн.

Вказане клопотання відповідача долучено до матеріалів справи та буде розглянуто нижче за текстом.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2014 зі станції Слов’яносербськ Донецької залізниці Державне підприємство «Луганськвугілля» здійснило відправлення вагону № 67865741 за накладною № 51251858 на станцію призначення – Бурштин, вантажоодержувачу – Бурштинській ТЕЦ.

01.04.2014 при прибутті вагону на станцію Знам’янка Одеської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вказаному вагоні.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 67865741 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 59 650 кг, замість 64 000 кг, що на 4 350 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено комерційний акт АА № 031373/155 від 01.04.2014.

Крім цього, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення – Бурштин, що зафіксовано в комерційному акті АА № 031373/155/40 від 01.04.2014 в розділі «Є», де зазначено, що при перевірці вантажу – різниці проти цього акту не виявилось.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України у сумі 52 400 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.

Оцінивши матеріали справи та доводи відповідача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі – Статут), накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач за накладною № 51251858 від 28.03.2014 зі станції Слов’яносербськ Донецької залізниці відправив вугілля кам’яне на станцію призначення – Бурштин Львівської залізниці, вантажоодержувачу – Бурштинській ТЕЦ.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

01.04.2014 при прибутті вагону на станцію Знам’янка Одеської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагоні № 67865741.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 67865741 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 59 650 кг, замість 64 000 кг, що на 4 350 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено комерційний акт АА № 031373/155 від 01.04.2014.

Переважування здійснювалося на справних 150 - тонних вагонних вагах.

В той же час, в комерційному акті АА № 031373/155 від 01.04.2014 зазначено, що каток не застосовувався. Двері та люка в вагоні щільно закриті. Просипання вантажу відсутнє. Захисне маркування борознами не порушене. Слідів втрати або крадіжки не виявлено.

Відповідно до відмітки в розділі «Є» комерційного акту АА № 031373/155/40 від 01.04.2014 станції призначення – Бурштин Львівської залізниці, зазначено, що при перевірці вантажу – різниці проти цього акту не виявилось.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування маси вантажу у спірних вагонах проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

При цьому, невідповідність маси вантажу у вказаному вище вагоні була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п. 5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей у накладній зафіксований комерційним актом АА № 031373/155 від 01.04.2014.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 51251858 провізна плата на вагон становить 10 480 грн. 00 коп., у зв’язку з чим сума штрафу складає 52 400 грн. 00 коп. (10 480 х 5 = 52 400).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з норм діючого законодавства та обставин справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій до 10 480 грн. 00 коп. (1 провізна плати).

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 10 480 грн. 00 коп., в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у повному обсязі покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1 В, код 32473323, на користь:

- Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код 01071315, штраф в сумі 10 480 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення – 16.06.2014.

Суддя Т.А. Василенко