Постанова № 39204003, 23.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23 квітня 2014 року Справа № 814/606/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення фінансових санкційв сумі 6800,00 грн., В С Т А Н О В И В:

Головне управління Міндоходів у Миколаївській області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 6800 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причину неприбуття суд не повідомив. Правом, передбаченим статтею 49 КАС України не скористався, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Відповідно до статей 122 та 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд, встановив наступне.

За результатами перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі за текстом - Закон), уповноваженими представниками ВКМСД Первомайського РВ УМВС України в Миколаївській області було виявлено та зафіксовано факт продажу представником відповідача слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Факт продажу слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років підтверджується наступними документами:

- Протоколом від 13.08.2011 МИ № 046377 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, складеним старшим оперуповноваженим СКМСД Первомайського МВ УМВС, відносно уповноваженого представника відповідача, в якому зафіксовано факт продажу уповноваженим працівником позивача безпосередньо на території торгівельного приміщення відповідача слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років;

- Поясненнями ОСОБА_2 (особа, яка не досягла 18 років, та якій було продано слабоалкогольний напій);

- Поясненнями ОСОБА_3 (свідок вчиненого правопорушення).

Ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі за текстом - Закон) визначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

При цьому, приписами цієї ж статті на продавця покладено обов'язок отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, однією із підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Ст. 17 Закону визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 15-3 Закону.

Отже, відповідно до ст.ст. 15-3, 17 Закону, вказані дії Позивача було кваліфіковано як порушення законодавства, що слугувало підставою для прийняття Рішення № 141081/08-32 від 08.09.2011 про застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Вказане рішення було оскаржено Відповідачем у судовому порядку. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2012 у адміністративній справі № 2а-7858/11/1470, залишеною в силі Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013, відмовлено ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про скасування рішення від 08.09.2011 № 141081/08-32

Таким чином Рішення № 141081/08-32 від 08.09.2011 залишилось чинним в частині стягнення з відповідача 6800 грн.

Відповідно до пп. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету м. Первомайська, код 21081100, МФО 826013, ЄДРПОУ 38011820, р/р 31112106700009 Банк ГУДКСУ у Миколаївській області фінансові санкції в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот гривень).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич