Постанова № 39203686, 10.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.

Справа № 915/410/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Ярош А.І.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

Представники сторін в судове засідання не з’явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Лінія"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.04.2014р.

у справі № 915/410/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Лінія"

про стягнення 124 864,46 грн.,

Встановив:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів" (Далі – ТОВ "Ельпласт-Львів") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Лінія" (Далі – ТОВ "Арт-Лінія") про стягнення заборгованості в сумі 124 864,46 грн., з яких: 104 053,72 грн. – основного боргу, та 20 810,74 грн. – 20 % штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Ельпласт-Львів" вказує на те, що 19.11.2012р. між ним та ТОВ "Арт-Лінія" був укладений договір купівлі-продажу № 68-12, згідно якого він зобов’язувався виготовити та передати у власність товар (труби полімерні та з’єднувальні деталі до них), а ТОВ "Арт-Лінія" зобов’язувався прийняти товар на умовах цього договору та оплатити його вартість (а.с. 8).

Відповідно до видаткових накладних № РН-002887 від 21.11.12 р. на суму 276 840,00 грн., та № 260213/001 від 26.02.13 р. на суму 334053,72 грн., ТОВ "Ельпласт-Львів" відпустив товар представнику ТОВ "Арт-Лінія" за довіреностями № 1 від 06.11.12 р., та № 4 від 22.02.13 р. на загальну суму 610 893,72 грн. (а.с. 6-7, 9-10).

ТОВ "Ельпласт-Львів" зазначає, що виконав свої зобов’язання за договором передавши товар, а ТОВ "Арт-Лінія" умови договору виконав не належним чином, сплативши частково на суму 506 840,00 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 11), реєстрами платіжних документів за періоди з 06.11.12 р. по 06.11.12 р., з 12.11.12 р. по 12.11.12 р., з 15.11.12 р. по 15.11.12 р., з 04.12. 12 р. по 04.12.12 р., виписками банку станом на 01.02.13 р., 08.02.13 р., 23.04.13 р. (а.с. 14-21).

30.01.2014 року ТОВ "Ельпласт-Львів" надіслав на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.12 р. по 17.01.14 р., що підтверджується супровідним листом № 17 та фіскальним чеком № 2601 від 30.01.14 року (а.с. 13-14).

Проте, ТОВ "Арт-Лінія" звірку взаєморозрахунків не провів, а вищезазначений акт не підписав.

Неналежне виконання ТОВ "Арт-Лінія" умов договору купівлі-продажу № 68-12 від 19.11.2012 року і стало причиною звернення ТОВ "Ельпласт-Львів" із позовом до господарського суду.

У зв’язку з простроченням ТОВ "Арт-Лінія" грошових зобов’язань за договором, ТОВ "Ельпласт-Львів", посилаючись на пункт 10.3 договору, нарахував 20% штрафу в сумі 20 810,74 грн. від суми неоплаченого товару 104 053,72 грн., який підтверджений розрахунком позивача (а.с. 11).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.04.2014р. (Суддя – Дубова Т.М.) позов було задоволено в повному обсязі. Суд стягнув з ТОВ “Арт-Лінія” на користь ТОВ “Ельпласт-Львів” заборгованість в сумі 124 864,46грн., з яких: 104 053,72 грн. – основного боргу, 20 810,74 грн. – 20 % штрафу та 2 497,29 грн. – судового збору.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230 Господарського кодексу України, дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду 05.05.2014р. ТОВ “Арт-Лінія” звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить його частково скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в іншій редакції, а саме змінити розмір штрафу на 16 199,81грн.

В обґрунтування своєї позиції, скаржник зазначає, що діюче законодавство обмежує розмір штрафних санкцій за грошове зобов’язання, посилаючись на приписи ст.ст. 231, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, а тому відповідно до положень ст.75 ГПК України, апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 68-12, згідно якого позивач зобов’язувався виготовити та передати у власність відповідача товар (труби полімерні та з’єднувальні деталі до них), а відповідач зобов’язувався прийняти товар на умовах цього договору та оплатити його вартість.

Приписами статтей 525, 526, 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 193 Господарського Кодексу України:

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд правильно встановив факт щодо того, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується із посиланнями скаржника на те, що діюче законодавство обмежує розмір штрафних санкцій за грошове зобов’язання, з огляду на те, що між сторонами досягнута домовленість у договорі, якою визначено розмір штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з’ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99; 101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Лінія" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.04.2014р. у справі №915/410/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписано 13.06.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя А.І. Ярош